Полтавщина прощалась з 22-річним воїном та батьком Олександром Вершиніним (ФОТО)

Прощання з Олександром Вершиніним відбулося у рідному дворі. Про те, що воїна провели у вічність повідомили у Решетилівській громаді 2 серпня. 

Під звуки оркестру траурна процесія рушила до сільського кладовища. Під час церемонії з прощальними словами виступили представники громади, військові та священнослужителі. Державний прапор, яким була вкрита домовина, передали дружині.

Олександра Вершиніна згадують як щирого, доброго, жартівливого, життєрадісного і завжди готового допомогти. Він був справжнім патріотом, надійним побратимом і люблячим чоловіком.

Олександр Вершинін народився 17 травня 2003 року. Він був другим із семи дітей у багатодітній родині. Ще змалку виявляв відповідальність і турботу – допомагав виховувати молодших братів і сестер. Закінчив Калениківську школу, а фах електрозварювальника здобув у Решетилівському аграрному ліцеї.

До лав ЗСУ воїн вступив у травні 2023 року, підписавши контракт. Служив гранатометником у штурмовій роті. Олександр Вершинін двічі отримував поранення, але кожного разу повертався на передову. З травня 2025 року боронив країну на одному з найгарячіших напрямків – під Покровськом.

Життя Олександра Вершиніна обірвалося 28 липня поблизу населеного пункту Панківка. Попри молодий вік, він уже був не лише сином і братом, а й батьком – у нього залишився трирічний син та дружина.

Вічна пам’ять воїну!

До повномасштабної війни Григорій Партола військового досвіду не мав. Тому з перших днів став до лав захисників. Проходив службу на Сумському та Харківському напрямках. 28 листопада 2024 року ворожа куля обірвала життя Григорія Партоли на полі бою Донеччини. У воїна залишилось дві доньки, сестра та брат. 

11 березня 2025 року Валерія Хорошка мобілізували до лав ЗСУ. Своє останнє бойове завдання у підрозділі воїн виконував на Курському напрямку. Звідти 15 липня прийшла звістка про те, що воїн зник безвісти. Того дня життя Валерія Хорошка обірвалося. Тіло захисника побратими згодом змогли витягнути з поля бою, щоб повернути додому для належного поховання. 

У вересні 2023 року Олексій Бахмат вирішив стати на захист України. Служив у 32-й окремій механізованій бригаді та виконував бойові завдання на Куп’янському напрямку, поблизу населеного пункту Синьківка. З 11 грудня 2023 року воїн вважався безвісти зниклим. Того дня воїн загинув, а нещодавно родина отримала ДНК-експертизу, яка підтвердила загибель Олексія Бахмата. 

«Бригадир» – командир відділення, стрілець-снайпер 78-го окремого десантно-штурмового полку. У 2022 році Ігор Дикий хотів стати до лав ЗСУ, але на початку 2023 року через проблеми зі здоров'ям його визнали непридатним. Однак воїн одразу ухвалив рішення та поїхав на Донбас будувати укріплення для військових. Життя захисника обірвалось 16 липня під час виконання бойового завдання на Сумщині.