Полтава початку XX століття у книзі Віталія Ханка: архітектура, скульптура, поштівки
Фото ЗМІСТу
Полтавський мистецький спадок – це місцеві памʼятки, бронзова статуетка Катерини, видання гончарний промисел Полтавської губернії й поштівки.
Їх означив мистецтвознавець Віталій Ханко у книзі «Полтавський мистецький спадок першої половини XX століття». У ній він розповів про архітектурне мистецтво Полтавщини минулого століття. Подія відбулася 19 листопада у холі Полтавського краєзнавчого музею імені Кричевського.
Віталій Ханко належить до когорти науковців, які досліджують поступ українського мистецтва, із захопленням продовжують пошуки та діляться знахідками із шанувальниками.
Найкращі 5 мистецьких витворів на думку Віталія Ханка
На думку мистецтвознавця, у XX столітті в Україні з’явилася значна кількість пам’ятників, серед яких особливе місце займають роботи Івана Кавалерідзе. Перед краєзнавчим музеєм встановлено його кубістичний пам’ятник Шевченку, який вважають одним із найкращих зразків монументального мистецтва того часу. Також серед важливих робіт Кавалерідзе – пам’ятник Григорію Сковороді, встановлений у Ромнах у 1918 році.
«Новий напрям у трактуванні образу Тараса Шевченка започаткував полтавець Михайло Гаврилко. Він відмовився від традиційного “міщанського” зображення й представив Шевченка у філософському, “сократівському” ключі. Його приклад продовжила Єлизавета Трипінська, яка створила низку ілюстрацій, зокрема до “Катерини”. Найвідоміший твір – бронзова статуетка висотою 50 см, що нині зберігається у Художньому музеї Баку», – каже Валерій Ханко.
Важливу роль у збереженні культурної спадщини відіграв Іван Зарецький – археолог та етнограф, який збирав мистецькі й народні скарби для музеїв у Полтаві, Москві, Петербурзі та Оренбурзі. Він також став автором першої книги про гончарний промисел Полтавської губернії та підготував кілька альбомів із репродукціями народного мистецтва.
Також початок XX століття ознаменувався справжнім «бумом» поштівок і репродукцій. Серед них – серії з краєвидами Полтавщини, зображенням родини Гоголя, церков та садиб. Ці матеріали Віталій Ханко використав у своїй новій книзі «Полтавський мистецький спадок першої половини XX століття».
Віталій Ханко – український мистецтвознавець, народився 31 серпня 1937 року в Полтаві. Він ріс у сім'ї, де з любов'ю та повагою ставилися до тисячолітніх традицій рідної Полтавщини з її народною архітектурою, звичаями, обрядами та мистецтвом.
У Миргороді й досі зберігається пам’ять про давнє козацьке коріння родини Віталія Ханка. За його словами, і мати, і батько походять із козацького роду. По материнській лінії родина бере початок від засновників поселення біля Абазівки, а по батьківському корінні веде до Золотоноші, де також зберігалися козацькі традиції.
У період з 5 по 7 серпня 1649 року під час бою біля Зборова відзначився козак Іван Ханко. Після тих подій він разом із родичами переселився до Миргородського полку у містечко Краснопіль, яке нині зветься Великими Сорочинцями. Наприкінці 1880-х років рід Ханків переселився до Миргорода. З того часу й донині там стоїть мурований цегляний будинок, накритий листовим залізом. А поряд велика комора, яка, за його словами, у чотири рази більша за ту, що збереглася біля хати Котляревського.
Нагадаємо ЗМІСТ писав, що у жовтні 2024 року у Полтаві показали документальний фільм про Віталія Ханка, як дослідника життя Опанаса Сластіона. Фільм презентували в межах проєкту «Кіно в музеї».