Записки з полтавського філософського форуму: чому сучасний живопис коштує великих грошей

Автор: Яніна Мурдза, 18 жовтня, 08:46

Фото: Олександр Лойко (Фото – Ігор Усанов)


11 вересня у Полтавському університеті економіки й торгівлі харківський викладач Олександр Лойко прочитав лекцію на тему «Символічні аспекти споживання і ринок сучасного мистецтва».

У межах полтавського молодіжного філософського форуму «Проєкти людяності в постмодерні» вчергове відбулася публічна лекція-обговорення, ініційована кандидатом філософських наук, доцентом кафедри педагогіки та суспільних наук Полтавського університету економіки й торгівлі Ігорем Усановим. Запрошеним лектором став викладач Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна та Каразінської школи бізнесу Олександр Лойко.

ЗМІСТ раніше писав про лекції київського філософа Вахтанга Кебуладзе та харківської філософині Дар’ї Зіборової, що раніше відбулися у межах форуму.

На лекції Олександр Лойко говорив про таке:

  • Що таке «демонстративне споживання» і як воно пов’язане з мистецтвом?
  • Як придбання творів сучасного мистецтва допомагає отримати «символічний капітал»?
  • Як формуються ціни на твори сучасного мистецтва та які є найбільш ілюстративні та цікаві приклади подібного ціноутворення?

ЗМІСТ виділив ключові ідеї лекції харківського викладача.

 

Надмірні витрати – ознака високого суспільного статусу

До зародження капіталізму і появи у пересічних людей можливості заробляти великі статки найбагатшими людьми європейських країн були дворяни. Саме вони мали найвищий статус у суспільстві, який підтримувався, зокрема, завдяки здатності витрачати гроші у величезних масштабах. Надмірні витрати вважалися для них спадковою ознакою і невіддільним правом аристократа. Тому в часи панування аристократії придбання творів мистецтва було виключно привілеєм дворянства.

Наприкінці 17 століття шляхетне походження починає поступово втрачати своє значення. На перший план виходять гроші, а тому достаток стає ознакою привілейованості. Високий суспільний статус підтверджується уже не стільки походженням, скільки статками.

Публічна лекція-обговорення у ПУЕТі (Фото - Ігор Усанов)

На хвилі підйому капіталізму з’являються буржуа, які поволі забирають у аристократії її винятковий статус, а разом із ним переймають привілей витрачати значні кошти на придбання мистецьких творів. Вони змагаються у своїх витратах, купуючи чимраз дорожчі речі, які не мають практичного застосування.

Саме тоді зароджується явище «демонстративного споживання», коли високі ціни товарів пояснювалися не витратами на їх виготовлення чи цінністю матеріалів, а суспільними перевагами, які отримував покупець.

 

Самоствердження через покупку творів мистецтва

Багатство дає можливість не лише жити в розкоші і комфорті, але й отримувати суспільне визнання. Так, той, хто придбав дорогу картину чи скульптуру, одержує ще й «символічний капітал» с визнання спільноти. Ціна творів мистецтва обумовлена не вартістю матеріалу, з якого вони зроблені, але вірою інших людей у їхню цінність. Тому, віддаючи гроші за полотно відомого художника, колекціонер платить ще й за символічну цінність картини.

Високі ціни на давні твори мистецтва пояснюються авторитетом митців минулого. Коло поціновувачів мистецтва породжує і підтримує віру в цінність твору чи хисту художника. Тому цінність творів сучасного мистецтва з’являється завдяки колекціонерам, які купують та продають їх, критикам, галерейним менеджерам та ЗМІ, які ініціюють інтерес суспільства до мистецтва.

Стати частиною мистецтва може будь-яка річ, адже все залежить від обставин і контексту. Приміром, знаменитий «Фонтан» Марселя Дюшана був звичайним пісуаром, що його митець помістив у виставковий простір і у такий спосіб надав статусу мистецького твору.

«Фонтан» Марселя Дюшана (Джерело - bavartdages.com)

 

Звідки беруться шалені ціни на твори сучасного мистецтва

Мистецтву надають цінності самі покупці. Купуючи і продаючи твори мистецтва, вони створюють образ бренду, який потім продукуватиме додаткову вартість цих творів.

Найцінніше, що має мистецький твір, це незалежність від вигоди. У сучасного мистецтва відсутні не лише чіткі межі, але й критерії ціноутворення.

Приміром, художник Дем'єн Герст на замовлення відомого колекціонера Чарльза Саатчі створив арт-об’єкт під назвою «Фізична неможливість смерті у свідомості живого», який являв собою тигрову акулу в акваріумі з формальдегідом. Герст заробив тоді 50 тис. фунтів, тоді як колекціонер продав арт-об’єкт за 12 млн доларів. Таке зростання ціни пояснюється тим, що Чарльз Саатчі вибудував рекламну стратегію, яка створила йому гарну репутацію у мистецьких колах. Завдяки цьому він успішно продавав як іменитих, так і молодих художників.

Дем'єн Герст «Фізична неможливість смерті у свідомості живого» (Джерело – goodfon.com)

Таким чином, ціноутворення у сфері мистецтва відбувається за іншими принципами, ніж у сфері звичайних споживчих потреб людини.

Опублікована: 18 жовтня 2020


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація