За два дні до дня народження на фронті загинув Олег Мартиш з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Чорна звістка надійшла до родини Гадяцької громади. Залишаючись вірним військовій присязі Олег Мартиш загинув під час бойового завдання.
Про те, що Олег Мартиш поліг на фронті, 26 серпня повідомила Гадяцька громада.
Воїн народився у Максимівці. З початком повномасштабної війни став на захист України. 14 серпня під час виконання бойового завдання на Донеччині життя 32-річного воїна обірвалося. 16 серпня Олег Мартиш мав святкувати день народження.
Про дату та час прощання з полеглим воїном повідомлять згодом.
Вічна пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
11 березня 2025 року Валерія Хорошка мобілізували до лав ЗСУ. Своє останнє бойове завдання у підрозділі воїн виконував на Курському напрямку. Звідти 15 липня надійшла звістка про те, що воїн зник безвісти. Того дня життя Валерія Хорошка обірвалося. Тіло захисника побратими згодом змогли винести з поля бою для прощання.
Зниклого безвісти сапера з Полтави упізнали за ДНК. Олексій Котьман загинув торік на Донеччині. У 2021 році захисник закінчив Полтавський коледж нафти й газу. З повномасштабною війною став на захист України. Проходив службу на посаді сапера інженерно-саперного взводу механізованого батальйону. Поліг 16 листопада 2024 року на Донеччині.
У госпіталі помер воїн з Полтавщини Олександр Пономаренко. У війську захисник служив як стрілець стрілецького відділення. Життя військовослужбовця з Котелевської громади обірвалося в госпіталі Києва 7 серпня через ускладнення від хвороби. Воїнові назавжди 42.
Владислав Пунько пішов воювати добровольцем у 24 роки. Життя воїна обірвалося в Покровському районі. У вересні 2023 року Владислав Пунько добровільно став до лав української армії. Служив на різних ділянках фронту на Сумщині, Донеччині та Курщині. Воїн поліг під час виконання бойового завдання.
На фронті обірвалося життя начальника групи інженерної розвідки з Полтавщини. Сержант Микола Олефір поліг у бою 5 серпня. 24 лютого 2022 року воїн почав свій бойовий шлях. У 20205 році його вже знали як сержанта Миколу Олефіра – інспектора прикордонної служби 1 категорії, начальника групи інженерної розвідки прикордонної комендатури швидкого реагування.
До повномасштабної війни Григорій Партола військового досвіду не мав. Тому з перших днів став до лав захисників. Проходив службу на Сумському та Харківському напрямках. 28 листопада 2024 року ворожа куля обірвала життя Григорія Партоли на полі бою Донеччини. У воїна залишилось дві доньки, сестра та брат.