Складнощі/особливості видобування газу на Полтавщині: думки бізнесу, влади та громад

Автор: Вікторія Кузурман, 25 листопада, 17:35

Фото: Представники бізнесу, влади та громад обговорили специфіку газовидобутку


У вівторок, 19 листопада 2019 року, в Полтаві відбувся «Форум соціального партнерства: громади і газовидобуток». На заході обговорювали шляхи партнерства влади та бізнесу. Свою думку змогли висловити народні депутати України, представник Міністерства енергетики, керівники організацій газовидобутку, голови та представники місцевих ОТГ.

На відкритті заходу був і новопризначений голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов. Він зазначив, що невипадково місцем проведення форуму обрали саме Полтавщину – регіон, який посідає друге місце в країні за рівнем видобування та доведеними запасами газу.

Форум мав три панелі – тематичні частини, на кожній з яких учасники розкривали окреме питання зі сфери газовидобутку та його подальшого розвитку в Україні. ЗМІСТ підготував короткий опис кожної панелі та тезові висловлювання учасників.

 

Панель 1. Стратегічний напрям держави – енергонезалежність

Модераторкою першої частини була народна депутатка України Ольга Бєлькова. Вона задала тон розмові словами:

«Той, хто не розібрався в темі українського газу, надовго в політиці не затримається».

Під час першої панелі обговорили, що змінилося з моменту прийняття Закону про ренту за користування надрами для видобутку корисних копалин, як це вплинуло на Полтавську область та які подальші плани в Міністерства енергетики.

Зліва направо: Ольга Бєлькова, Артем Петренко, Роман Опімах, Наталя Гребенюк і Андрій Боблях

Андрій Боблях, народний депутат України:

«Видобуток є, гроші надходять, але люди не вміють ними розпоряджатися. Я вважаю, що гроші роблять гроші. Замість того, щоб вкладати в вікна, двері або асфальт, краще інвестувати правильно. А місцеві громади буквально проїдають гроші».

  • Для мене ця тема нова, я в ній ще глибоко не розібрався, але протягом найближчих років я це вдосконалю.
  • У полтавському регіоні є багато родовищ, і це ні для кого не таємниця. Також знаю, що у нас є понад 30 сіл, де відбувається видобуток газу.
  • Вважаю, що рентна плата – це великий плюс і досягнення влади. Сільська рада зараз отримує 1%, районна та обласна ради – 2%, ОТГ – 3%. Це великі кошти, які впливають на розвиток громади.
  • Раніше я ніколи не думав, що в ОТГ можуть бути такі бюджети, а це іноді понад 30 млн на населення до 5 тисяч людей. Це значна сума. Розумію, що видобуток газу є, гроші надходять, але люди не розуміють на 100%, як правильно розподілити ці кошти. Громади використовують фінанси на соціальні проєкти, на ремонти доріг. Але варто навчитися їх правильно інвестувати.
  • Вважаю, що кожній громаді потрібен спеціаліст або менеджер з інвестицій. Адже може бути така ситуація, коли видобуток газу на цих територіях завершиться. І тоді в бюджеті грошей не вистачатиме.

Роман Опімах, голова Державної служби геології та надр України:

«Моє надзавдання – зробити видобуток корисних копалин надійним та прозорим».

  • За останні два роки у нас є дві базові позитивні ініціативи – децентралізація ренти та стимулююча рента для нових свердловин. Але нам ще рано розслаблятися. Треба встигати за новими технологіями, які активно впроваджують в США та Європі.
  • Ми повинні підвищувати ефективність видобутку корисних копалин. Але треба пам’ятати, що надра належать народові. Тому потрібно полегшити доступ громад до корисних копалин на місцевому рівні.
  • Щоб залучати інвесторів в Україну чи в Полтаву зокрема, необхідні гарантії, що тут не буде жодних спекуляцій. Ми зацікавлені, щоб увесь процес газовидобутку був прозорим, а домовленості проходили в умовах аукціону та конкурентних торгів. Тож наступний рік обіцяє бути насиченим.
  • Щодо так званих «сплячих ліцензій» вважаю, що варто ввести плату за утримання спецдозволу. Тобто якщо є видобуток – платиш ренту, якщо немає – то платиш податок. Тоді це гарантує відкритість. (Детальніше про те, що таке «сплячі ліцензії» і чим вони перешкоджають розвиткові газовидобутку, читайте тут).

Артем Петренко, радник Міністра енергетики та захисту довкілля України:

«Створення електронного документообігу зробить газовидобуток прозорим і тим самим змінить репутацію Держгеонадр. Міністерство енергетики прагне бути стабільним в очах людей».

  • Україна має бути надійним партнером для міжнародних компаній. Тому потрібно вдосконалювати власну галузь, створювати більше об’єктів для інвестицій.
  • Я згоден, що інформація повинна бути відкритою для громад. Наприклад, зараз добре себе зарекомендувала електронна платформа «ProZorro». Але все одно понад 90% домовленостей виконується поза аукціоном. Це потрібно змінити.
  • Зараз Міністерство енергетики розробляє ініціативи щодо співпраці з місцевими громадами: опрацьовується перелік корисних копалин, які потрібно передати в користування громадам. А це, в свою чергу, поповнить місцеві бюджети. Усі гарантійні норми, які ми напрацюємо, протягом наступного року подамо до Верховної Ради.
  • Також маємо проблему з оцінкою впливу на довкілля. Процедура є досить складною, і ми це розуміємо. Потрібно її спростити й залучити до цього громади.
  • Я сподіваюся, що Держгеонадра з новим очільником зможуть змінити створену роками погану репутацію на нову. Довіру можна повернути лише у випадку, коли служба стане прозорою установою, до якої звертаються громади та інвестори. Зараз ми працюємо над створенням електронного кабінету. Це зробить систему більш прозорою.

Наталія Гребенюк, голова Правління Асоціації газовидобувних компаній України:

«Сьогодні пропозиція перевищує попит, тому газ у Європі дешевшає. Стимулююча рента – це той драйвер, що допоможе компаніям не зменшувати обсяги виробництва».

  • Асоціація – це вісім компаній, які видобувають 92% українського газу. Ми надаємо робочі місця 26 тисячам людей.
  • Ми прагнемо енергонезалежності, а це пов’язано передовсім зі збільшенням видобутку газу. В Європі Україна друга за кількістю запасів у надрах, але на прибутку це не відображається.
  • 2017–2018 роки можна назвати врожайними: зміни в законодавстві, запуск EITI тощо. У 2019 році ми ж потрапили під тенденцію, пов’язану з перепостачанням газу в Європу: зараз пропозиція перевищує запит. Ціни на газ у Європі рекордно впали.
  • Компанії газовидобутку переглядають свої інвестиційні програми. У таких умовах деякі свердловини зменшують об’єми буріння, деякі просто припинили роботу. Тому розраховуємо на підтримку влади, щоб не зменшувати обсяги видобутку.

За підсумками першої панелі зрозуміло, що кожен учасник дивиться на питання зі своєї дзвіниці/зі своєї точки зору: газовидобувні компанії хочуть, щоб ціни на газ зростали (як вже казали вище, ціни на паливо в Європі рекордно впали), громади ж навпаки задоволені цією ситуацією.

За словами усіх учасників, їхні думки збігаються в одному: і бізнесмени, і звичайні громадяни, і представники влади говорять, що хочуть стабільності та прозорості.

 

Панель 2. Розвиток регіонів: користь від співпраці громад і газовидобувників

Модератором другої частини був голова ради ГО «Нова енергія» Віталій Филенко. Тут говорили про те, як зсередини виглядає співпраця між бізнес-компаніями та громадами та які проєкти успішно втілилися. Також подискутували на тему розподілу коштів на місцях з точок зору децентралізації та подальших інвестицій.

Учасники зліва направо: Євген Палєнка, Володимир Стецюк, Микола Різник і Наталія Нос

Ольга Бєлькова, народний депутат України:

«Громади самі мають вирішувати, як витрачати гроші. Але якщо на ці кошти будуватимуть виключно дороги, то експеримент закінчиться нічим. Жінки у селах не бачать перспектив для майбутнього своїх дітей».

  • Як авторка законопроєкту скажу: в цьому й полягає особливість децентралізації, щоб громади могли самі розпоряджатися, як їм використовувати гроші. Коли ми визначали, який відсоток відраховувати, то керувалися поняттям справедливості стосовно всіх громадян, бо не всі регіони мають високий рівень газовидобутку.
  • Цей відсоток якраз оптимальний, немає жодного надлишку, але бюджети громад збагачуються.
  • Я сподіваюся, що громади вирішать нагальні питання і перейдуть до стратегічних завдань. А це й освіта, і медицина, і подальше енергозбереження. Адже якщо жінки у селах не побачать перспектив для майбутнього життя своїх дітей, то вважайте, що експеримент провалиться. Потрібно, щоб рішення щодо витрат несли потенціал для дітей, які потім залишаться на місцях і розвиватимуть газовидобування.

Євген Палєнка, фінансовий директор АТ «Укргазвидобування»:

«Молодих спеціалістів не затримає навіть заробітна плата, якщо їм у своєму селі не буде чим зайнятися».

  • Важливо, щоб молоді люди приходили навчатися й залишалися на робочих місцях. І їх не затримають заробітна плата або новий спецодяг. Потрібні гідні умови в селищах, де вони проживають. Тому більшу частину ренти ОТГ мають спрямувати на відновлення інфраструктури.
  • Нам постійно закидають, що ми розбиваємо дороги та повинні за це платити. Але ж спалюючи дизельне паливо, ми платимо податок. При цьому лише 20% палива іде на автотранспорт, 80% об’єму залишається на буровій. Тому ми вважаємо, що податків за використання доріг і так платимо в чотири рази більше.

Скільки місцеві бюджети отримали від «Укргазвидобування» у 2019 році

Володимир Стецюк, керівник Полтавського регіону групи Smart Energy:

«Наша галузь обросла міфами. Щоб зруйнувати ці міфи, потрібно бути відкритими».

  • Наші об’єкти знаходяться в Чорнухинському та Лохвицькому районах.
  • Варто розуміти, що кожна місцевість має свій устрій. А компанія приходить видобувати газ і руйнує порядок. Нам хочеться, щоб громади планували свою діяльність і розраховували на кошти від ренти.
  • Для того, щоб співпраця була конструктивною, ми фінансуємо соціальні проєкти, проводимо спільні заходи (Дні села, прибирання території), працевлаштовуємо місцеве населення, виділяємо власний спецтранспорт для вуличних робіт, передаємо товари та матеріальні цінності (меблі, техніку тощо).
  • Ми здійснюємо екологічний моніторинг – перевіряємо вплив від нашої діяльності на воду та ґрунт. Уся інформація є на нашому сайті.

Микола Різник, голова Опішнянської ОТГ:

«Люди в селі мислять простіше. Їх не цікавить “креативний хаб”, про який кажуть у Києві. А ями на дорозі – ось те, що їх турбує».

  • Нам як ОТГ дорікають, що гроші від ренти ми «проїдаємо». Але зараз у селах просто не вистачає людей. Більшість їде або до міста, або за кордон. А громада хоче, щоб у селі були нормальні школа, садочок, басейн. Щоб люди не відчували, що вони – селяни й живуть гірше.
  • Я згоден, що потрібно з кожної інвестиційної гривні робити дві залучених. Ми беремо участь в інвестиційних програмах на випадок, коли закінчиться рента.
  • Більшість коштів з бюджету йде на утримання регіону. Тому ми вкладаємося в інфраструктуру й логістику. Інвестор не прийде відкривати підприємство туди, де немає дороги й світла.
  • У нашій ОТГ є команда працівників, які роблять інвестиційні паспорти. Ми розглядаємо ідеї заводу гончарства, ділянки для вівчарства, відкриття гірськолижного курорту, активно піднімаємо туризм. Але спочатку потрібно зробити те, що не робилося десятки років.
  • Ми беремо участь у різних програмах, щоб зекономити кошти від ренти, наприклад, U-LEAD має допомогти нам меблями й технікою. У вересні як переможці проєкту «Малі міста – великі враження» ми проводили «Опішня СливаФЕСТ».
  • Іноді здається, що повноважень громадам додають, а ресурси зменшують. Я вважаю, що доцільно буде зацікавлювати інвесторів, робити якісь поступки, щоб їм було легше вкладати в маленькі селища й містечка.

Топ-5 надходжень до місцевих бюджетів від «Укргазвидобування»

Наталія Ніс, голова Ковалівської сільської ради:

  • На нашій території видобували вуглеводні близько 30-ти років. І тоді теж були негативні викиди, розбиті дороги, але ми нічого не отримували. З 2013 року ми співпрацюємо з ДТЕК «Нафтогаз» і це дало свої плюси. Це всебічна допомога. Нам допомагають із ремонтом, дають техніку для розчищення снігу, зробили станцію очищення питної води.
  • Зараз ми отримуємо ще й гроші в бюджет. У 2018 році це були 10 млн грн, у 2019 році ми вже отримали 7 млн грн (населення села Ковалівка Шишацького району становить 740 осіб – прим.ред.).

За результатами обговорення другої панелі стає зрозуміло, що і громади, й бізнес-корпорації мають доволі багато успішно втілених проєктів, тому обидві сторони зацікавлені у подальшій співпраці. Та в кожного учасника є своя думка щодо використання виділених коштів. Саме тому баланс у партнерстві, якого потрібно досягти, має контролюватися.

 

Панель 3. Відповідальна галузь: освічена молодь, екологія та інфраструктура

Модератором третьої частини була радниця EITI, GIZ Світлана Мізіна. Ключовими аспектами обговорення стали сучасні екологічні норми та важливість якісної освіти нових кадрів у сфері газовидобутку.

Зліва направо: Світлана Мізіна, Олеся Нехорошко, Володимир Онищенко, Олександр Шевельов, Олександр Маріковський, Максим Брикульський та Людмила Хоміч

Олеся Нехорошко, національний координатор EITI в Україні:

  • Національний звіт ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) України – це уніфікований документ про видобувну галузь. Завдяки ньому можна бачити, що саме відбувається в регіоні. Тепер цей звітний документ став індикатором проведення усіх реформ.
  • Для компаній є свій плюс у створенні таких звітів: вони підтверджують свій імідж для співпраці з українськими та міжнародними організаціями, а також можуть порівнювати власну діяльність з діяльністю інших компаній.
  • Стандарт ІПВГ 2019 року містить нові вимоги: у відкритому доступі мають бути всі контракти, екологічні звіти та гендерні аспекти, тобто відмінність позицій чоловіків та жінок.

Володимир Онищенко, ректор національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»:

«Важливо, щоб випускники ВНЗ могли відразу працювати, а не перевчатися».

  • Зараз в університеті маємо понад одну тисячу студентів нафтогазової галузі. Також ми співпрацюємо з Полтавським коледжем нафти й газу, де готують молодших спеціалістів з 26-ти спеціальностей.
  • Співпраця з бізнесом дає нам інформацію про нові технології, а також фінансову підтримку на їх втілення. Це важливо, бо зараз видобуток не такий, як раніше. Якщо вчитимемо за старими технологіями, то випускники на робочих місцях повинні будуть перевчатися.
  • Це взаємовигідна співпраця: ми підвищуємо рівень якості навчання, а бізнес-корпорації отримують нових спеціалістів.
  • З 15 жовтня 2019 року в університеті запущено пілотний проєкт «Дуальна форма навчання». Це означає, що освіта отримується відразу на виробництві компаній «Укргазвидобування» та ДТЕК «Нафтогаз». Завдяки їх інвестиціям ми запроваджуємо цифрові технології: це і 3D-лабораторії вартістю 1,1 млн євро, й окуляри віртуальної реальності з потенційними ситуаціями на буровій.

Олександр Шевельов, керівник комунікаційного напрямку ДТЕК Нафтогаз:

«Ми віддали ренти за 2018 рік 98,5 млн грн, і це сформувало бюджети районів на 6070%».

  • Ми виступаємо за відповідальний підхід до ведення бізнесу. Тому це не лише розробка нової свердловини, а й діалог із громадою, нові кадри і турбота про екологію.
  • З 2008 року в нас діє Декларація соціального партнерства, ми допомагаємо громадам. За цей час реалізовано понад 2 тисячі проєктів, а інвестиції становлять понад 1 млрд грн.
  • Зараз ми формуємо стратегію соціального партнерства на 1 рік. За кожним проєктом закріпиться менеджер, який відповідатиме за реалізацію. Наприклад, якщо йдеться про ремонт районної лікарні, то тут менеджером має виступити головний лікар, бо він зацікавлений в якості та таймінгу робіт. Підрядчиків для виконання ми обираємо відкрито на тендерах.
  • Також ми робимо моніторинг після реалізації проєктів, щоб розуміти, як витрачаються наші кошти.

Олександр Маріковський, народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування:

«Ми можемо збагатитися фінансово, але збідніти природньо».

  • Законодавство застаріле й потребує змін. Нам потрібні сучасні закони, бо зараз комерційні компанії у своїх технологіях пішли далі, ніж влада.
  • У законі про екологічний податок зазначено, що видобувач сам собі встановлює правила щодо контролю джерела викидів. Тобто він сам встановив норми, а потім відзвітував, що їх дотримав. А ми не можемо перевірити, чи шкодить це довкіллю.
  • Ми розробляємо план приблизно на 4 роки, першим етапом якого буде створення контролюючих органів, встановлення датчиків тощо, а другим етапом – накладання податку на речовини, що викидаються.
  • Чекаємо від місцевих громад інформацію та ідеї, як покращити ситуацію. Нам потрібен обмін думками.

Максим Брикульський, директор департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА:

«Зруйновані дороги непокоять людей більше, ніж довкілля».

  • Запровадження ОВД (оцінки впливу на довкілля – прим.ред.) у 2017 році наблизило нас до європейських стандартів. Тепер усі компанії звітуються в Єдиному державному реєстрі впливу на довкілля.
  • Інновацією в процедурі ОВД стали громадські слухання. Тобто компанія повідомляє громадськість і владу, що планує бізнес в регіоні. Це можна зробити в публікації в місцевих ЗМІ, через інфостенди тощо. Є час, коли населення може подати зауваження та пропозиції. І лише після цього формується висновок з ОВД та пропозиції. 3 січня 2018 року по вересень 2019 року в Полтавській області була 271 процедура.
  • Зараз участь громадськості низька, тому що низька й екосвідомість. Люди більше думають про інфраструктуру, освітлення й дороги, а не про те, щоб майбутні покоління могли пити чисту воду та їсти здорові продукти.
  • Зараз існує багато міфів навколо галузі газовидобутку. Тому потрібно зосередитися на тому, як залучати й інформувати громадськість правильно.

Людмила Хоміч, юрисконсульт Полтавської газонафтової компанії:

  • Ми маємо перелік усіх екологічно важливих об’єктів, які знаходяться на території діяльності нашої компанії. Найбільше зазнають впливу ґрунт і вода. Наприклад, якість води у пунктах, де немає централізованого водопостачання, дуже низька.
  • Наша компанія здійснює екологічний моніторинг ще до початку газовидобування. Тільки так можна зрозуміти, який вплив спричинили саме наші свердловини.
  • Для подальшої співпраці необхідно узгодити законодавство, зробити екологічну інформацію відкритою, інформувати про це населення й співпрацювати з державою.
  • Зараз є інтерактивна карта надрокористування та платформа «Відкрите довкілля», яку потрібно постійно наповнювати.

Євген Палєнка додав, що потрібно робити незалежний моніторинг довкілля до початку видобування. Бо іноді компанія приходить в уже забруднене середовище, а згодом має відповідати за екологічну ситуацію в регіоні. АТ «Укргазвидобування» зазнала подібних звинувачень, а згодом з’ясувалося, що хімічне отруєння насправді спричинене розсіяними добривами на полях тощо.

Питання газовидобутку в Україні потрібно розглядати всебічно. Це не лише кількість нових свердловин та об’єми газу й нафти, які приносять прибуток, а й збереження довкілля, взаємодопомога місцевим жителям, освіта нових спеціалістів, розвиток інфраструктури, залучення інвесторів, співпраця з іноземними країнами та багато іншого.

Обкладинка Юлії Деркач

Фото та інфографіка надані організаторами

Опублікована: 25 листопада 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація