Полтавців навчали створювати недискримінаційну рекламу
Яка реклама є сексистською, як довести, що вона порушує закон та права людини і як з цим можна боротися? Представники місцевої влади, громадських організацій та рекламних агенцій сьогодні вчилися, як досягти створення якісної реклами в місті.
Сьогодні у Полтаві проходить семінар «Попередження проявів сексистської реклами: інструменти місцевих органів влади та взаємодія із громадянським суспільством». Організатори заходу – Міністерство Соціальної Політики України, Представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та Центральний Секретаріат ІҐКР при Українській Асоціації Маркетингу.
Ключова складова поняття «сексизм» – це приниження людської гідності за ознакою статі. Словосполученням «сексистська реклама» використовують переважно активісти та громадські організації, які борються з неправомірною рекламою.
Стаття 8 закону України «Про рекламу» апелює поняттям «дискримінація». Проте чітких критеріїв визначення дискримінаційності реклами не подає. У зв’язку з цим у 2011 році на Всеукраїнському форумі професійних громадських обєднань в області маркетингу та реклами був прийнятий і підписаний Стандарт недискримінаційної реклами за ознакою статі. Цей стандарт створює механізм саморегулювання ринку реклами з метою попередження розповсюдження дискримінаційних практик засобами реклами, а також дає чіткі критерії визначення дискримінаційна конкретна реклама чи ні.
Наступного року стандарт був зареєстрований ДП «Український науково-дослідницький центр проблем стандартизації, сертифікації та якості». У 2014 році були створені 13 Регіональних представництв Індустріального Гендерного Комітету з Реклами. При Міністерстві соцполітики також діє Експертна рада з протидії дискримінації за ознакою статі.
Експерти вважають, що не варто робити законодавство у цій сфері більш жорстким, адже створення реклами – це творчий процес. А тотальний контроль може призвести до появи цензури. Вони вважають, що регулювання цього питання потрібно віддати під контроль громадськості.
«Не потрібно робити більш жорсткими закони, більше потрібно віддавати на саморегулювання: більше співпрацювати громадським організаціям і держслужбовцям, більше розповідати про це суспільству, більше працювати з рекламістами. Я не хочу сказати, що ми коли-небудь подолаємо сексизм. Але вже сьогодні ми бачимо, як зменшується така реклама», говорить Ірина Лилик, голова Секретаріату Індустріального Гендерного Комітету з Реклами та генеральний директор Української асоціації маркетингу.
Виявляти дискримінаційну рекламу в регіонах та боротися з нею допомагають місцеві жителі. 95 % звернень від громадян, які надходять до експертної ради з питань протидії дискримінації за ознакою статі при Міністерстві соціальної політики, приводять до демонтажу незаконної реклами.
Головний спеціаліст відділу гендерної політики Тетяна Кононович наголосила, що реклама впливає на формування суспільної думки, у першу чергу в дітей. Тому вона повинна бути якісною. Таку рекламу буде приємно дивитися і жінкам, і чоловікам.
Окрім теоретичних знань щодо критерії визначення дискримінаційної реклами учасники обговорили механізми, що їх може використовувати місцева влада для попередження проявів дискримінаційної реклами, а також потренувалися визначати дискримінаційну та недискримінаційну рекламу.
Експерти наголошують, що це перша серія тренінгів такої тематики. Їх основна мета – залучити громадськість до вирішення питання створення якісної недискримінаційної реклами та сприяти взаємодії виробників реклами, місцевої влади та громади.