09 листопада, 16:11
09 листопада, 16:11

Герб Полтави протягом всього періоду існування міста змінювався неодноразово. ЗМІСТ розглянув популярні гіпотези, трансформації полтавського герба.

Герб князів Глинських (1380 - 1537 роки).

Герб князів Глинських (Джерело – Сумський історичний портал)

У праці історика Миколи Лятошинського «Герби міста Полтави» сказано про те, що найдавнішим гербом міста був родовий герб князів Глинських. Ця гіпотеза підтверджена в книзі «Полтава історико – архітектурний нарис» укладач Віктор Бабенко.

Княжий рід Глинських мав свою давню історію, яка своїм корінням простягається до 1430 року. За однією з гіпотез, онук половця Мамая – Лексад Мансурксанович, побоюючись репресій нового хана, перейшов на сторону литовського князя. Згодом прийняв православну віру та охрестився іменем Олександр.

На території сучасних Сумської й Полтавської областей,  Лексад Мансурксанович заснував декілька міст – Глинськ, Глинниця (нині село Глинське Зіньківського району) і Полтаву (за даними «Подлинного родослова» Глинскъ да Глиннеца да Полтева), про це сказано на сайті Сумського історичного порталу.

Вітовт великий князь литовський передав в управління князю Олександру Максурксановичу фактично все лівобережжя України, натомість князь Максурксанович і його нащадки зобов’язувалися захищати ці прикордонні землі від ворогів.

В XV столітті князів Максурксановичів в офіційних литовських документах починають іменувати князями Глинськими, за назвою міста Глинськ, де знаходилася їх резиденція.

Про те, що Глинські, принаймні, на межі XV – XVI ст. (а, напевне, і раніше), вважали себе нащадками татарської аристократії, опосередковано свідчить і їхня геральдика. Зокрема, зображення на гербі Глинських XVI століття, у своїй основі мають очевидну паралель з тамгою ординських ханів 2-ї половини XV століття. Мова йде про «тарак-тамга», що до сьогодні є національним символом кримських татар, пише Станіслав Келембет «У глиб віків».

Однак принципово іншим є «навершя» тамги. У знаку князя Василя Глинського містить два «паростки» та християнський символ - хрест. На гербі Глинських бокові «щогли» є цілком такими ж, як на ханській тамзі, а горизонтальна основа середньої – піднята догори, прийнявши форму хреста; «навершя» також у вигляді двох «паростків».

Тарак -Тамга (Джерело – ВІкіпедія)

Отже, можна припустити, що перший герб Полтави й справді був гербом князів Глинських. На той час вони були фактичними власниками сучасних полтавських земель, але не маючи жодних додаткових джерел, важко сказати, наскільки ця інформація відповідає реальності. В історіографії єдиної думки з даного питання не існує.

Герб шляхетського роду Байбуз (1537 – 1590 роки).

Герб Полтави, 1537 – 1590 років (Джерело – etoretro)

У 1537 році, фактична власниця Полтави Огрофена Байбуза (донька Василя Глинського), заповіла місто своєму зятеві черкаському боярину Михайлу Грибуновичу. Певно разом з земельними володіннями він отримав у спадок і другу частину свого прізвища – Байбуза.

Геоб роду Байбуза (Джерело – wikiwand)

У родовому гербі Грибуновичів зображувалися: у червоному полі срібна стріла в стовп вістрям додолу, що пробиває голову змії, обвитої навколо неї, та три золоті гриби на долу в позиції 2:1; намет червоний, підбитий золотом, про це сказано на сайті Бориса Тристанова. Також ця гіпотеза підтверджена в книзі «Полтава історико – архітектурний нарис».

 Деякий інтерес представляють згадки про наступний акт: «Листъ судовый или закладной князя Юрья Глинскаго сестры Огрофены Байбузины на Ворсклъ и Глинщину, писан в Черкасахъ, лета 1537, месяца Мая въ 12 день и записка на именье Глинщина и Ворсклъ и иныхъ вотчинъ отъ княжны Огрофены Васильевны Глинской, зятю ее Михайлу Ивановичю Грибунову», пише Станіслав Келембет «У глиб віків».  

Герб часів князя Яреми Вишневецького (1646 - 1648 роки).

Герб Полтави періоду панування родини Вишневецьких (Джерело – etoretro)

З 1569 року Полтава перебуває у складі Речі Посполитої. У 1646 році Полтаву, після смерті Станіслава Конецпольського, захопили загони Яреми Вишневецького, якому належало 53 населених пункти на лівобережжі України (переважно Полтавщини) з резиденцією в місті Лубни.

На гербі Полтави, в той час, коли вона була володінням княжого роду Вишневецьких, зображувався натягнутий лук зі стрілою, яка пронизує серце, про це сказано  в книзі «Полтава історико – архітектурний нарис».

У польському гербовнику зберігся такий опис цього герба: «в щиті білого поля лук натягнутий зі стрілою, що пронизує серце, яке має три поперешника», сказано на сайті Бориса Тристанова.

Герб пожалуваний гетьманом Богданом Хмельницьким 1654 рік.

Герб Полтавського полку (Джерело – Вікіпедія)

Елементи попереднього герба використані в гербі, дарованому Полтаві гетьманом Богданом Хмельницьким (після козацької визвольної війни проти Речі Посполитої 1648 – 1654 років) в лазуровому полі лук зі стрілою, спрямованою в землю, в кутах щита чотири восьмигранні зірки.

На практиці, після отримання Магдебурзького права, на магістратських печатках з другої половини XVII століття до 1779 року використовувався спрощений герб - натягнутий лук зі стрілою, супроводжуваний зірками (їх могло бути дві або чотири). Сучасна реконструкція цього герба: «на синьому щиті золотий натягнутий лук зі стрілою, спрямованою вниз, супроводжуваний в кутах щита чотирма золотими зірками».

Так, крім Полтави, в першій Половині XVII століття, Магдебурзьке право отримали також: Лубни, Миргород, Гадяч, Пирятин. Отримання Магдебурзького права значно вплинуло на розвиток цих міст.

Міський герб не тільки символ самоуправління міста, він був призначений для практичних цілей. Герб ставився на предметах міської власності, розміщувався на будівлі ратуші або магістрату, на міських воротах. Міський герб був обов’язковим атрибутом в торгівельних операціях міста, дізнаємося з книги «Емблеми земель і гербів міст Лівобережної України періоду феодалізму» Валентини Румянцевої.

Українські міські герби, як і польські й литовські поділялися на пожалувані та довільні. Герби отримані шляхом привілеїв від польського короля називалися пожалуваними. 

На гербах отриманих українськими містами часто зображувалися хрести та зірки як символи християнської релігії. Півмісяць та зірки, часто в поєднанні з хрестом - символізували війни з татарами та турками. Також поширеним було зображення предметів озброєння: шаблі, лук зі стрілами, меч, тощо, які ототожнювалися з багаточисленними війнами, котрі велися народом упродовж віків. 

Герб затверджений імператором Олександром I (1803 - 1870 роки).

Після приєднання Полтави до Московської держави герб Хмельницького більше не використовувався. Наступний герб Полтави був розроблений в 1720-х роках п'ємонтським графом герольдмейстером Франциском Санті в Санкт-Петербурзі. Санті отримав виховання в Парижі, був гофмаршалом герцога Гессен - Гамбургського. За задумом, він повинен був додати в місцеву геральдику сучасний західноєвропейський стиль, дізнаємося з книги «Емблеми земель і гербів міст Лівобережної України періоду феодалізму» Валентини Румянцевої.

Герби виготовлені Санті та його помічниками не були затверджені й адміністрація міст малюнки гербів не отримала. Натомість розробка гербів перейшла під контроль військового відомства.

В 1728 році, герольдмейстерська контора, використовуючи заготовки гербів Франциско Санті, склала  герби 88 провінційних міст, котрі були затверджені в 1730 році. По факту – це були копії гербів складених Санті, до них відносяться герби: Києва, Ніжина, Чернігова, Полтави, Глухова та ін.

Герб Полтави офіційно затверджений 22 травня 1803 року (вже після утворення Полтавської губернії). Мав вигляд чотирьохдільного, скошеного щита: в першій частині в червоному полі — дві шпаги, покладені навхрест; в другій частині — в срібному полі прапор гербом; у третій частині — в срібному полі пальма; у четвертій частині — в лазуровому полі кам'яна піраміда; на якій зображена — змія, згорнута в кільце.

Відповідно до символіки закладеної в гербі Полтави, кам’яна піраміда і змія згорнута в кільце, котра тримає в пащі свій хвіст – символ вічності. Пальма, котра ніби випадково потрапила на цей герб – символізує першість в Полтавській битві. Схрещені мечі – Полтавську битву.

Герб затверджений імператором Олександром I I.

Проєкт герба Полтави 1859 року (Джерело – Вікіпедія)

У 1859 році був складений новий проєкт герба Полтави - у золотому щиті чорний трикутний пам'ятник, прикрашений золотою кільцеподібною змією. За пам'ятником два зелених прапори з золотим коронованим вензелем імператора Петра Великого, з червленими держаками, з вістрями від списа, у верхній частині щиту два навхрест покладені мечі. Передбачалося, що герб будуть оточувати колосся, з'єднані Олександрівською стрічкою. На щиті - золота стенчата корона. Проєкт не був затверджений, хоча і послужив основою для затвердженого герба Полтавської губернії (1878).

В  період з 1917 по 1991 роки офіційні дані про герб Полтави відсутні.

 Сучасний герб Полтави (від 3 березня 1993 року).

Сучасний герб міста Полтави (Джерело – сайт Полтавської міської ради)

Полтавський герб являє собою спадкоємність тієї національної символіки, що була надана місту, як одному з полкових адміністративних центрів українського козацтва часів Богдана Хмельницького. Цим гербом Полтава користувалася більш ніж 100 років. Основою герба є міський геральдичний щит, конфігурація якого була взята із зображення герба Полтави на печатці Полтавського міського Магістрату 1700-х років, сказано на сайті Полтавської міської ради.

Поле щита – пурпурове (малинове). Цей колір в геральдичній науці символізує собою панування, гідність, щедрість і благочестя. Цей колір був домінуючим серед бойових знамен війська запорізького. У центрі щита, точно за його центральними осями, розміщений золотий лук. Тятива лука натягнута стрілою, що означає готовність до бою, але стріла направлена вістрям донизу, що символізує охорону мирної праці. Бойову атрибутику з усіх чотирьох боків оточують золоті охоронні шестикутні зірки. Шестикутні променеві зірки були частим атрибутом на бойових козацьких знаменах або родинних гербах козацьких гетьманів.

Вгорі всю композицію завершує золотий надпис «ПОЛТАВА», виконаний в стилі старослов'янського шрифту, де центральна буква «Т» зображена у вигляді геральдичного хреста.