Новий Трудовий кодекс: яких змін чекати в 2020 році?

Трудове законодавство України дочекалося оновлення: Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт «Про працю». Пояснюємо, які зміни чекатимуть на нас, якщо Верховна Рада прийме цей документ.

Законопроєкт «Про працю» був затверджений 27 грудня 2019 року. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов:

У разі прийняття цей закон набере чинності через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування. Його положення будуть застосовуватися як до трудових відносин, що виникнуть після дня набрання ним чинності, так і до тих прав і обов’язків, що продовжать існувати після дня набрання ним чинності.

За словами Тимофія Милованова, цей законопроєкт дозволить збалансувати ринок робочої сили, вивести із тіні заробітні платні та пришвидшити економічне зростання. Так це чи ні, спробуємо розібратися.

Кодекс законів про працю України (КЗпП) був прийнятий у 1971 році. Він складається з 398 статей, які поєднані в 9 книг, а також прикінцевих та перехідних положень. За 49 років своєї роботи він має вже 95 редакцій. Цей документ катастрофічно застарів і не відповідає сучасним реаліям. Тому в сучасних умовах є термінова необхідність адаптувати трудове законодавство до потреб економіки.

У 2014 році для врегулювання проблем був розроблений проєкт Трудового кодексу. У 2015 році його прийняли і відправили на доопрацювання, яке тривало аж до травня 2017 року, але в дію він так і не ввійшов.

27 грудня 2019 року Уряд зареєстрував на сайті ВРУ законопроєкт №2708 «Про працю», який фактично прийде на заміну КЗпП, Закону «Про оплату праці», Закону «Про відпустки», Закону «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» та кільком постанов ВРУ.

Законопроєкт містить 10 розділів, які поділені на 98 статей:

Пропонуємо коротко розглянути головні зміни, які несе в собі законопроєкт.

Паперові трудові книжки ідуть у минуле …і водночас залишаються. Іншими словами, вони не скасовуються повністю, тому той, хто бажає користуватися ними, може робити це й надалі. Проте з’явиться й електронний аналог трудової книжки, оскільки законопроєкт пропонує вести облік трудової діяльності працівників в електронному реєстрі застрахованих осіб. Таким чином, на кожного працівника буде відкрита персональна електронна облікова карта, де й відображатиметься загальний трудовий стаж особи. Це значно спростить підтвердження стажу та соціальних відрахувань із зарплати, коли працівник збереться на пенсію.

Законопроєкт «Про працю» пропонує вести всі трудові відносини за договором, який укладається тільки в письмовій, а не усній формі. Договір можна укласти і в електронному вигляді, проте обов’язково з цифровим підписом.

Зараз Кодекс виділяє три види трудових договорів:

У новому законопроєкті представлено 7 видів трудових договорів:

Зміни в трудовий договір можуть вноситися виключно за згодою сторін. У такому випадку сторони укладають новий договір або підписують додаткову угоду.

Підписання трудового договору є обов’язковою умовою трудових відносин. Інакше можна позбутися пільг, зокрема субсидії, та права на матеріальну допомогу на випадок безробіття. Підставою для цього є рішення суду.

Таким чином, якщо суд встановить, що особа виконувала роботу без підписання трудового договору і сплати єдиного внеску та інших обов’язкових платежів, то така особа втрачає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття протягом двох років з дня набрання законної сили рішенням суду. Так само на два роки втрачається право на пільги або використання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Розрив трудового договору можливий як за ініціативою працівника, так і за ініціативою роботодавця. Проте умови розриву договору є різними.

Якщо розірвати трудовий договір хоче роботодавець, то він повинен попередити працівника про це в чітко визначений термін:

Також роботодавець має право без згоди працівника попередити його про звільнення за коротший термін або не попередити взагалі. Однак у такому випадку він мусить виплатити працівнику компенсацію, сума якої не повинна бути нижчою за подвійний середньоденний оклад за кожен робочий день, на який зменшується термін попередження.

Працівник у свою чергу може розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця не менш ніж за два тижні. Крім того, працівник може вимагати з роботодавця компенсацію. Це можливо, якщо умови договору зі сторони роботодавця було порушені і ці порушення були доведені.

Тривалість робочого тижня відповідно до законопроєкту залишиться незмінною – 40 годин на тиждень. Передбачена й менша тривалість робочого тижня – 36 годин – для працівників віком 16–18 років, вагітних жінок та працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.

Також є можливість працювати за гнучким графіком і є варіант працювати менше 40 годин на тиждень. У такому випадку оплата праці здійснюється пропорційно.

Цей законопроєкт вводить поняття нефіксованого робочого часу: працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої на підприємстві, в установі чи організації норми тривалості робочого часу. Отже, працівник зможе поєднувати роботу на декількох підприємствах. 

Що стосується фрилансу та дистанційної роботи, то вони будуть регулюватимуться законом.

У законопроекті зазначено, що відпочинок між робочими змінами не повинен бути меншим, ніж 12 годин. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) має становити не менше 24 годин протягом кожного тижня, що є меншим, ніж зараз. У чинному Кодексі ця норма становить не менше, ніж 48 годин.

Перелік святкових днів залишається незмінним, як і тривалість мінімальної щорічної основної оплачуваної відпустки – 24 календарних дні. Відпустка ж за власний рахунок збільшиться з 15 до 30 календарних днів.

Що стосується відпустки для догляду за дитиною, то тут урівняли права жінок і чоловіків: право на таку відпустку тепер мають і чоловіки. Отже, кожен з батьків дитини віком до 3-х років зобов'язаний використати частину відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тривалістю не менше 1 місяця.

Відповідно до законопроєкту «Про працю» передбачається запровадити медіацію у сфері трудових відносин. Що це? Досудова та позасудова процедура врегулювання трудового спору шляхом переговорів сторін трудових відносин за допомогою одного або декількох медіаторів або посередників.

Проведення процедури медіації здійснюється за взаємною згодою сторін трудових відносин. Для цього сторони укладають з медіатором (медіаторами) договір про проведення медіації.

За результатами медіації, у разі, якщо учасники медіації дійшли згоди, укладається мирова угода у письмовій формі. Її підписують учасники медіації. Якщо мирова угода за результатами проведення медіації не була укладена, медіатор складає акт про відмову сторін трудових відносин від укладення мирової угоди. Такий акт підписується сторонами трудових відносин та медіатором.

У разі відмови сторін/однієї сторони трудових відносин від підписання акту він підписується медіатором одноособово. Після складення та підписання такого акту сторони медіації можуть звернутися до суду із заявою про розгляд трудового спору у встановленому законодавством порядку у строки.

Законопроєкт «Про працю» планує унормувати процедури організації та проведення страйків. Він забороняє проведення страйку за умов, якщо припинення роботи або служби створює загрозу національній безпеці, життю і здоров'ю людей, правам і свободам інших. Страйки можуть заборонятись у разі введення надзвичайного стану, а в разі оголошення воєнного стану автоматично настає заборона проведення страйків.

Отже, страйки дозволяються, якщо група чергових працівників, визначена на час страйку, забезпечить сталу роботу підприємств електроенергетики, тепло-, водопостачання, телефонного зв’язку, гірничої промисловості, атомної енергетики та промисловості, управління повітряним рухом, закладів охорони здоров’я, зокрема надання екстреної медичної допомоги закладом охорони здоров’я.

Законопроєкт визначає категорії службовців, яким страйкувати заборонено. Це прокурори, судді, державні службовці категорії «А», поліцейські, військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, особи рядового і начальницького складу та військовослужбовці служби цивільного захисту, Національного антикорупційного бюро, персонал Державної кримінально-виконавчої служби України.

Україна давно потребує нового трудового законодавства. Оскільки, КЗпП давно вже не виконує функції, які на нього покладені. Також перехід на нові трудові відносини – це обов’язкова умова відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Запропонований законопроєкт «Про працю» не регулює всі аспекти трудових відносин, тому повністю замінити Кодекс законів про працю він не може. Проте він є першим вагомим кроком до змін у трудовому законодавстві, зумовлених новими формами трудових відносин.

Обкладинка Тетяни Фальковської