Для більшості населених пунктів Полтавщини підземелля в основному притаманні козацькій епосі. Тобто, часи української історії між першою чвертю і кінцем 17 ст. і практично перша половина 18 ст. були епохою спорудження підземель. За тієї доби підземелля виступали елементами фортифікації, укриттями, місцями розробок гончарних глин, погребами.
(Джерело – wikimedia.org)
Наразі відбиток полтавських підземель можна помітити на більшості із провалів на асфальті – в інтерв'ю для ЗМІСТу розповів директор Краєзнавчого музею та археолог Олександр Супруненко. Система боротьби з проваллями у 1950-2000 роках була дуже простою – їх просто засипали. При тому, що з 1904 року у Полтаві влаштували водогін, який майже «поклав» кінець чи не всім підземеллям міста:
«Деякі власники, знаючи про існування підземель, свою каналізацію виводили саме туди. Водичка до них текла і текла впродовж цілого століття, знаходячи «виходи» по вул. Шолом-Алейхема чи Мазурівському яру. З розширенням водогону, влаштуванням ливнівки, їх регулярним протіканням всі згадані підземелля поступово почали заповнюватися водою, що істотно підвищило рівень залягання ґрунтових вод в місті. Наразі майже всі ходи залиті водою, частина з них зберігаються недоторканно, частина – в обваленому стані, бо вода в деяких місцях відходить. Саме тоді й починаються весінні провали підземель, позначені овальними й округлими «латками» на міському асфальті».
Загалом полтавські підземелля залягали на глибині від 6 до 8 м, деякі були влаштовані глибше. Головні гілки фортечних ходів розташовувалися вздовж вул. Пилипа Орлика, сучасної Соборності та вели від краєзнавчого музею до Соборного майдану.
До того ж полтавські церкви (як імовірні осередки захисту містян у час небезпеки) були також поєднані подібними ходами.Осередки майже всієї системи ходів у Полтаві містилися в районі Спаської церкви (площі між нею і Воскресенською церквою), а також на Соборному майдані. Біля першої з цих церков раніше знаходився замаскований і доволі добре обладнаний вхід до підземель.
Детальніше про підземелля Полтави читайте тут.