Особистий досвід заробітчанина з Полтави. Що треба знати про міграцію та як уникнути шахрайства

Автор: Ігор Мелюхнов, 9 серпня, 16:44

Фото: Що треба знати про міграцію та як уникнути шахрайства за кордоном


У даному тексті мова піде про глобальні українські та локальні полтавські тенденції трудової міграції за кордон у розрізі минулорічного тріпу автора до Чехії та чи потрібно взагалі виїжджати до інших країн. 

 

Вислів «не служив – не мужик» можна дещо перефразувати під наші реалії: «не був заробітчанином – то і не жив». Зараз вже нікого не здивуєш тим, що перебував у Польщі чи Португалії у погоні за гідною оплатою праці. Щоб там не казали, та за рахунок світових інтеграційних процесів України у бік ЄС і не тільки підзаробити та побачити світ стало набагато простіше. Інша справа як це робити – нелегалом, живучи у бараку та працюючи по 14 годин на день на шкідливому виробництві, чи оформивши по всіх правилах трудовий договір, бути у підпорядкуванні нормального боса та стригти гідний кеш? 

Зрозуміло, що головний мотив – це підняти грошей, але паралельно є ще ряд бічних причин таким чином відвідати іншу державу та познайомитися з культурою й тим, як живуть іноземці. Особисто у мене це була ще додаткова місія дослідника про «як там за бугром» вперше у житті (попередні подорожі в Росію до рідних та друзів якось не рахую). Рішення було несподіваним та дуже необдуманим, і сподіваюся, що всі трабли, які супроводжували мене, дозволять іншим мандрівникам уникнути хоча б частини їх.  Тож почнемо!

 

Скільки народу їде?

Під час підготовки даного матеріалу точні цифри по кількості українців, що подорожують за кордон у минулі роки та зараз, з’ясувати дещо складно. Справа у тому, що за базові дані береться інформація по перепису населення, який в Україні останнього разу проводився 2001 (!) року. Якщо ж рахувати по тих працівниках, що працюють у закордонних компаніях по ліцензії, то цифра складає 97 тис. осіб (дані за 2018 рік). 

Тобто це ті спеціалісти (наприклад, моряки, програмісти), які суперофіційно працевлаштовані =) Тобто іноземні фірми за них боролися як за гарних спеціалістів.  Звісно ж, це далеко не та реальна цифра загальної кількості заробітчан. 

Згідно з дослідженням Державної служби статистики за 2015-2017 роки, за кордоном працює 1,3 млн. людей. А спираючись на Макроекономічний огляд Міністерства фінансів за липень 2019 року, це 3,2 млн. людей, що дорівнює 18% економічно-активного населення України. Тобто кожен 5-й українець «катає» на чужину на заробітки. 

Інфографіка ЗМІСТ

Погодьтеся, цифра вражаюча з огляду на те, що на підприємствах та у господарствах постійна нестача кваліфікованих кадрів. Як би я не любив прорахунки, та вони необхідні для розуміння глобальності ситуації. Причина проста – надто вже малі зарплати для утримання родин та повноцінного життя (#зрада). 

Кожен так чи інакше замислюється про практику заробітчанства. У переважній більшості це так звана «маятникова міграція» до країн, що поряд, на термін від 2 до 6 місяців, що залишає надію на остаточне повернення і, як варіант, відкриття своєї справи. Адже згідно опитування соціологічної групи «Рейтинг» на початок 2019 року, третина українців хотіли б зайнятися підприємництвом. Цілком собі стимул для розвитку економіки. Але тут вже питання до керівництва країни щодо сприяння розвитку малого бізнесу. 

Говорячи про статистику стосовно по Полтаві та Полтавській області, то Державна міграційна служба повідомляє про 40 тис. оформлених закордонних паспортів у 2016 році, а у 2017 р. – вже 140 тис. (по 2018 р. цифра коливається у межах 100-110 тис. через вивільнення кількості претендентів на вакантне робоче місце на Батьківщині та збільшення заробітної плати). Знову ж таки, дані сприймаємо як приблизні через те, що не по всіх цих документах могли «з’їздити». 

Інфографіка ЗМІСТ

Та минулого року особисто я все ж таки вийшов із зони комфорту своєї роботи в офісі та відправився на м’ясокомбінат до Чехії (як згадаю… бррр). Цей сумбурний вибір був зроблений через довіру до знайомих, які вже співпрацювали з цим посередником. Та у моєму випадку це дало багато негативного досвіду, який всі так не люблять отримувати. 

Одним із основних плюсів заробітчанства, безумовно, є те, що, заробляючи гарні гроші, українці витрачають їх вдома. Це дає вливання в економіку країни, наповнює валютний ринок і дає розвиток тим галузям, де ті кошти залишаються. Сума грошових переказів від заробітчан і Україну у 2018 році становила близько 11 мільярдів доларів (на 17,5 % більше, ніж у 2017 році). Так, так, це навіть більше, ніж інвестиції МВФ, любий друже.

Та мінус у тому, що люди, які забезпечують свої родини таким чином сьогодні, у майбутньому поповнять ряди людей похилого віку з мінімальними пенсіями і ляжуть важким тягарем на плечі тих, хто наповнює бюджет в Україні. Продумана міграційна та податкова політика дозволила б залишати більше коштів у державі. Та і ринок праці став би більш легальним. Та маємо наразі те, що є. 

 

Куди їдуть? 

Пальму першості серед країн за кількістю вакансій та працюючих українців займає Польща. Через війну на Сході України з Росією заробітчани переорієнтувалися у європейському напрямку і вже менше катаються до РФ. Та основна причина, як це не прозаїчно, – гроші. 

Заробляти у «дерев’яних» рублях так само невигідно, як і в гривнях. Та й за рахунок внутрішньоєвропейської міграції тих же поляків до Німеччини або Великобританіі звільняються робочі місця, які поступово займають наші співвітчизники. 

Інфографіка ЗМІСТ

Друге місце серед європейських країн за популярністю трудового туризму посіла Чехія. І мій вибір особисто теж не був випадковим. Там праця майже завжди легальна (якщо, наприклад, спіймали за роботою з польською візою – чао) і більш високий рівень оплати праці, ніж в тій же Польщі. Ще й дуже хотілося там побувати, бо з повагою ставлюся до них через свого часу радикальні та своєчасні дії щодо відсторонення від соціалістичного табору і впливу СРСР на політику держави. 

Якщо говорити про країни, що потребують більш кваліфікованих кадрів, то у Європі це Німеччина та країни Скандинавії і кількість саме кваліфікованих працівників у галузях освіти (знайома психологиня працює у з молодими мамами у Польщі), ІТ-сфері (Кремнієва Долина по-українськи) та обслуговування (ресторани, перукарні, хостели) впевнено наближається до 500 тис. осіб.  За океаном це США, Канада, Ізраїль. Навіть більш складні процедури працевлаштування та оформлення в’їзду не зупиняють українців. Окрім грошей, заробітчан приваблюють соціальні гарантії та можливе отримання громадянства на шляху до втілення «американської/канадської/шведської мрії». Низька зарплата, невпевненість у завтрашньому дні через нестабільну політичну ситуацію активують українців робити подібні кроки. Та й до самих себе люди стали відноситися краще, про що красномовно заявляє вибір роботи та ставлення до неї. 

Я, наприклад, вже на те саме виробництво навряд чи поїхав, бо здоров’я дорожче. Та й окремий стимул набуття нових навичок для уникнення важкої праці вмикається майже одразу після першого зібраного кілограма полуниці чи розділеної туші свині. Завдяки інформації, що збиралася по виборцях за кордоном, вдалося з’ясувати кількість українців, що офіційно виїхали та мешкають на постійній основі. Це трохи більше 400 тис. українців (30 тис. з яких проживають у РФ).  

Інфографіка ЗМІСТ

Італія входить у п’ятірку країн, що приваблива для українців дуже давно і здебільшого роботодавці потребують “жіночих рук”. Нетолерантні жарти з боку злопихатєлєй про миття туалетів та догляд за людьми похилого віку є банальною заздрістю та неможливістю з боку коментаторів ще якось вплинути на ситуацію, окрім брудних слів. 

Завдяки чесній та важкій праці українські заробітчани формують позитивний імідж країни за кордоном, інакше б не запрошували на роботу та не розширювали ринок вакансій для приїжджих. 

Інші країни Східної Європи (Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія) теж є привабливими для нас здебільшого порівняно не далекою відстанню до дому та більшим, ніж в Україні, рівнем зарплат. Але оскільки деякі з них самі нещодавно стали частиною Євросоюзу і переживають перехідний період, рівень зарплат там не дуже.   

 

Скільки заробляють?

Ні для кого не буде секретом, що основна робота за кордоном передбачає некваліфіковану підготовку (із власного досвіду - м’ясник із мене, м’яко кажучи, так собі). 

Інфографіка ЗМІСТ

У цифрах це

  • 34 % сільськогосподарський сектор (збір урожаю, робота в полях), зарплата: 15-25 тис. грн у Польщі, Чехія – 20-30 тис. грн, Італія – до 35 тис. грн, Німеччина – 40-45 тис. грн, США – до 75 тис. грн.
  • 32% будівництво та ремонт (різноробочі, електрогазозварювальники, будівельники), зарплата: Польща – 30-40 тис. грн, Чехія – 35-45 тис. грн, Німеччина та Ізраїль – 40-60 тис. грн, США, Канада – до 90 тис. грн.
  • 20% виробництво та логістика (заводи, фабрики, склади, перевезення), зарплата: Польща – 25-30 тис. грн, Чехія – 35-45 тис. грн, Німеччина – 50-65 тис. грн, США – 90-100 тис. грн (далекобійник у Сполучених Штатах може отримувати до 120 тис. грн на місяць); 
  • 10% робота на дому, догляд за людьми похилого віку (доглядальники/ці, покоївки, медперсонал), зарплата: Польща та Чехія – 12-25 тис. грн, Італія (українські баданте вже є тенденцією) – 30-40 тис. грн, Німеччина – 40-50 тис.грн (кваліфікований персонал отримує більше з можливістю подальшого навчання);
  • 5-8 % сфера обслуговування, готельний та ресторанний бізнес (офіціанти, кухарі, адміністратори, посудомийки), зарплата: Польща – 20-30 тис. грн, Чехія – 30-35 тис. грн, Ізраїль – 40 тис. грн, Італія – 40-45 тис. грн, Німеччина – 40-50 тис. грн.

У наведених показниках вказане середнє значення по країнах. Та в залежності від регіону оплата праці може коливатися. Наприклад, кухар на півночі Італії може отримувати значно вищу зарплату через вищий рівень життя. 

Під час моїх мандрів по Чеській Республіці зустрічав різних співвітчизників на вокзалах та автостанціях у складних і не дуже життєвих ситуаціях. Наприклад, на залізничному вокзалі міста Брно була група чоловіків-будівельників з Дніпропетровщини, що приїхали працювати по польських візах і їх просто «кинули» з роботою та умовами життя. Вони займалися тим, що продумували зворотний шлях додому та план помсти тому, хто все це їм організував. 

Або ж протилежна ситуація на тому ж вокзалі з парою із Закарпаття. Вони вже протягом тривалого часу їздять на заробітки за кордон, добре знають мову та самі шукають людей для цього. Пропонували мені відправитися з ними на склад інтернет-магазину значного більшого міста, ніж село з населенням у  300 людей, куди прямував я. Але я був надто втомлений після виснажливої дороги та досі переляканий усим, що відбувається, тому відмовився, бо вже домовився з приятелем та роботодавцем, які чекали на мене. 

Інфографіка ЗМІСТ

Для порівняння робота обвалювальника м’яса оплачувалася у 90 чеських крон на годину (приблизно 100 гривень). Це вже з вирахуванням оплати житла, яке ми самі собі облаштовували, що додатково давало нам робочі години і, відповідно, більший дохід. Пряма співпраця з роботодавцем давала б більшу суму. На складі ж, куди мене так завзято кликали, платили 110-120 крон і робота була не такою адською. 

Взагалі, виробництва типу м’ясокомбінатів і консервних заводів – найбільш трешові та важкі. Тому з упевненістю раджу шукати інші варіанти. По грошах це буде майже не відчутно. 

Якщо говорити про категорії людей, які працюють за кордоном, то це чоловіки і жінки працездатного віку. Останнім часом збільшився відсоток молодих людей, які або їдуть навчатися і паралельно знаходять підробіток, або просто не хочуть витрачати час в Україні на пошук високооплачуваної роботи й одразу стартують за кордон. Тому раджу виважено підходити до вибору роботи і дуже детально все аналізуйте.

 

Лайфхаки по виїзду та працевлаштуванню

А зараз настав час для цікавинок і наглядних факапів від автора, які, сподіваюся, допоможуть уникнути шахрайських дій під час оформлення документів на виїзд за кордон та працевлаштуванню. Не претендує на істину в останній інстанції, та стане у нагоді.

«Справжність» контори, що шукає Вам роботу. 

Реальна фірма обов’язково повинна мати ліцензію Мінсоцполітики на здійснення посередництва при працевлаштуванні за кордоном. 

Я, як заробітчанин-новачок, не знав таких нюансів, та й займалися питанням родичі мого приятеля, з яким відправлялися на чужбину. У реалі виявилася велика кількість посередників, які годували сніданками з березня до червня 2018 року. Гроші за «виїзд під ключ» взяли наперед. У результаті багато чого довелося ще самостійно робити та доплачувати за послуги, про які дізналися вже по факту в їхньому офісі (наприклад, додаткові платежі у візовому центрі, комісія банку та медичне страхування). Різні люди посилалися одне на одного, переважно у телефонному режимі, а конкретику по оформленню доводилося витягувати лещатами. Sad but true. 

Тож, якщо виїжджаєте за кордон через агенцію, обов’язково перевірте свідоцтво про державну реєстрацію та договір про співпрацю з іноземним роботодавцем. 

Ніколи не давайте гроші наперед за майбутнє місце роботи.  

Якби ж я знав… Єдине, за що Ви маєте сплачувати в Україні – це безпосередньо віза, послуги візового центру, куди звертаєтеся самостійно, і медичне страхування (його наявність обов’язково перевіряють на кордоні). І все! Ніяких тут і зараз! З мене взяли 300 євро за начебто повне оформлення ще в Україні. Тягнули оформлення 3 місяці та й отримав у результаті менше коштів, ніж обіцяли. 

В ідеалі це працює так: ви приїжджаєте на місце роботи, облаштовуєтеся і тільки тоді роботодавець віддає відсоток посереднику по працевлаштуванню. Із нами працював хлопець із Сум, який самостійно знайшов вакансію в інтернеті, домовився з власником підприємства про запрошення на роботу, отримав дозвіл від Міністерства праці Чехії, сплатив за проїзд, візовий збір та вирушив. Наступного разу, коли їхав, бос зробив запрошення вже на рік та заздалегідь вирішив питання з державною службою праці. Без зайвої волокіти та витрат. 

На мою думку, це оптимальний варіант з прямими домовленостями після повністю легальної роботи у іноземній компанії по трудовому договору (тобто ті 97 тисяч зареєстрованих працівників, про яких йшла мова на початку блогу). 

Віза має бути тільки робоча. 

Ні в якому разі не погоджуйтесь на оформлення туристичної, а по прибуттю переоформитись «як треба». Зазвичай цього не відбувається і тоді виникають проблеми з законом, включно до депортації та подальшої заборони в’їзду до країни. Так само з використанням віз інших країн. 

Працювати дуууже бажано по робочій візі тієї країни, куди прямуєте. Власне, тому я і обрав Чехію – менше вірогідність незаконних дій, ніяких туристичних гостьових запрошень. Запрошення від роботодавця на визначений термін (у мене було 3 місяці) та дозвіл від профільного міністерства.

Максимально уточнюйте інформацію про місце роботи, умови праці та проживання. 

Чи не головна складова всієї поїздки. Про себе треба піклуватися. Особливо тоді, коли плануєш працювати по багато годин на день майже без перерви. Обговорюйте заздалегідь зарплату, місце проживання та вартість. 

У мене вийшло так, що жили в сусідньому від виробництва приміщенні, яке самостійно облаштовували під себе та отримували за це додаткові робочі години (вийшли майже хороми з усіма зручностями). В основному житло – це третина плати за місяць (знову ж таки, це треба з’ясувати попередньо). 

Перевіряйте достовірність та оригінальність документів. 

Дуже особиста порада, так як мені контора надала копію дозволу на роботу, запевняючи, що все буде добре. Коли ж я з документами вже звернувся до візового центру, там повідомили, що в консульстві може знадобитися оригінал – так і сталося. Поки переправляли документ від роботодавця, моєму товаришу все узгодили і він чкурнув на працю, а я втратив 2 тижні й неймовірними горбилями діставався до роботи. 

Тому вимагайте всіх необхідних дозволів на бланках з печатками та марками. До речі, по документах у запрошенні ми мали їхати на будівництво до Праги, але так як вже попередньо домовилися з іншим посередником про м’ясокомбінат, то їхали туди. Це і символізувало те, що подібним фірмам абсолютно не цікава подальша доля їхніх клієнтів. 

Ні за яких умов не віддавайте оригінал Вашого паспорту. 

Це важливо! Паспорт – це особистий документ, і Ви надаєте його тільки до консульства для проставлення візи. Передаючи його третім особам чи роботодавцю, Ви ризикуєте зіткнутися з порушенням прав та можете потрапити у трудове рабство. 

Майте контакти консульства України у країні призначення та інших організацій, що зможуть Вам допомогти. 

Статися може різне і добре, коли є куди звернутися. Також можете сміливо заявляти про порушення прав до місцевих органів влади та поліції. Ось контакти деяких організацій: 

  • Центр консультування мігрантів Міжнародної організації міграції (телефон 0 800 505 501, http://www.migrantinfo.org.ua);
  • Всеукраїнська профспілка працівників-мігрантів в Україні та за її межами (044 236 98 36, http://migrant.org.ua);
  • Інформаційно-консультаційний проект за сприяння людям, які виїжджають за кордон — Universal Assistance (тел. 0677205103);
  • Благодійна організація «Світло надії», один з напрямків якої є протидія торгівлі людьми (094 869 42 40, 0532 60 60 81). 

Інфографіка ЗМІСТ

 

Якщо я вже взявся на власному прикладі обговорювати дану тему, то зазначу плюси та мінуси подібного двіжу. Якось в одній розмові з чеським босом він запитав, чому ми їдемо на заробітки. Я почав говорити про низькі зарплати, тотальну корупцію та прочєє зубожіння. На що він заявив: «А дивіться, як у нас, і робіть так само». 

Мені не було що сказати, окрім як погодитися. Чехи виштовхнули з себе радянські рудименти дуже вчасно і швидко і зробили свою країну такою, яку самі захотіли. Звісно, не без проблем та все ж з повагою одне до одного та зручними під’їздами до домів та сортуванням сміття =) Усе дійсно залежить тільки від нас самих. І вибір кожен робить сам, яким би він не був. Питання до кожного – від роботяги до президента, – як зробити так, щоб кожен був щасливий та міг реалізуватися без вмирання на полуничних полях чужини і або деінде, та з максимальним зиском для себе та держави. 

 

Графіка Юлії Деркач

Опублікована: 9 серпня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація