Соборність для всіх, але не для кожного. Як покращити головну вулицю міста

Автор: Наталя Баранник, 26 жовтня, 18:39

Фото: Як зробити вулицю Соборності привабливішою?


Для кого вулиця Соборності? Хто сьогодні формує міський простір? Чим обґрунтовуються ті чи інші рішення? Чи враховуються  потреби населення? На ці питання спробували відповісти учасники та куратори воркшопу «Дослідження пішохідної частини вулиці Соборності». Організатори події урбан-платформа CITY lab.

Вулиця Соборності (колишня Жовтнева) – центральна та єдина, частково пішохідна вулиця міста. Вона важлива в багатьох аспектах: зосереджує популярні локації серед туристів, є місцем прогулянок для полтавців і має високу комерційну привабливість. Як зробити її оптимально функціональною та естетично привабливою для всіх користувачів – спробували розібратися профільні експерти та просто небайдужі громадяни міста.

Важливість Соборності

Тематичний воркшоп організували з метою випробувати європейські практики вивчення міського простору, виявити зацікавлених мешканців, які готові долучатися до громадського формування міста та здобути певну картинку сьогоднішнього життя вулиці. Об'єктом дослідження стала пішохідна частина вулиці – від підземного переходу «Злато Місто» до закінчення площі біля театру імені Гоголя.

Загальноприйнятою в розвинених країнах є практика, коли вулиці та інші міські об’єкти проектуються саме виходячи із функцій та задач, які вони повинні виконувати. На сьогоднішній день в Україні, зокрема, в Полтаві при розробці будь-якого проекту благоустрою вулиці або міських парків рішення приймається дуже обмеженим колом людей це замовник (бізнес або влада) та спеціалісти, але користуватися цим простором будуть майже всі містяни. Хто спитає про їх потреби? Тож у сучасній урбаністичній практиці обов’язковим є врахування поглядів як замовників, профільних експертів так і думок мешканців міста.  Такий підхід називається інтегрованим. Він є поширеним саме в ЄС: тамтешні управлінці завдячують комфорту та зручності міст Європи саме інтегрованому принципу. 

Результатами воркшопу мали стати корисні напрацювання, які треба застосувати для можливої реконструкції та перепланування пішохідної перлини міста.

«Ми переконані, що вже в найближчому майбутньому практика прийняття рішень на основі особистих вподобань чи "хотєлок" відійде назавжди. Рішення, які впливають на наш спільний простір проживання, відпочинку чи роботи, мають прийматися на основі досліджень та отриманих в них результатів», – зазначили організатори в запрошенні на захід.

Технологія досліджень

Спочатку для охочих провели лекцію про роль даних у дослідженнях. Там презентували методики, методології та джерела пошуку необхідної інформації. Далі учасники заходу, що вирішили присвятити вивченню майже всі свої вихідні, розділилися на чотири групи, які досліджували окремі складники:

  • соціальний спостереження за соціальним життям та активностями;
  • соціально-ментальний соціологічне картографування (мапування);
  • містобудівний архітектурно-просторовий аналіз;
  • економічний аналіз бізнес-середовище.

Розроблені аналітичні звіти стали основою загальних висновків і напрацювань воркшопу.

Люди та вулиця. Кому і навіщо

Учасники – Максим Лисогора / Анна Ганжа / Наталя Баранник

Тьюторка – Марія Грищенко

Метод – спостереження

Перша група поставила перед собою задачі визначити: хто, для чого і як використовує вулицю Соборності? Аудиторію дослідження схематично поділили на групи: молодь та зрілі люди, літні, сім’ї з дітьми, діти та підлітки без батьків, маломобільні, велосипедисти.

Шкала відвідуваності вулиці Соборності

Дослідники зазначили, що на сьогодні головні функції вулиці прогулянкова та транзитна. Окрім цих виявленні і відмінні активності. Наприклад, переважно по обіду на площі біля театру імені Гоголя збираються молоді сім'ї з дітьми. Не дивно, великий простір для побігати, присутність об'єкту привабливості – голуби – та взагалі доволі безпечне місце за рахунок відокремленості від потоку машин і людей. Аналогічна діяльність відбувається і на літніх майданчиках, які  у цю пору року не функціонують.

 

Діти освоюють простір (із результатів воркшопу)

Друга аудиторія людей, які використовують простір перед театром Гоголя – активні підлітки, доволі жваво відпочивають: катаються на велосипедах, скейтах. Не дивно, що юні спортсмени проводять свій час саме на цій локації, адже альтернативного великого, вільного простору з рівним покриттям в Полтаві майже немає.

Третя категорія – дорослі люди, які відвідують театр увечері. У них свій ритм та потреби споживання цього простору. Поєднання аудиторій може викликатии конфлікт інтересів кожної з груп.

Також є невтішні висновки: цей простір майже не відвідують маломобільні верстви населення та літні люди. Ймовірно, вулиця функціонально не пристосована для людей із обмеженими можливостями, а людям поважного віку просто нічим зайнятися на ній, адже відвідати заклади харчування на Соборності не завжди є матеріальна можливість. При цьому пристосовані для відпочинку вуличні меблі (не беручи до уваги прилеглі парки та сквери) – не передбачені. Про потребу у вуличних меблях зазначають також і батьки дітей, що граються на Театральній площі.

«Поки малеча грається, батьки не знають, куди себе діти, відзначає дослідниця-мама Анна Ганжа. – це говорить про те, що є потреба в облаштуванні вуличних меблів».

 Ще один з результатів групи соціальне спостереження є карта концетрації людських потоків.

Мапа концентрації людських потоків (із результатів воркшопу)

Мапа ілюструє, як впливають наявні архітектурні об’єкти, покриття вулиці та місця-магніти на зручність розподілу людських потоків.

Соборність образна

Звичайно, спостереження має своє місце в дослідженні, але можна спитати і в самих людей, як вони сприймають цей простір. За це відповідала група із соціологічного картографування (мапування).

Учасники – Марина Пасюра / Олена Стрельник / Сергій Макаренко

Тьюторка – Наталія Отріщенко

Методи – вербальні (експрес-інтерв’ю) та невербальні (малюнок вулиці на чистому аркуші та робота з контурною мапою)

Дослідження образів пішохідної частини вулиці Соборності – так назвали його автори.

Ця група безпосередньо комунікувала з людьми щодо їхніх вподобань і причин роздратування на вулиці Соборності.

Перше прохання – намалювати вулицю Соборності на чистому аркуші паперу (без уточнення, що саме малювати і як; кольоровими фломастерами або ручкою).

Малюнки респондентів (із результатів воркшопу)

Цікаве спостереження дослідників групи: на картинках майже немає людей, тож, для кого вона вулиця Соборності? Іноді респонденти малювали об’єкти та структури, яких у просторі бракує:

«очень сильно фантазирую о лавочках» (жін., 32 р.).

Малюнок респондентки (із результатів воркшопу)

Друге прохання – позначити на контурній мапі різними кольорами:

  • зеленим  – місця, які подобаються (пояснити, чому);
  • червоним – місця, які не подобаються (пояснити, чому).

Теплова мапа місць, які подобаються: 

Мапа місць, які подобаються (із результатів воркшопу)

«Тут пам’ятні місця: музей, церква, пам’ятник Шевченкові, театр Гоголя прекрасний. Все на цій вулиці добре» (чол., 71 р.).

«[Біля театру Гоголя] особлива аура та спокій» (жін., 36 р.).

«Тут свободно можно гулять, старый район города» (жін., 29 р.).

«Зелено тут, з дітьми гуляю, на Новий рік ялинку тут ставлять... Я тут виріс» (чол., 40 р.).

Теплова мапа місць, які НЕ подобаються:

мапа місць, які не подобаються (із результатів воркшопу)

«МАФи я не буду малювати, бо вони тут зайві» (чол, 25 р.).

«Нету места для простого народа только для тех, кто может что-то покупать» (жін., 29 р.).

«Нарисуй полосатые палатки – школьный рынок кошмар и позор для центра города» (чол. до жін. 29 р.).

«Меня напрягают кафе на улице – это хорошо для туристов, но не для местных жителей» (жін., 36 р.).

Мабуть, тут коментарі зайві. Отаким емоційним та цікавим виявилося дослідження другої групи.

Соборність архітектурна

Учасники – Дмитро Верьовкін / Анна Марюхіна / Хвесик Вікторія / Пацера Ілля / Шевченко Вікторія

Тьюторка – Юлія Фролова

Метод – візуально-середовищний огляд

Команда, що складалася здебільшого зі студентів-архітекторів, проаналізувала негативні та позитивні фактори формування середовища.

Серед чинників, що роблять це місце особливим, – це чітка, пряма вісь вулиці, яка (потенційно) гарно розкривається в перспективі. Бруківка та дерева вздовж вулиці створюють особливу атмосферу камерності та затишку. Загалом присутність деталізації простору – це критерій, на якому роблять акцент дизайнери міського середовища. Із додаванням текстур, фактур, деталей простір стає більш цікавим для людей. Цьому сприяє, по-перше, гармонійна гра світла та тіні, а по-друге, є що роздивитися, пізнати людському оку.

Яскраві деталі та локонічні фасади (із результатів воркшопу)

Деякі частини фасадів будівель приваблюють своєю лаконічністю, фактурністю і одночасно відкритістю, а саме великі, чисті вітрини які, показуючи, що відбувається чи то в кафе, чи то в галереї запрошують до себе у гості. Це все також сприятливо впливає на особливість атмосфери вулиці. Позитиву додає також наявність зелених зон і клумб.

Позитивні фактори (із результатів воркшопу)

Серед негативних факторів дослідники зазначили велику кількість візуального та об’ємного сміття. Просто величезна кількість невпорядкованих МАФів перешкоджає повноцінному зоровому сприйняттю гарної перспективи вулиці, порушує гармонійне розкриття архітектурних об’єктів на перехрестях, створює обмежений кут огляд.

Негативні фактори (із результатів воркшопу)

До візуального сміття також віднесли рекламу - великі банери у вітринах магазинів тощо. Вони виглядають як нав'язливий інформаційний шум. У деяких успішних містах ця проблема вирішується єдиним дизайн-кодом вивісок, що регламентує їхній розмір, колір і розташування, але Полтава поки не зробила ефективних кроків у цьому напрямку. 

 

Соборність ділова

Великим фактором впливу на формування простору і активностей у ньому є наявність бізнесу. Тому постала потреба дослідити пішохідну частину вулиці Соборності і в цьому аспекті.  

Учасники – Ялина Садовнікова /Олександр Ночовний / Вадим Ямщиков

Тьюторка – Ірина Яковчук

Метод – бесіда

За законами ринкової економіки, попит формує пропозицію, тому бізнес на одній із найвідвідуваніших вулиць міста представлений досить широко. Це кафе, ресторани, сувенірні крамниці, комерційні банки, магазини одягу тощо. Підприємці є невіддільною частиною екосистеми вулиці Соборності, і таке співіснування з іншими користувачами могло би бути досить вигідним для всіх сторін.

Адже це є взаємнопідсилювальними факторами: чим вулиця привабливіша для туристів та містян, тим більше людей її відвідує. Відповідно, тим більше коштів вони витрачають у прилеглих комерційних установах. Це правило працює, коли існує певний баланс між бажанням підприємцями заробляти більше та водночас зберегти привабливість вулиці як такої.

Загальна схема функції бізнесу (із результатів воркшопу)

Експерти відзначають, що залежно від форми управління бізнесу – чи то мережа, чи то одиничний бізнес – у власників зовсім різний підхід до формування простору перед магазином чи кафе. Власники національних мереж (не полтавці) не замислюються, як їхній заклад впливатиме на міський простір: їхня задача – велика кількість клієнтів, а не візуальна привабливість і комфорт міста. Позитивно впливає на простір «Бізнес із душею» – так назвала одиничний бізнес тьюторка Ірина Яковчук. Вона зазначила, що саме такий бізнес зацікавлений у «своїй» атмосфері вулиці, адже його власники місцеві, які хочуть бачити Полтаву гарною та затишною. Цікаво, а чим мотивуються власники місцевих мереж? Чому вони не переймаються загальною красою міста?

Схема: форми управління  (із результатів воркшопу)

Проблема також у відносно монополізованому становищі власників об’єктів: більшість будівель вулицею Соборності належить обмеженому колу людей.  Це викликає ризик зловживання і, як наслідок, стимулює роботу в напрямку збільшення доходів за рахунок привабливості вулиці. (тут згадаємо про процеси прийняття рішень!) 

Як можна побачити на мапі, на вулиці Соборності переважають заклади громадського харчування та комерції, водночас закладів культурного спрямування – мінімум.

Висновки

Головну артерію міста – вулицю Соборності – використовують переважно задля транзиту та відпочинку. Вона має високий туристичний потенціал: старовинна бруківка, дерева вздовж вулиці, наявність великої кількості туристичних і культурних об’єктів, гарна перспектива та особлива архітектура. Згідно з дослідженням, можна зробити низку висновків, виявленими під час праці робочих груп, опитування й аналізу:

1. Вулиця Соборності не задовольняє потреби всіх верств населення, особливо людей із обмеженими можливостями та похилого віку. Маломобільним верствам важко користуватися нею технічно, для літніх людей не передбачено жодних активностей. Частково цю проблему могли б вирішити вуличні меблі.

2. Площа біля театру Гоголя користується попитом, але між цільовими групами (батьки з дітьми, молодь і відвідувачі театру) може виникати конфлікт інтересів. Молодь використовує цей простір для спортивно-екстремальних розваг, оскільки немає альтернативних майданчиків із відповідною інфраструктурою.

3. Загалом попит на цю площу говорить про дефіцит публічних просторі як по вул. Соборності, так і в історичному центрі міста.

4. Обмеження оглядовості вулиці спричиняють напівкапітальні літні майданчики та тимчасові споруди. Це знижує естетичну та, як наслідок, туристичну привабливість міста. Цю проблему можна вирішити експлуатацією саме виносних столиків, а не повноцінних критих споруд. Про це неодноразово говорили як місцеві активісти, так і експерти, наприклад, львівський міський голова Андрій Садовий.

5. Проблемою є «сміття» для зору: великі строкаті вивіски та велика кількість зовнішньої реклами. Такі об’єкти перешкоджають візуальному розкриттю архітектурних форм, створюють обмежений кут огляду та порушують перспективне сприйняття вулиці.

6. Вулиця перенасичена закладами громадського харчування; культурних активностей не вистачає. Проблемою також є наявність бізнесу національних мереж. Масштабовані підприємці національного рівня, як правило, ставлять на перший план заробіток, а не збереження привабливості вулиці. Національні мережі встановлювати монопольні цінові умови, з якими тяжко конкурувати місцевому виробнику. Як наслідок, втрачається місцевий шарм та автентика. Таку проблему активно вирішують більшість європейських міст, зокрема німецький Трір – вони просто не дозволяють національним мережам відкриватися в зоні історичного центру.

Також експерти відзначили, що для більш ґрунтовних висновків дослідження потребують більші ділянки Соборності: від Корпусного Парку до Білої Альтанки, а також прилеглі вулиці.

Обкладинка, інфографіка Максима Скворцова

Опублікована: 26 жовтня 2017


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація