Полтаво, ти – космос! Три прізвища, що змінили космонавтику

Автор: Ресурс ЗМІСТ, 12 квітня, 14:49

Фото: Три полтавці, які змінили космонавтику


Полтава – космічна, адже має далеко не опосередковане відношення до космонавтики. Тримається все на трьох стовпах, точніше, на прізвищах: Кондратюк, Челомей, Побєдоносцев, яких знають чи не в усьому світі.

Юрій Кондратюк

Юрій Кондратюк: кочегар і вчений-самоучка, чиїм іменем названа траса, якою людина вперше висадилася на Місяць.

Полтавців можна «розбити» на декілька типів: хтось не знає Олександра Шаргея, зате знає Юрія Кондратюка, дехто – навпаки. А хтось, можливо, знає, що Шаргей вирішив обрати собі інше ім'я, під яким і прожив половину життя.

Причина – у більшовиках. Адже 1916 року Шаргея призначили до царської армії. Тому, коли влада змінилася на більшовицьку, він приховав офіцерське минуле за псевдонімом.

Працював кочегаром на цукровому заводі, вантажником і різноробочим. Подейкують, що зароблених грошей не вистачало навіть на те, щоб себе прогодувати – і Кондратюку доводилося ловити горобців. Попри це, він написав дві книги. Перша – «Тим, хто буде читати, щоб будувати», у якій він вивів власне рівняння реактивного руху, а також додав схему й опис космічної ракети на воднево-кисневому паливі.

Якщо ви скаржитеся на те, що не можете працювати в офісі без кондиціонера, подумайте про Кондратюка, вченого-самоучку, який, не маючи найнеобхідніших умов для наукової творчості, видав другу працю – «Завоювання міжпланетних просторів», у якій вивів формулу польоту ракети. Понад двадцять робіт Кондратюка в 20-у столітті отримали високу наукову оцінку.

Він перший запропонував створити станцію-супутник Місяця. Ідеєю користувалися під час польотів на Місяць. На космодромі мису Канаверал американці встановили пам'ятник Кондратюку. Також його іменем назвали трасу, якою вперше людина висаджувалася на Місяць, і кратер на іншому боці супутника.

Окрім іншого, він прославився тим, що побудував елеватор «Мастодонт» – зерносховище на 10 тисяч тонн. При цьому не використав жодного цвяха, адже вони тоді були дефіцитними. Для цього він використовував методики сибірських майстрів. Коли елеватор побудували, Кондратюка звинуватили в провокації – тодішня влада не сумнівалася, що конструкція розвалиться.

Елеватор простояв 70 років. Його розібрали зумисне: не через несправність, а через те, що конструкція застаріла.



Володимир Челомей

Родина Володимира Челомея жила спершу в Польщі, потім – у Росії. Пізніше переїхала до Полтави, бо тут були родичі матері Володимира. Поселилися у будинку, який на початку 1880-х збудувала сестра Гоголя. Прожили 12 років.

Він навчався в десятій семирічній трудовій школі. Тепер тут є меморіальна табличка. Пізніше Володимир із родиною переїхав до Києва. Тому міста і досі сперечаються щодо того, де майбутній конструктор сформувався як особистість. Освіту він отримував у столиці: школа, автомобільний технікум та авіаційний факультет політеху. А от Полтаву назвав «другою Батьківщиною».

Володимир Челомей був керівником радянських космічних програм, а також генеральним конструктором авіаційної та космічної техніки. У конструкторському бюро, де той працював, розробили та виготовили крилаті ракети 10ХН. Там також сконструювали ракету-носій «Плутон», якою пізніше відправили в космос апарати «Зонд», «Луна», «Венера», «Марс», «Вега», орбітальні станції «Мир», «Салют», штучні супутники Землі («Політ», «Космос») і орбітальні станції «Салют-3» і «Салют-5».

 

Юрій Побєдоносцев

З 1922 по 1973 навчався в Полтавському політехнічному коледжі. Пізніше закінчив і Московський авіаційний інститут. Він керував процесом створення нової ракетної зброї, серед якої – «Катюша» (бойова артилерійська установка з ракетними снарядами).

Юрій Побєдоносцев встановив критерій стійкості горіння, що тепер називають «критерій Побєдоносцева». Він був одним із засновників кафедри «Балістичної ракети».

Побєдоносцев – член-кореспондент Міжнародної академії астронавтики, дійсний член Академії артилерійських наук. У Полтаві йому встановили меморіальну дошку, а також його іменем названо бульвар.

Обкладинка і графіка Юлії Деркач

Опублікована: 12 квітня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація