09 вересня, 17:09
09 вересня, 17:09

Цьогоріч святкуватимуть 175 річницю від дня народження Миколи Ярошенка. З нагоди цього у Полтаві створять перший цифровий архів робіт художника.

Микола Ярошенко є однією з ключових фігур в історії полтавського та вітчизняного образотворчого мистецтва XIX століття. Його колекція стала основою зібрання Полтавського художнього музею, який має ім’я митця. Збірку Полтаві живописець подарував у 1917 році. Тоді вона налічувала 100 живописних творів, 23 альбоми з малюнками та чотири скульптури. Однак значну частину з них втратили під час Другої світової війни.

ЗМІСТ поспілкувався з командою, що допомагає оцифрувати архів  митця та розповідає чому важливо оцифровувати твори мистецтва та як відбувається цей процес.

Як виникла ідея проєкту

Керівник проєкту Олександр Ткаченко говорить, що ідея з'явилася нещодавно. Тоді Український культурний фонд (УКФ) оголосив грантовий конкурс, де й вирішили взяти участь:

«Тоді Марина Герасименко згадала, що Марина Зевако розробила дизайн для застосунку Полтавського художнього музею. Ми покликали до команди айтішника, медійницю і разом написали велику заявку, яку експерти Українського культурного фонду дуже високо оцінили».

Команда посіла одне із перших місць у конкурсі. Під час переговорів з УКФ ідея із застосунком трансформувалася в ідею оцифрування архіву. Наразі у конструкції оцифрування використовують напрацювання з дизайну Марини Зевако.

Дизайнерка розповідає, що першим розробили прототип застосунку та дизайн до нього. Під час роботи фокус більше змістився на цифровий архів, тому розроблений дизайн адаптували під айдентику музею:

«Ми використовуємо специфічний приклад, щоб наблизити постать, яка жила раніше, до наших реалій. Коли ми чуємо про якусь людину, яка жила в минулих століттях, то не розуміємо чи була вона насправді. Фото не збереглося, якісь життєві події теж не збереглися і ти не відчуваєш, що це поряд».

У комунікаціях у соцмережах вони використали інструмент штучного інтелекту, який оживляє портрети Ярошенка і його твори. Це допоможе прибрати «сухість» у позиціонуванні постаті митця.

Оцифрування розпочали з творів Миколи Ярошенка. Надалі планують оцифрувати і роботи інших митців, які зберігаються в музеї. Для Полтави це унікальний досвід, бо оцифрування творів мистецтва відбувається вперше.

На початку вересня планують влаштувати майстер-клас для дітей побудований на творчості Ярошенка. Результати ж проєкту планують презентувати у жовтні.

«Безпосередньо у жовтні кожен полтавець зможе зайти на сайт музею і там буде окрема вкладка “Цифровий архів”, де можна буде побачити всі оцифровані роботи», – каже Олександр Ткаченко.

Як відбувається оцифрування

Процес оцифрування відбувався щовівторка. У цей день музей закритий для відвідувачів, але працюють наукові співробітники. Загалом цей процес тривав майже 2 місяці. 

Менеджерка проєкту Марина Герасименко говорить, що роботи оцифровує фотограф, але для цього потрібно дотримуватися кількох важливих моментів:

  • потрібен нейтральний колір стін у приміщенні;
  • спеціальна температура для музейних творів;
  • правильно виставлене освітлення;
  • на об'єкти оцифрування не має потрапляти сонячне проміння;
  • процес має консультувати реставратор музею та його наукові співробітники.

«За кілька днів до безпосередньо самого процесу оцифрування всі картини вийняли з рам. Це означає, що ми зробили дещо рідкісне та унікальне, бо картини виймають з рам не частіше, ніж раз на 10 років».

Під час оцифрування на одній із робіт Ярошенка на зворотній стороні виявили унікальний напис дружини митця, який ніхто не бачив до цього. На картині написано: «Ця робота належить мені». Дружина Ярошенка займалася його архівом. Саме вона відправляла колекцію митця до Полтави.

У межах проєкту оцифрували 55 живописних картин та 100 графічних творів художника. Живописні картини – це всі роботи основної експозиції. Усього у музеї зберігається 444 графічних творів. Уже оцифрували перші 100, а потім музей продовжить цю роботу самостійно далі. 

Також на сайті художнього музею створять окремий розділ, де кожен відвідувач зможе оглянути роботи митця онлайн. До кожного оцифрованого твору надаватиметься описова частина, яка допоможе краще ознайомитися з роботами.

Важливість оцифрування творів мистецтва

Оцифрування архіву ставить за мету:

  • збереження матеріальної культурної спадщини Миколи Ярошенка;
  • збільшення кількості відвідувачів Полтавського художнього музею завдяки створенню й розміщенню на сайті цифрового архіву творів.

Олександр Ткаченко виокремлює ще одну мету – популяризація постаті Ярошенка. Художника планують зробити ближчим до полтавців, розповідаючи ким він був, що це за особистість, про визначні життєві події митця тощо. Автори проєкти хочуть зробити це не академічним, а значно ближчим до людей способом. 

Також важливим моментом є робота науковців, які не мають можливості фізично знаходитися біля твору мистецтва. Архів оцифрованих робіт полегшить їхню роботу.

Марина Герасименко говорить, що оцифрування живописних та графічних творів – новий процес для України. На законодавчому рівні немає визначених загальних критеріїв про те, яким має бути процес оцифрування. Через це кожен музей керується своїми нормами. Але це не означає, що ця система зовсім  не уніфікована. Такий досвід має Національний художній музеї, Одеський художній музей та інші, які також займалися оцифруванням творів. Їхні напрацювання зараз беруть до уваги у процесі оцифрування робіт Ярошенка.

«Нам доводиться винаходити свій алгоритм. І хочемо, щоб підхід, який ми використовуємо, був на національному рівні. Наша робота може стати одним із кроків у майбутній інструкції з оцифрування. Те, що ми робимо зараз, є гарантією того, що картини завжди зберігатимуться в архіві у цифровому варіанті», – додав Ткаченко.

Якщо музеї в Україні уже розпочали процес оцифрування, то це свідчить про потребу у розробленні норм для цього. Сьогодні ж наявність цифрового архіву музею свідчить про його імідж та доступність. 

Фото надала Світлана Варв'янська

Обкладинка Юлії Сухопарової