Євген Аничин презентував другу частину книги «Українська ідентичність писана світлом. Полтавщина другої половини ХІХ-початку XX століття». У ній представили світлини, що розповідають яким було життя у Полтаві та області понад 100 років тому.
Презентація другої книги відбулося у Полтавському літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка 21 липня.
Перша й друга частина книги – краєзнавчі видання з фотографіями кінця ХІХ-початку XX століття авторства відомих тогочасних фотографів Полтавщини. Обидві частини вийшли накладом по 300 примірників за кошти обласного бюджету.
Євген Аничин каже, у виданні є документальні й портретні світлини, які тогочасні фотографи робили в ательє, що були призначені для власних архівів. Поряд з цим, фотографії виконані професійно й дозволяють краєзнавцям більше дізнатися про життя під час тієї епохи:
«У другій частині все складніше і вона більше за обсягом. Тут є також тексти. Їхня мета – пояснити тому, хто розглядає картинку, що це за фото. Ми намагалися зробити так, щоб картинка мала пояснення. Наприклад, у розділах про одяг є довідки, у розділах про службову та військову справу описані чини й мундири тощо».
Фотографія дозволяє дослідити соціальне середовище, побут, їжу, ігри не конкретних постатей, а усього суспільства у конкретний період. Завдяки світлинам можна встановити моменти, з яких складається життя і дослідити тенденції. Саме це описане у розділах другої частини.
«Спочатку задум був зробити розповідь про життя наших предків у проміжок часу від появи фотографів у Полтаві і закінчуючи періодом 1917 року. Перші фотографи у Полтаві з’явилися у 50-х роках 19 століття. Я мрію знайти першого полтавського фотографа, бо його імені дослідники ще не знають».
Видавець Олексій Петренко каже, що повномасштабне вторгнення завадило вчасно видати книгу, адже щойно мали почати друк, росія почала бомбардувати мирні міста:
«Коли ми мали почати друк, настає 24 лютого. Книга була тільки в макеті, а все інше різко змінилося. Найбільше мені снилася ця відповідальність. Було страшно, що ми її так і не надрукуємо. У всіх було багато проблем, але якось пережили ми цей момент. Місяць було складно і ми потихеньку зробили. Найсправедливішу оцінку дасть час. Інші люди після нас її оцінять».
Примірники краєзнавчого видання передадуть до бібліотеки, також охочі можуть їх придбати.
