Загиблому у бою ветерану з Полтавщини просять надати звання Героя України
Колаж ЗМІСТу
Дружина полеглого Костянтина Савчука з Полтавщини збирає підписи під петицією про присвоєння звання Героя України.
Дружина воїна Тетяна Савчук створила петицію про присвоєння звання Героя України посмертно її чоловіку. Костянтин Савчук повертався на фронт, щоб захищати Україну від росіян. Наразі його дружина зібрала понад 4 тис. підписів з необхідних 25 тис. Підтримати петицію можна за посиланням.
Життєвий шлях воїна
Костянтин Савчук народився 15 березня 1991 року в селі Мар’янівка, що на Полтавщині. Закінчивши школу, він вступив до професійно-технічного училища номер 50, в Карлівці, де здобув фах електрозварювальника, після чого підписав контракт і проходив військову службу. Воїн мав значний бойовий досвід, захищаючи Україну ще з 2014 року як учасник АТО. З початком повномасштабного вторгнення він продовжив службу на Донецькому та Харківському напрямках.
За свою службу та відданість справі Костянтин був відзначений кількома нагородами, зокрема:
- медаллю «Учасник АТО»;
- почесним нагрудним знаком від командування ОК «Північ»;
- відзнакою «Захиснику Сходу»;
- відзнакою «За врятоване життя».
У воїна залишилися син та дружина.
Костянтин Савчук, головний сержант, командир гранатометного відділення військової частини, загинув 19 липня 2025 року під час виконання бойового завдання.
Нагадаємо, що донька полеглого Анатолія Марюхніча з Полтавщини збирає підписи під петицією про присвоєння звання Героя України.
Донька воїна Анастасія Марюхніч створила петицію про присвоєння Анатолієві Марюхнічу звання Героя України посмертно. Наразі вона зібрала понад 5 тис. підписів з необхідних 25 тис. Підтримати петицію можна за посиланням.
Життєвий шлях воїна
Анатолій Марюхніч народився 21 березня 1981 року у Карлівці. 44-річний захисник служив помічником гранатометника 2-го відділення взводу роти батальйону бригади НГУ. На службу він пішов у 2023 році за загальною мобілізацією.
У бою поблизу населеного пункту Вільне Поле Волноваського району на Донеччині Анатолій Марюхніч отримав смертельні поранення голови від уламків під час обстрілу. З 8 липня він вважався зниклим безвісти, але того дня його життя обірвалося.
В Анатолія Марюхніча залишилися дві доньки, які втратили батька. Родина каже, що він віддав найцінніше – своє життя за свободу України та мир для майбутніх поколінь.