Нова філософія «швидкої»: як змінюється робота бригад екстреної допомоги на Полтавщині

Автор: Світлана Варвянська, 27 червня, 17:18

Фото: Нова філософія «швидкої»


Ми живемо в епоху змін – не посперечаєшся. Ось, прямо на наших очах, і друга велика реформа у медичній сфері достигла. Про необхідність реформування екстреної медичної допомоги в Україні заговорили вже три роки тому. Пацієнти, лікарі, іноземні експерти, депутати та чиновники МОЗ – жвава дискусія  велася на всіх рівнях. Нерідко - навіть занадто жвава.

Нарешті ідеї та суперечки вилилися у Концепцію розвитку екстреної медичної допомоги, а вона вже дала старт цілком конкретним крокам. Крокувати планують п'ять років. І за цей час, обіцяють реформатори, екстренку стане не впізнати.

 

На відміну від реформи первинної ланки, яка розпочалася одразу по всій Україні, реформувати екстренку вирішили дозовано. У 2019 учасниками цього пілотного проекту стали Київ, Одеська, Донецька, Вінницька, Тернопільська і наша рідна Полтавська області.

Що зміниться у роботі бригад екстреної допомоги на Полтавщині

Вони уже помітно просунулися у запровадженні змін в роботі служб екстреної меддопомоги, порівнюючи з іншими. На експеримент виділили 922 млн грн з держбюджету. За рік протоптаною першопрохідцями стежкою мають вирушити й служби екстреної медичної допомоги (ЕМД) інших областей.
У рамках пілоту виокремили три основні напрямки, на які спрямують і зусилля, і фінансування:

  • закупівля спеціалізованого санітарного транспорту для бригад ЕМД;
  • сучасне автоматизоване обладнання для оперативно-диспетчерських служб і впровадження сучасних стандартів в їхній роботі;
  • професійна перепідготовка медиків ЕМД за світовими стандартами, з використанням спеціального навчального обладнання та наступним підвищення рівня оплати праці.

Що зміниться у роботі бригад екстреної допомоги на Полтавщині

Фінансування змін, здебільшого, забезпечуватиметься за рахунок субвенцій з державного бюджету. Однак є важлива умова: гроші надійдуть лише за умови,  що з обласного бюджету також будуть перераховані  кошти – у розмірі 25% від державних коштів.

 

Нові авто

На придбання нових санітарних автівок для Полтавщини передбачено  159 млн 653,6 тис. грн із державного бюджету + 39 млн 913,4 тис. грн із обласного бюджету.

На ці гроші закуплять автомобілі класів В і С з відповідним устаткуванням, готовим до виконання передбачених задач із порятунку життя. При цьому один автомобіль класу С зараз коштує біля 3 млн грн. Скільки буде автівок, наразі невідомо. Однак, за попередніми планами авторів Концепції, автопарк центрів ЕМД у пілотних регіонах має оновитися щонайменше на 70%.

«Наполягаємо, що серед придбаних авто обов’язково мають бути повнопривідні. Адже стан доріг усе ще залишає бажати кращого. А тому деякі з наявних машин – зручні, іноземного виробництва – просто не можуть доїхати до віддалених сіл, бо не розраховані на бездоріжжя. Взимку ж, під час сильних снігопадів, взагалі доводиться просити про допомогу в рятувальників, коли машини застрягають у заносах і не можуть «пробитися» до хворих крізь сніги. Так само сподіваємося, що це будуть не перероблені вантажні буси, а саме спеціалізовані санітарні автомобілі, бо комфорт і безпека як пацієнта, так і медиків має бути понад усе», – каже заступниця головного лікаря Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Лариса Мирошниченко.

 

Професійна підготовка

Процес професійної підготовка медиків екстреної допомоги на рівні світових стандартів розпочався півроку тому. Спочатку серед фахівців ЕМД (за допомогою тестів та співбесід) обрали тих, хто має потенціал стати інструктором для свої же колег. Потім було навчання на інструкторських курсах на базі Тернопільського університету ім. Горбачевського. Курси тривали по кілька тижнів, викладали для українських медиків найкращі фахівці екстреної медицини з Литви, Польщі, США та інших країн. Навчання було складним навіть для людей з чималим професійним досвідом. Але цікавим та корисним.

«Треба брати найефективніше, найпрогресивніше у наших закордонний колег. І впроваджувати це у нашу щоденну практику», – каже Мирошниченко.

Усього на Полтавщині працюватимуть близько двох десятків таких інструкторів. Законодавча база щодо цього ще до кінця не розроблена. Але вже планується, що інструктори вважатимуться викладачами Української медичної стоматологічної академії. Адже професійна перепідготовка повинна відбуватися саме на базі вищих навчальних закладів.

  

Обладнання для тренінгових центрів

Вчити «на пальцях» немає сенсу: і незрозуміло, і неефективно. Тому в рамках пілотного проекту заплановане придбання найсучаснішого обладнання для тренінгових класів при центрах екстреної медицини та медицини катастроф. Його списки зараз затверджуються.

Симуляційні тренажери, манекени, які уміють імітувати стан хворого (наприклад, порушення серцевого ритму тощо) – дуже вартісні, сучасні й потрібні для повноцінного відпрацювання отриманих навичок. Можна буде відпрацювати командну роботу в імітованій конкретній ситуації. Як наслідок – екстрена допомога підготовленими фахівцями надаватиметься значно оперативніше та вправніше.

На придбання обладнання виділять 1 млн 692,7 тис. грн із державного бюджету + 423, 18 тис. грн із обласного.

 

Нова філософія роботи диспетчерської служби

Один із вартісних напрямків – створення або приведення до єдиного стандарту оперативно-диспетчерських служб. Власне, на Полтавщині над розвитком такої служби працюють давно та мають певні успіхи.

Так, у нашій області наразі абсолютно всі виклики приймає центральна диспетчерська служба в Полтаві. Її ж фахівці визначають, яка машина вирушить на той чи інший виклик, і чи потрібна там бригада взагалі. Але є потреба в постійному оновленні обладнання: починаючи від планшетів, якими оснащені вже всі бригади ЕМД і які з часом застарівають, та навушників, що ними щодня користуються диспетчери – до нового програмного забезпечення, що динамічно удосконалюється.

Останнє – найбільш вартісне. Однак необхідне тим більше, що, у перспективі, всі диспетчерські служби об’єднають в єдину систему «Централь-103». І на екрані моніторів у Києві можна буде в режимі реального часу спостерігати за ситуацією в усіх регіонах: де яка машина знаходиться, яка бригада на якому виклику працює, скільки часу займає та чи інша ситуація тощо.

Що зміниться у роботі бригад екстреної допомоги на Полтавщині

На оновлення обладнання оперативно-диспетчерської служби передбачено 5 млн 058,8 тис. грн із державного бюджету + 1 млн 264,7 тис. грн із обласного бюджету. До речі, диспетчерські служби оновлять і в інших областях, які не є учасниками «пілоту».

Утім, це – далеко не єдина важлива функція нової диспетчерської системи. Змінюється сама філософія роботи оперативно-диспетчерської служби. Зокрема, невідкладність виклику програма визначатиме автоматично. Вплив людського фактору мінімізується.

«Як і раніше, на виклик відповідатиме диспетчер, яка вестиме його прийом, заноситиме всі отримані дані у програму. І саме вона визначатиме першочерговість того чи іншого виклику. Крім того, так само автоматично програма визначатиме найближчу до місця виклику бригаду і направлятиме її до пацієнта», – пояснює Лариса Мирошниченко.

Тобто, виклики до людини з підозрою на інфаркт або на ДТП будуть в пріоритеті перед викликами на кшталт «піднялася температура» чи «живіт болить». Однак, у будь-якому разі, спочатку диспетчер поставить усі необхідні запитання, щоб жодна важлива деталь не випала з поля зору фахівців.

«Бувають випадки, коли людина починає розмову з “я тільки спитати”. Мовляв, у мене нічого страшного. Порадьте таблетку чи іще щось – і на тому все. Однак досвідчений диспетчер – а це все люди з медичною освітою і досвідом роботи – ставлячи правильні запитання, здатен помітити проблему, на яку сама людина не звернула увагу. І наполягти на виклику бригади, якщо розуміє, що стан пацієнта є загрозливим», – пояснює співрозмовниця.

Звісно, уже зараз ЕМД не виїздить на всі виклики підряд. Із 1600-1800 дзвінків до оперативно-диспетчерської служби за добу число викликів – приблизно 700-800. У багатьох випадках таки достатньо консультації лікаря.

До речі, мешканці обласного центру вже активно користуються такою можливістю. А мешканці області – звикають до цього виду допомоги.

Ці та інші заходи з ефективної диспетчеризації дозволять скоротити час обробки виклику втричі – до однієї хвилини, вважають автори реформи у МОЗ. А значить, зменшиться і час реагування. Тож екстрену допомогу постраждалий отримає швидше.

У перспективі, час «доїзду» бригади на місце виклику при екстреній ситуації має становити 8-10 хв. Зараз мають вкладатися у 10 хв. у місті та у 20 хв. – поза його межами. Але в реальності час залежить не тільки від медиків, а й від стану санітарного транспорту та автошляхів, а також від культури водіїв на дорогах.

Що зміниться у роботі бригад екстреної допомоги на Полтавщині

Наразі нові протоколи диспетчеризації уже розроблені. Однак коли диспетчери проходитимуть перенавчання для роботи за ними і якою буде його програма, не визначено.

За словами Мирошниченко, сьогодні нагальна проблема оперативно-диспетчерської служби – брак кадрів. У фахівців там зарплата наразі – на рівні «мінімалки». При цьому вони повинні бути фельдшерами з досвідом роботи, щоб надати фахову консультацію пацієнту по телефону або правильно оцінити ситуацію; повинні бути зібраними, уважними, здатними ухвалювати рішення у стислий проміжок часу, стресостійкими… Навряд чи спеціалісти з таким набором якостей погоджуватимуться працювати за мінімальні гроші. Однак про плани підвищення зарплати для них наразі невідомо.

У той же час для членів бригад ЕМД ситуація з зарплатами обіцяє покращитися уже в найближчі кілька місяців. Адже всі, хто пройде перенавчання і отримає кваліфікацію парамедика, можуть розраховувати на підвищення. У той же час, силувати до перенавчання не будуть – ця справа є абсолютно добровільною. Головне, щоб було бажання і сили – вимоги до фізичної підготовки парамедиків досить високі.

Субвенція на підвищення зарплат парамедикам уже надійшла з державного бюджету. Однак на скільки зростуть зарплати і коли це станеться, поки що ніхто сказати не може.

 

Життя після «пілоту»

Полтавщину недарма обрали одним із пілотних регіонів для впровадження реформи екстреної медичної допомоги. У нашій області зроблено чимало. Так, вже сьомий рік діє принцип екстериторіальності, на впровадженні якого всюди наполягають у МОЗ. Це коли на виклик у межах області виїздить та бригада ЕМД, якій ближче, навіть якщо вона – з іншого району.

«При надзвичайних ситуаціях, як то масштабне ДТП чи інші випадки з великою кількістю постраждалих, направляються бригади з декількох найближчих районів області. Пацієнтів із інфарктом чи гострим коронарним синдромом, які потребують стентування, ми одразу веземо в обласну лікарню, не витрачаючи час на районні. Те саме стосується і пацієнтів з інсультом, яким потрібна тромболітична терапія. Тобто, ми вже впроваджуємо цей принцип у роботу», – говорить Лариса Мирошниченко.

Крім того, уже всі бригади оснащені планшетами й GPS – системами: на інтерактивній мапі можна слідкувати за пересуванням санітарних машин в області. Тобто, тут було з чого стартувати.

Однак, якщо вірити Концепції, реформа усіма перерахованими змінами не обмежиться. Зокрема, автори пропонують розбудувати мережу перших реагувальників. Це – люди, навчені надавати невідкладну, догоспітальну базову допомогу ДО приїзду бригади «екстреної». Наприклад, представники тих професій, де законом таке вміння визначене як обов’язок: поліцейські, рятувальники, водії громадського транспорту.

Що зміниться у роботі бригад екстреної допомоги на Полтавщині

Утім, це можуть бути й інші громадяни, які пройшли відповідне навчання й отримали сертифікат. Передбачається, що всі ці люди будуть об’єднані в єдину мережу, що дозволятиме їм отримувати повідомлення про потребу в допомозі й опинятися на місці події інколи до прибуття медиків. І починати ефективно, на рівні своїх компетенцій, діяти у перші ж хвилини, коли шанси врятувати життя – максимально високі. Схожа система вже кілька років працює в Ізраїлі.

Крім того, планується, що водій спеціалізованого транспорту, який зараз виконує суто функцію транспортування бригади з точки А в точку Б, стане екстреним медичним техніком. Його посада передбачатиме вміння надавати догоспітальну базову допомогу.

Що зміниться у роботі бригад екстреної допомоги на Полтавщині

Обов’язковою у бригаді стане посада парамедика – медика, який надає повний спектр догоспітальної розширеної медичної допомоги. Ось як очільниця МОЗ Уляна Супрун описала це у своєму пості на ФБ:

«Попри необґрунтований страх, що префікс “пара” якось заважає надавати екстрену допомогу на найвищому рівні, парамедик повинен вміти дуже багато. Кваліфікаційні вимоги до парамедика вищі, ніж до фельдшера. Серед його обов’язків – повний комплекс реанімаційних заходів на догоспітальному етапі. Це та допомога, без якої людина може втратити життя за кілька хвилин.

Зокрема, серед обов’язків парамедика – зняття та інтерпретація кардіограми та (чого по факту не роблять більшість фельдшерів) виконання інтубації трахеї, проведення апаратної дефібриляції та декомпресії плевральної порожнини.(…) Це лише декілька з обов’язків, які виконують парамедики у країнах з розвиненими системами охорони здоров'я, наприклад США чи Ізраїль».

Неправдивими виявилися чутки, які активно поширювали противники медреформи: нібито парамедиками ставатимуть люди без спеціальної освіти – «прямо з вулиці», після коротких курсів. Насправді кількатижневі курси розраховані тільки на медиків, які вже мають досвід. Щоб стати парамедиком «з нуля», потрібно повноцінно вчитися три роки. Поки що отримати таку освіту надавали у Тернопільському державному медуніверситеті ім. І.Я. Горбачевського та у Черкаській медакадемії. Однак з цього року таких навчальних закладів побільшає.

У рамках п’ятирічної реформи планується змінити також логіку роботи приймальних відділень у лікарнях. Замість звичних нам «приймальних», які часто виконують лише роль «перевалочного пункту», повинні з’явитися відділення екстреної меддопомоги. Лікарі там будуть здатні надати усю необхідну невідкладну допомогу вже на госпітальному етапі. Відділення мають бути відповідно сплановані й оснащені: з усім необхідним обладнанням і доступом до нього у режимі 24/7 (лабораторії, апарати для високоточної діагностики тощо), з операційними, лабораторіями, логічними та безпечними маршрутами пересування… Але чи вистачить на це коштів у державі – як завжди, питання питань.

Що зміниться у роботі бригад екстреної допомоги на Полтавщині

Комплекс передбачених концепцією заходів має призвести до того, що базову невідкладну допомогу людина у невідкладному стані отримуватиме вже у перші 4 хвилини. І що все більш складна допомога на кожному з наступних етапів буде якісною і високопрофесійною.

Якщо, звісно, ніхто не намагатиметься «відмотати плівку» назад…

 

Графіка, обкладинка Юлії Деркач

Опублікована: 27 червня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація