Найкращі місця Полтави для цікавого дозвілля та продуктивної роботи – у одному тексті! Налітайте та беріть на замітку.
Що таке свобода? Доволі риторичне питання, і кожен для себе це поняття трактує по-різному. Наприклад, хтось керується принципом «у житті треба спробувати все» і починає експериментувати із самовираженням, зміною світоглядів, і бажано, щоб при цьому суспільний осуд був мінімальним. Інші воліють робити щось своє або не робити взагалі, а тільки засуджувати тих, хто «рипається» і думає, шо «він самий умний» – і це теж свобода. Адже можливість висловити свою думку, що не суперечить чинному законодавству та не порушує права інших, є прогресом суспільства загалом. Адже саме людські відносини на рівні порозуміння формують здорове суспільство, якому вже, у свою чергу, мають прийти на допомогу технологічні інновації та усвідомлення важливості кожного. Бо ж одне без іншого неможливе. То вже або кіберпанк, або звичайнісінький популізм.
У цьому тексті мова йтиме про про свободу самореалізації та створення умов для вдосконалення за допомогою креативних просторів, що вже існують у Полтаві, та дозволяють кожному знайти дійсно своє або показати те, що вмієш і чим хочеш поділитися.
Це заклади в чомусь схожі між собою (технічне оснащення, заточеність під проведення семінарів та тренінгів), так і абсолютно різні за сенсовим навантаженням (фізичний чи розумовий відпочинок, музична спрямованість тощо). Та ці 11 локацій Вас безумовно зацікавлять, якщо досі там не були. Важливість даних місць саме у наданні платформи для презентації проектів та проведення заходів «здорової людини» або ж просто змістовного відпочинку. Адже коли є вибір – це чудово! Сподіваюся, що кожен знайде те, що йому до душі та спробує.
One, two, three – почали!
ЗМІСТ
Місцезнаходження: вулиця Небесної Сотні, 12
Контакти: zmist.pl.ua, https://www.facebook.com/zmist.pl.ua/
«Та понятно. Із кого б ти ще почав», – можливо скаже хтось. І будуть праві. Бо те, що замутив засновник «ЗМІСТу», Олексій Сердюков, достойне гарного початку тексту про креативні простори. Коли навчались із ним у давнішні часи в ЗОШ №13 міста Полтава та зустрічаючись у футбольних зарубах «клас на клас», майбутній шеф-редактор інтернет-видання проявляв себе дуже затято. Бачимо це й у активній громадянській позиції та веденні бізнесу :)
Усе починалося з ресурсу для небайдужих полтавців, висвітлення суспільно значущих питань Полтави шляхом комунікації з міською владою, можливістю реалізації проектів, які стимулюватимуть розвиток міста. Маєш ідею, як зробити місто кращим, – подавай свій проект на краудфандингову платформу та збирай гроші на втілення (і в той самий час – знаходь однодумців та партнерів). Накипіло – розкажи про свою проблему в блозі.
Зібравши навколо себе талановитих та завзятих людей, що тримають руку на пульсі, ЗМІСТ доступно та цікаво висвітлює життя навколо, із детальним аналізом та без совкових шаблонів. Сайт ресурсу вже містить 180 блогів, 32 проекти по збору коштів, 10 петицій. Красномовні показники, що свідчать про підвищений рівень небайдужості полтавців до проблем міста. Умовно кажучи, кожен з нас напряму має вплив на ту чи іншу проблему, таким чином, змінюючи власну свідомість типу «моя хата скраю» чи «хай вони вже шось рішать, ті політики» на розуміння того, що тільки самостійне залучення до справи та пряма дія мають результат.
Із 2018 року «ЗМІСТ» – це ще й соціально активний бізнес у вигляді книгарні та кав’ярні. Щоб пояснити як це круто, давайте змоделюємо ситуацію. Приходите ви такі до «Зміст Книгарні» переглянути та придбати цікаву літературу. Берете собі напій у «Зміст Каві». Зручно вмощуєтеся та гортаєте книгу. Тобто, немає принципу стандартного книжкового магазину, де продавці-консультанти, як наглядачі в сфері пенітенціарної служби, ходять та слідкують за вами, дихаючи у потилицю. А якщо ви хотіли зробити добру справу, але все руки не доходили, то, придбавши каву або книжку, кожні 2 або 5 гривень йдуть на поточний соціальний проект на вибір. Для більш вагомих пожертв можна скористатися сайтом, де у розділі «Збір коштів» можна направити гроші на ті самі проекти. «Твори добро», як-то кажуть.
До того ж, у приміщенні ресурсу регулярно проводяться цікаві заходи, на кшталт зустрічей із письменниками/цями (одна з останніх – презентація та автограф-сесія Валерія Ананьєва та його книги «Сліди на дорозі» – вона є лідером у ТОП-20 українських книжок), поетичні вечори як вже знаних римотворців, так і початківців, зібрання дискусійних клубів за участю науковців та викладачів ВНЗ.
Щоб ви розуміли, креативний простір – це не просто місце, а, перш за все, ідея, що чекає свого втілення. Приходьте зі своїми до «ЗМІСТу» – Вас там радо зустрінуть!
Твій Простір
Місцезнаходження: територія біля музичного училища імені Лисенка
Територія вільних людей та їхніх ідей. Історія цього місця розпочалася в 2016 році, коли круті реб’ята з полтавської урбан-платформи City Lab взялися створити простір для добрих справ, цікавих заходів та крутого дозвілля містян. Колись захаращена територія біля музичного училища імені Лисенка завдяки волонтерам та небайдужим стала місциною для перегляду фільмів, театральних перформансів, вуличних концертів та лекцій під відкритим небом.
Там розміщена дерев’яна сцена із залізними опорами та дахом, є нарешті працююче світло (битва за ліхтар над спорудою, що розвіює темряву, виграна) та місце, куди можна підключити апаратуру для музичного виступу, зручно розташовані лавки для відпочинку під час прогулянок до Білої Альтанки, міцні (а це важливо!) урни для сміття.
Щоб організувати подію треба звернутися електронною поштою до City Lab (citylab.poltava@gmail.com) або написати у Фейсбук в особисті повідомлення, розповсюдити інформацію у місцевих ЗМІ та надати план заходу, щоб розуміти, яке технічне оснащення потрібне. Грошей за проведення з Вас не візьмуть, та головною умовою є наведення порядку на території після події. Усе просто і доступно. У той же час, це робить організаторів кожного заходу відповідальним за себе та глядачів/слухачів.
За час існування на Твоєму Просторі відбулося майже 90 заходів, основні з яких – перегляди кіно- та мультфільмів. Показувати роботи японського мультиплікатора Хаяо Міядзакі теплими літніми вечорами – чистий кайф! Урбаністичний фестиваль «Майстерня міста» є найбільш масовою та цікавою подією, що проходила тут. Протягом фесту відбулося 43 заходи, спрямовані на обговорення нагальних проблем міста та варіантів їх вирішення, воркшопів типу «Місто з картону», де діти та їхні батьки проявляли фантазію та створювали «місто мрії» власними руками. Таке собі моделювання майбутнього, зручного для комфортного життя. Під час минулорічного «Дня вуличної музики» твій простір був однією зі сцен для молодих та бувалих гуртів та виконавців Полтави та інших міст України. Так як фестиваль проходив за кошти, зібрані шляхом краудфандингу, використання Твого Простору як платформи для виступів було, так би мовити, в тон події.
Особняком варто зазначити штовханину з міською владою, що тривалий час не давала дозволу на встановлення споруд у рамках проекту (потім таки на відкритті тодішній мер Полтави Олександр Мамай «презентував» простір мало не з перерізанням стрічки та покладанням квітів), так і прийняття на баланс міста території. Питання було у тому, хто буде наводити лад на прилеглій території, так як постійно прибирання проводили самі батьки-засновники/ці із залученням бажаючих допомогти. Наразі територія на балансі КП «Декоративні культури» під назвою «Сквер імені Лисенка», що зобов’язує дану організацію слідкувати за станом речей. Тож двіж на цій землі, вважаю, виховує відчуття відповідальності до своїх дій, світу навколо та є стимулом для руху у напрямку суспільного розвитку. Детальніше про діяльність та заходи тут.
Простір, придатний для захопливого ліплення фігур зі снігу до більш серйозних «культмасових» заходів – це Твій Простір!
Новий Акрополь Полтава
Місцезнаходження: вул. Пушкіна, 52
Якщо лежить душа до філософії, то сміливо прямуйте до приміщення організації «Новий Акрополь» у Полтаві. Полтавське представництво даної міжнародної культурної асоціації (що має – на хвилинку! – близько 40 000 послідовників по всьому світу) функціонує з 2012 року, тут провели безліч акцій, лекцій та заходів, спрямованих на поширення та роз’яснення світових філософських течій та вчень, так би мовити, більш зрозумілою мовою для пересічних громадян.
Найбільш популярні курси – «Філософія для життя», «Вчення Сходу та Заходу», окремі кількаденні практикуми та лекції на вузькі філософські теми, читання та розбирання по поличках відомих літературних творів та виявлення потрібної суті (хай навіть вона й у кожного своя). Певен, є люди, що вважають вивчення філософії марним витрачанням часу та сил, та все ж нею ми стикаємося щодня, і те, що було сказано сотні або тисячі років тому, у сьогоденні відобразиться у іншому світлі та дасть змогу зрозуміти те, чого не доганяв чи боявся спитати :) Простір із можливістю перегляду фільмів та їхнім подальшим обговоренням, лекційна аудиторія з цитатами видатних філософів, кухня для приготування трав’яного чаю – усі умови для занурення в світ софістики та пошуку сенсу життя.
Моя знайома, яка вже неодноразово відвідувала їхні заходи, залишала дуже теплі відгуки про Новий Акрополь. Із останнього, що проводилося, з її слів, дуже припав до душі воркшоп з японського живопису сумі-є. Дуже медитативна та заспокійлива робота. Цього, бува, так не вистачає при скаженому темпі життя. Окрім цього, організація відома своєю волонтерською діяльністю як у самій Полтаві, так і по всій Україні. Філіали організації знаходяться у Вінниці, Дніпрі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Києві, Львові, Миколаєві, Одесі, Харкові та мають на меті звернути увагу на стан культурних закладів та рівня культури взагалі (як приклад, збереження культурної спадщини як частини історичної пам’яті народу, що є одним із основним завдань виховання національної свідомості – допомога Львівській картинній галереї у Підгорецькому палаці та Музейному центру О.П. Блаватської).
Тож навіть якщо Ви доволі скептично ставилися до філософії, раджу зрозуміти життєві сенси за допомогою подій на базі креативного простору Новий Акрополь. Нехай буде з вами дзен та свідомість Надлюдини, друзі!
Grass Coworking
Місцезнаходження: вул. Чорновола, 12 (ТЦ «Олімп»)
Контакти: facebook.com/grasscoworking 
Grass Coworking – класичний представник коворкінгів із якісним сервісом та можливістю як спокійної роботи за комп’ютером поза офісом та домом, так і простором для проведення масових івентів, з чітким зонуванням та територією для кава-брейку. Я бував тут тричі:
1) спроба однокласниці заманити мене до «дуже перспективної контори з сєтєвого маркетингу» з продажу нікому не потрібної та втричі дорожчої за звичайну побутову хімію, фігнею (я вистояв і ще тоді почав розуміти, що продажі – не моє);
2) випускний у школі робототехніки, де маленькі, але завзяті майбутні працівники IT-сфери та творці техномайбутнього отримували дипломи, частували тортом та гралися з користю (інакше у такій галузі і не буває);
3) акція по збору та відправці на переробку до Харкова (бо у Полтаві нема де, на жаль) поліетиленових пакетів, ініційована громадською організацією «Еколтава» (три пакети з пакетами було назбирано нашою родиною тоді. Екоактивісти/ки, вклоняюся перед Вами і дякую).
Так от нарікань до приміщення ніколи не було. Світлий простір із швидким інтернетом, зручними робочими місцями, гарним, гармонійним інтер’єром та всім необхідним обладнанням (проектором та великим екраном для нього, наприклад). Зручне розміщення у центрі Полтави. Із основних напрямків заходів – курси програмування (всі умови для того), психологічні та бізнес-тренінги, групові заняття та ті ж таки масові заходи (кажу Вам, на тому випускному зручно та цікаво було і дорослим, і дітям), це основне для ефективної роботи.
Завітайте, організовуйтеся та вдосконалюйтеся!
Червоний дім (Інститут культури Луганського національного університету ім. Т.Г. Шевченка)
Місцезнаходження: вул. Соборності, 3
Контакти: www.facebook.com/kafedra.om 
Знаєте той гарний і водночас дещо моторошний червоний будинок, як прямуєш до Білої Альтанки? Мені з самого дитинства він здавався дуже загадковим. Особливо розповідями про те, що саме тут знаходиться оте страшне «гороно», яким так лякали у школі («ось прийде перевірка з гороно і побачать як ти погано вчишся» – от вам і психотравма).
Та сама історія будівлі захоплює. Зведена ще 1903 року. Тут мешкав лікар-окуліст Хаїм Глейзер. Під час Другої Світової війни будинок спалили. Пізніше будівлю відновили, там були житлові приміщення. Тривалий час там базувався міський відділ освіти (оте СТРАШНЕ! «гороно») та після того, як він переїхав, невідомі влаштували погром усередині, пошкодивши електропроводи та стелю з дверима. Після початку бойових дій на Сході України й евакуації Луганського національного університету іменв Т. Г. Шевченка, до Полтави переїхав Інститут культури вишу, для якого якраз шукали місце, де б могли навчатися майбутні митці. По загальних предметах заняття студентів проходять на базі Полтавського університету економіки і торгівлі, а от для профільних напрямків саме червоний дім став притулком для творчої молоді.
Як розповідає один з викладачів навчального закладу Артур Ароян, із того часу почали робити своїми силами перші ремонти, завозити меблі (хто що міг), облаштовувати аудиторії та простір. Паралельно кафедра виграла грант на проведення пленеру для переселенців, співпрацюючи з організацією Крим SOS. Також будівля фігурувала у серії костюмованих екскурсій у рамках проекту «Крокуй Полтавою».
Була плідна співпраця з молодіжним театром Т.Акт. У схожому форматі проходила інша акція «Миколай у місті», при організації якої кооперувалися з Українскою Академією Лідерства. Наступної великої подією (теж завдяки виграному гранту) стало проведення майстер-класу по створенню ліногравюри для переселенців та сімей учасників АТО. Виставку й досі можна переглянути у приміщенні будівлі.
А ще будинок мав досвід знімального майданчика для короткометражних фільмів (на базі інституту є кафедра кіномистецтва). Цей простір не є комерційним, та, я вважаю, має отримувати належну підтримку від держави, бізнесу та суспільства загалом.
Кожен куток та предмет тут несе свою унікальність та надихає талановиту молодь на створення майбутніх шедеврів, які, певен, стануть фундаментом зародження новітньої культури.
Продовження – у другій частині матеріалу.
Графіка Марини Зевако.