У 2015 році Полтава стала учасником ініціативи Європейського Союзу «Угода мерів». Ставши учасником-підсписантом, Полтава згодилася підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії. Ціль одна – скоротити кількість шкідливих викидів.

Наступним кроком для Полтави стало написання енергетичного плану із інструментами, завдяки яким досягатимуть цілей: щонайменше на 20% до 2020 року місто має знизити викиди вуглекислого газу. У 2017 році Полтавська міська рада затвердила енергетичний план – План дій сталого енергетичного розвитку міста Полтава до 2020 року (далі – ПДСЕР).

Сьогодні, 17 квітня, полтавська екологічна організація «Еколтава» спільно з колегами з Рівного, ГО «Екоклуб», презентували дослідження ПДСЕР Полтави. Аналізували енергетичний документ за методикою, яку розробив «Екоклуб».

ПДСЕР аналізували відповідно до декількох критеріїв. Максимальну кількість балів, яку могли поставити документу, –  24.

Полтава набрала 8 балів. Найближчий сусід Кременчук отримав 17. У свою чергу документ Хмельницького оцінили найвище – на рівні 20 балів. Рівному поставили 9 балів.

Отже, полтавський ПДСЕР має ряд недоліків. По-перше, за словами експерта природоохоронної організації «Екоклуб» Дмитра Сакалюка, не визначена планова економія електроенергії. Тобто, іншими словами, економити планують, але яка користь від цього буде – невідомо.

Про наступний недолік розповіла голова правління ГО «Еколтава» Юлія Мельник. За її словами, в документі немає інформації по споживанню енергії протягом 2011-2015 років. Це не дає можливості оцінити тренди щодо споживання енергії по секторах. Завдяки цій інформації можна було б якісніше запланувати дії, які б зменшили енергоспоживання.

Один із важливих моментів у ПДСЕР є базовий кадастр викидів. Це розрахунок утворених у територіальній одиниці викидів, який базується на даних про спожиті енергоносії. Вихідними даними для розрахунку є інформація про споживання енергії у всіх секторах економіки. У Полтаві дані щодо базового кадастру викидів взяли за 2010 рік.

Перевагою у цьому розділі є те, що у документі врахували викиди від усього міського транспорту, а не лише громадського. Недолік, за словами Юлії Мельник, – «забули» про сектор промисловості.

Щодо споживання енергоресурсів, то 74% припадає на житловий сектор. У такому випадку, саме на цей напрямок варто «кинути» всі сили. Та, як зазначила голова «Еколтави», заходів для цього сектору  прописано замало:

Також «Еколтава» виявила проблеми у таких категоріях як розвиток відновлювальних джерел енергії, наявність фінансування, моніторинг і звітність, залучення зацікавлених осіб.

Як підсумувала Юлія Мельник, конкретики у полтавському ПДСЕР мало. Також екоактивістка зазначила, що варто більше залучати громадськість та дослухатися до порад від зовнішніх експертів. Активісти хочуть, щоб це справді був план – з чіткими кроками та джерелами фінансування.

Європейська ініціатива «Угода мерів» – це неначе зелене світло для інвесторів та кредиторів. Наприклад, грант або кредит скоріше нададуть місту, яке є підписантом, аніж тому населеному пункту, яке ще не доєдналося до ініціативи.

Не потрібно далеко ходити, варто вивчити досвід Миргорода. Місто називають Меккою енергоефективності не лише Полтавщини, а й України. Наприклад, у 2015 році у Миргороді відкрили котельню з твердопаливним котлом потужністю 1 МВт, який працює на соломі. За інформацією Миргородської міськради, економія природного газу на цій котельні – близько 600 тисяч кубічних метрів на рік.  

Не виключено, що кредит від Європейського банку реконструкції і розвитку на купівлю 50-ти тролейбусів, який узгодили нещодавно, Полтава отримала саме завдяки участі в ініціативі «Угода мерів». Але через кілька років Полтава може втратити цю перевагу. Справа в тому, якщо місто не підтвердить свої плани, не виконає умови та не залучить інвестиції, участь в «Угоді мерів» ставлять на паузу. Місто отримує статус «призупинено».

Звітувати про свої результати Полтава повинна вже у 2019 році, через 2 роки після прийняття ПДСЕР. Тож, сподіваємося, Полтава залишиться активним учасником та зробить рішучі кроки.

Фото Олега Журавльова