Полтавську суддю пов’язують з легалізацією будівництва багатоповерхівок на землі для приватного сектору

Автор: Ксенія Омельченко, 30 липня, 16:35

Фото: Полтавську суддю пов’язують з легалізацією будівництва багатоповерхівок на землі для приватного сектору (фото - ЗМІСТ)


Є посадовці, чиї декларації не викликають особливої зацікавленості ні в журналістів, ні в пересічних громадян. Аж поки у міській раді не оприлюднюють оголошення про будівництво чергової багатоповерхівки в межах міста. 

Минулого вівторка, 23 липня, у стінах мерії відбулося чергове засідання архітектурно-містобудівної ради. Журналістів на засідання не запросили, тож нам залишилася лише інформація, оприлюднена на сайті міської ради Полтави.

Так, із доступної інформації відомо, що рада збиралася для розгляду проектів двох нових детальних планів територій.

Детальний план територій (скорочено ДПТ ) – містобудівна документація, що уточнює положення Генплану щодо конкретної території, вказуючи, що там буде збудовано.

 Обидва плани з врахуванням зауважень і пропозицій члени ради рекомендували до подальшої роботи.

Попри те, що на сайті не вказується кількість і сутність зауважень, ми припускаємо, що принаймні один проект мав викликати у членів ради жваве обговорення.

Йдеться про проект детального плану території, що обмежена проектною вулицею № 1, вулицями Навроцького, Раїси Кириченко, Європейської та Героїв АТО.

Згідно з проектом, на цій території мають з'явитися дві 10-поверхівки. Одна – на вулиці Баяна (розрахована на 100 квартир для 240 мешканців, підземний паркінг на 14 машиномісць). Друга – поряд, на вулиці Гребінки (80 квартир для 192 мешканців, підземний паркінг на 9 машиномісць).

Зауважимо, що розробники проекту на дві багатоповерхівки передбачають приблизно 62 сотки землі. Але це з урахуванням землі аж до проїжджої частини, тобто реальна загальна площа ділянок менша.

Якщо дивитися на google maps, то в цілому територія має вигляд зеленої зони і практично оточеною приватним сектором. 

google maps

Власне, ця особливість і привернула нашу увагу. Зважаючи на досвіт будівництва у Києві, ми вирішили перевірити, чи дійсно на вказаній території можна розбудовувати те, про що говорили у стінах мерії.

Спойлер: ні.

Розглянемо, чим викликана необхідність прийняття нового ДПТ (нагадаємо, це детальний план територій). Ймовірно, він потрібен для легалізації багатоповерхової забудови. І цьому є кілька підтверджень.

По-перше, згідно з даними Державного земельного кадастру, на землі, де планується забудова, є 4 земельні ділянки з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд». 

Кадастрова карта

Таким чином, на цих ділянках можуть розташовуватись житлові будинки, господарські будівлі (сараї/хліви, літні кухні, гаражі, майстерні, навіси, вбиральні тощо) та господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо).

Слід зазначити, що там не можна зводити будівлі комерційного призначення чи промислові об’єкти. Також на такій землі не можна звести будинок на дві квартири, оскільки це вже буде багатоквартирним житловим будинком, для якого передбачені інші вимоги до земельних ділянок.

Для того, щоб будувати 10-поверхівки на цих ділянках, їхнє цільове призначення має бути інше – «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

У свою чергу для погодження проекту зміни цільового призначення, обов’язково потрібен затверджений план зонування територій або ДПТ, які передбачатимуть на цьому місці будівництво саме багатоповерхових будинків.

По-друге, план Зонування Полтави підтверджує дані з Держземкадастру. Відповідно до зонінгу, землі, які планується забудовувати, належать до зони садибної житлової забудови. 

Зонінг

Тобто, їх дійсно слід використовувати для будівництва одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках. При цьому супутніми видами використання можуть бути теплиці, сквери, бані, окремо розміщені гаражі, гідранти тощо.

Законно багатоповерхівки в такому місті можуть з’явитися виключно у разі внесення змін у Зонінг, адже будівництво таких об’єктів (навіть як допустимих) не передбачено регламентом зони Ж-1.

По-третє, в Держземкадастрі немає інформації щодо форми власності на земельну ділянку по вулиці Гребінки, 37 та 39. Тож можна припустити, що це – нещодавно сформовані земельні ділянки комунальної чи державної власності, які тільки готують до відведення.

У свою чергу, надання земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб можливе тільки за наявності плану зонування або ДПТ.

Натомість, прийняття чергового ДПТ вирішує проблему перелічених невідповідностей.

Окремо зазначимо: відомостей про більшу частину території, що передбачена для будівництва багатоповерхівки по вулиці Баяна, у Публічній кадастровій карті України взагалі немає. А тому перед забудовою необхідно спочатку сформувати ті дві земельні ділянки, про які йдеться у опублікованому проекті ДПТ, і лише потім забудовнику набути на них права. 

Кому це все потрібно?

З Публічної кадастрової карти України відомо про власників лише 2 ділянок на території, що планують забудувати.

Так, згідно з даними Державного земельного кадастру, ділянка на вулиці Баяна, 14 належить судді Октябрського райсуду Полтави Наталії Тімошенко. Це підтверджується даними з сайту НАЗК, адже суддя вносила її до декларації

Друга ділянка знаходиться по вулиці Гребінки, 39А. Вона належить Олені Тітаренко. Особа з аналогічними ініціалами має квартиру в багатоповерхівці поряд – по вулиці Баяна, 8.

Інших землевласників можна буде дізнатися згодом, коли з’явиться більше офіційної інформації про заплановане будівництво. Якщо до цього дійде справа.

Життя після ДПТ

Взагалі, такий інструмент як детальний план території є досить ефективним і в цілому має позитивний вплив на містобудівну ситуацію, якщо використовувати його в рамках, що встановленні законодавчими актами та не порушувати послідовність затвердження основної містобудівної документації.

Але як бачимо, влада і забудовники можуть використовувати ДПТ для власних цілей, – зокрема вони отримують можливість для будівництва там, де раніше це було заборонено Генеральним планом.

Та проблема в даному випадку не тільки в тому, що висотна забудова незаконна, а й у тому, що є контролюючі органи, яким варто було б не допускати подібних ситуацій (а як написано вище, містобудівна рада даний проект ДПТ загалом вважає прийнятним), а також у тому, що подібне будівництво у межах приватного сектору може негативно позначитись на інженерних мережах і на якості життя мешканців району.

Адже малоймовірно, що мережі, які спроектовані десятки років тому для приватних будинків і, певно, які вчасно не оновлювали, зможуть витримати навантаження двох висоток.

Вулиця Баяна, 14

І головне: якщо ДПТ буде прийнято, полтавцям доведеться жити з цим, адже зупинити незаконну забудову буде практично неможливо. Якщо, звісно, у цьому не буде зацікавлений виконавчий комітет. 

Що можуть полтавці?

Нові детальні плани територій відповідно до вимог ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» мають винести на громадські обговорення.

У цей час мешканці Полтави можуть подавати свої пропозиції, що будуть враховувати їхні інтереси, або ж навіть «заблокувати» ДПТ. Адже розробники проекту мають враховувати результати обговорення та в разі необхідності змінювати проект.

Опублікована: 30 липня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація