На щиті повертається 25-річний стрілець Полтавщини
Колад ЗМІСТу
У день свого зникнення Валентин Мирко поліг виконуючи бойове завдання. Рідні зустрінуть воїна на щиті.
Солдат Валентин Мирко загинув залишаючись вірним військовій присязі. 8 серпня Скороходівська громада повідомила про втрату воїна.
Життєвий шлях захисника
Валентин Мирко народився 29 січня 2001 року. З початком повномасштабної війни став до лав захисників. Службу проходив у 46-й окремій аеромобільній бригаді. Обіймав посаду стрільця-снайпера 3-го аеромобільного відділення 3-го аеромобільного взводу 15-ї аеромобільної роти 4-го аеромобільного батальйону.
З 21 липня Валентин Мирко вважався безвісти зниклим. Проте того дня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дачне Синельниківського району на Дніпропетровщині воїн загинув.
«Валентин був справжнім захисником Батьківщини, відданим своїй справі та народу. Його відвага, героїзм і безмежна любов до України залишатимуться в серцях рідних, побратимів і всіх, хто знав його», – пишуть у громаді.
Прощання з Валентином Мирком запланували на 11 серпня. Спочатку траурний кортеж проїде о 11:15 Чутовим. Потім о 11:30 «живим» коридором тіло воїна зустрінуть у Скороходовому на вул. Стрілецькій. О 11:45 траурний кортеж рушить до Павлівки, а потім Скороходовим вул. Софіївська, миру та Сумська.
Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
На фронті обірвалося життя начальника групи інженерної розвідки з Полтавщини. Сержант Микола Олефір поліг у бою 5 серпня. 24 лютого 2022 року воїн почав свій бойовий шлях. У 20205 році його вже знали як сержанта Миколу Олефіра – інспектора прикордонної служби 1 категорії, начальника групи інженерної розвідки прикордонної комендатури швидкого реагування.
До повномасштабної війни Григорій Партола військового досвіду не мав. Тому з перших днів став до лав захисників. Проходив службу на Сумському та Харківському напрямках. 28 листопада 2024 року ворожа куля обірвала життя Григорія Партоли на полі бою Донеччини. У воїна залишилось дві доньки, сестра та брат.
11 березня 2025 року Валерія Хорошка мобілізували до лав ЗСУ. Своє останнє бойове завдання у підрозділі воїн виконував на Курському напрямку. Звідти 15 липня прийшла звістка про те, що воїн зник безвісти. Того дня життя Валерія Хорошка обірвалося. Тіло захисника побратими згодом змогли витягнути з поля бою, щоб повернути додому для належного поховання.
У вересні 2023 року Олексій Бахмат вирішив стати на захист України. Служив у 32-й окремій механізованій бригаді та виконував бойові завдання на Куп’янському напрямку, поблизу населеного пункту Синьківка. З 11 грудня 2023 року воїн вважався безвісти зниклим. Того дня воїн загинув, а нещодавно родина отримала ДНК-експертизу, яка підтвердила загибель Олексія Бахмата.
«Бригадир» – командир відділення, стрілець-снайпер 78-го окремого десантно-штурмового полку. У 2022 році Ігор Дикий хотів стати до лав ЗСУ, але на початку 2023 року через проблеми зі здоров'ям його визнали непридатним. Однак воїн одразу ухвалив рішення та поїхав на Донбас будувати укріплення для військових. Життя захисника обірвалось 16 липня під час виконання бойового завдання на Сумщині.