Шлях пляшки. Від сміттєвого відра – до Макухівського сміттєзвалища

Автор: Ресурс ЗМІСТ, 25 липня, 16:53

Фото: Шлях пляшки. Від сміттєвого відра – до Макухівського сміттєзвалища


Любов українців до пластикового посуду – запізніла і шкідлива. Споживацький бум підштовхнув громадян купувати все більше товарів, в супермаркетах й великими паками, не замислюючись про майбутнє свого краю. Чи знали ви, що в Україні на сьогодні лише офіційно більше тисячі гігантських сміттєзвалищ, і в рази більше неофіційних? А особливе занепокоєння екологів викликають залишки ПЕТ-полімерів (використаного пластикового посуду). Населення начебто поділяє ці тривоги, але на тлі інших соціальних проблем чимало людей сприймає це як щось другорядне.

Майже всім нам зручно, випивши воду, відразу викинути непотрібну пляшку на смітник. Але, скоріш за все, мало хто з нас знає про її долю опісля цього. Що відбувається з пляшкою в Україні або в Європі у реаліях сьогодення? Чому в кожному з нас є трохи від пластикової пляшки? На ці та інші питання ми дамо відповіді нижче.

 

 

Що ви знаєте про пляшки?

На жаль, згідно зі статистикою наукових досліджень Science Advances, переробляється лише 9% пластику; ще 12% спалюється, а 79% потрапляє на звалища і в навколишнє середовище.

 Інфографіка ЗМІСТ

У результаті з 8,3 млрд (!) тонн пластику, що були вироблені людиною до 2015 року, 6,3 млрд тонн перетворилися в сміття, що лежить просто на землі або дрейфує островами безмежним океаном. Причини для цього різні: неналагоджена інфраструктура роздільного збору відходів, відсутність сміттєпереробних комплексів, законів тощо. Ці проблеми, звісно, є і в Полтаві.

Основний результат цих проблем – пластик буде розпадатися протягом декількох століть. У той же час об’єми вироблення пластику у світі стрімко зростають.

Інфографіка ЗМІСТ

Інфографіка ЗМІСТ

 

 Перша зупинка пляшки може бути в нашій тарілці 

Шлях  пляшки від споживача може початися по-різному: від контейнера для роздільного або загального збору сміття або ж просто з тротуару чи водойми. У найгіршому випадку пляшка потрапить в океан, приєднається до дрейфуючих островів із різною фракцією пластику та продовжить зі своїми «братами» знищувати біосферу.

Інший варіант: вона може повернутися до вас з придбаним оселедцем  на базарі у формі мікропластику. Здивовані? Американці теж були шоковані, коли в журналі Environmental Science and Technology опублікували статтю про те, що в середньому за рік вони  з’їдають або вдихають 121 000 часток мікропластику на людину!

За оцінками дослідників за 2015 рік, у нашому навколишньому середовищі вже накопичилося 4,9 мільярда тонн пластикових відходів. Більшість з них поступово розпадається на частинки розмірами десятки і сотні мікрометрів, що залишаються на суші, потрапляють у воду і повітря.

Мікропластик має багато шляхів попадання в організм людини: риба, пиво, мед, поварена сіль, морепродукти і так далі. Автори дослідження знайшли і включили це все в розрахунок забруднення водопровідної та бутильованої води, продуктів споживання і повітря. Для деяких категорій продуктів (наприклад, м'яса, овочів, фруктів і продуктів зі злаків) оцінки рівня забруднень пластиком поки немає.

 8dc67a31-25f2-4bb8-89bf-44fac8498d25

 

Низка країн стала боротися з пластиком адміністративними методами. Через два роки в Євросоюзі заборонять кілька видів одноразового пластику, зокрема посуд і столове приладдя.

Чи приєднається Україна до таких заходів на шляху євроінтеграції – покаже час. Наразі ж найліпший варіант вирішення проблем із залишками пластика у навколишньому середовищі – це банальні роздільні баки для відходів.

 І це ще не все, тому що навіть відходи, що вже знаходяться у баках для роздільного збору, теж треба досортувати. Втім, це буде коштувати нам менше зусиль, коштів й ресурсів, ніж сортування загально зібраних відходів на полігоні.

 Після того, як вторсировина відібрана від іншого сміття, вона має бути ущільнена в куби спеціальними пресами та направлена на утилізацію або видалення.

 

 

Другий крок. Реінкарнація пляшки

Зібрані та ущільнені, вони направлятимуться на переробку чи утилізацію. Ми підібрали актуальні методи «реінкарнації» пляшок, що активно застосовуються в Європі та ті, що відповідають нашим «райським» реаліям, а саме:

  •       Переробка;
  •       Захоронення.

 

Переробка відходів  – це використання  відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Наприклад, одяг, будівельні матеріали тощо. В Індії навіть роблять дороги з перероблених пляшок.

Це – найефективніший спосіб оброблення відходів, що вдало підходить для PET-пляшок, так як їх відразу можна переробити на гранули та виготовити нову продукцію.

Не кожна країна в Європі може похизуватися великим відсотком переробки відходів, але, наприклад, Норвегія вже утилізує 95% PET-пляшок, використовуючи як цінний вторинний ресурс.

Перероблені гранули 

Перероблені гранули ПЕТ пляшки. Фото з ресурсу: DW.COM 

Захоронення  відходів  – остаточне розміщення відходів при їх видаленні  у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином,  щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

Тут мається на увазі не створення стихійних сміттєзвалищ, а саме  полігону побутових відходів, що являє собою інженерну споруду,  що призначена для захоронення побутових відходів і повинна відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам.

Такі полігони обов’язково мають складатися з гідрофобного покриття, що перешкоджає потраплянню фільтрату до ґрунту та водних об’єктів. Наразі в Полтавській області не існує жодного полігону побутових відходів, що відповідав би усім вимогам законодавства.

Ось який він повинен мати вигляд.

Пустий полігон для побутових відходів

Пустий полігон ТПВ з гідрофобним покриттям Джерело: сайт команії Tegola

 

Зате існує Макухівське сміттєзвалище.

Коротко про цю філію пекла біля Полтави. Тут відходи розміщують просто неба, де надалі фільтрат потрапляє до ґрунту та поверхневих вод. Та це ще не все. У результаті великої кількості органічних відходів і виділенням метану сміття тут дуже часто палає, забруднюючи повітря міста, наражаючи нас і наших рідних на захворювання дихальних шляхів та онкологічні захворювання.

 Макухівське сміттєзвалище з висоти пташиного польоту

Макухівське сміттєзвалище з висоти пташиного польоту. Джерело: Полтавське ТБ.

 

 

Корупція на Макухівському

Але, як багато хто вже чув, це ще далеко не всі проблеми Макухівського сміттєзвалища. На фоні забруднення тут процвітає тіньовий полтавський бізнес. Як це працює? Підпільні компанії, що пов’язують з ексмером Полтави Олександром Мамаєм, а точніше, з його зятем Володимир Бакуменко,  винаймають безхатьків для вилучення корисної вторсировини зі сміттєзвалища. Потім офіційно цю вторсировину продають за заниженою в декілька разів ціною, щоб решту коштів залишати у своїх кишенях.

Хтось у цьому випадку може зауважити, що тіньовий бізнес частково самотужки взяв на себе вирішення проблемних питань зі сміттям. Втім – ні. Усе це створило багато нових і «довгострокових» проблем. Через те, що міська влада тоді направляла свої ресурси не на вирішення питання утилізації побутових і небезпечних відходів, а на задоволення своїх грошових апетитів, ми маємо наступне:

 - Особисті інтереси корумпованого бізнесу тепер конкурують з ініціативами створенням в Полтаві сміттєпереробного заводу. 

Бюджет Полтави не поповнюється, так, як це було б можливо без тіньових заробітків на макухівському.

 Взагалі ж міська влада (принаймні колишня) добре розуміла, як заробити на сміттєзвалищі.

Для цього Володимир Бакуменко відкрив підприємство ТОВ ТД «Вертекс». Заснували підприємство, за даними реєстру юросіб міністерства юстиції, 16 листопада 2010 року. Олександр Мамай офіційно став міським головою Полтави 12 листопада того ж року. Тобто, ледь не перше, що зробила родина міського голови після перемоги на виборах – це відкрила бізнес на сміттєзвалищі.

Скрін-шот заснування організації

Сам же Олександр Мамай ніколи не заперечував, що його зять заробляє на сміттєзвалищі, але уточнював, що цим там займається низка підприємців. Проте, за даними правоохоронців усі ці підприємства й були заточені під Володимира Бакуменка, який монопольно реалізовував вторсировину зі сміттєзвалища за готівку.

Звичайно, місто кошти не отримує, а самі підприємства ухиляються від сплати податків. У кримінальному провадженні за 2017 рік говорилось про те, що підприємства не сплатили податків на 2 млн грн. І це лише один епізод, і лише про податки, хоча комунальне КАТП-1628 може й саме продавати вторсировину без годування родини міського голови.

Нажаль, та кримінальна справа завершилась нічим – її закрили. Сам Володимир Бакуменко заявив, що його ТОВ «ТД “Вертекс”» лише орендував приміщення на території Макухівського сміттєзвалища, але не займався реалізацією вторсировини. 

Проте в мережі можна знайти оголошення кількарічної давнини щодо продажу вторсировини з полігону «від Володимира» з контактним номером, що збігається з контактним номером ТОВ «ТД “Вертекс”».

Наразі ж Володимир Бакуменка усунули від сміттєвого бізнесу, але чи з'явиться там в подальшому новий «бізнесмен» – питання риторичне. 

 Хтось скаже: «це проблема влади та бізнесу, вони щось між собою  не поділили, то ж до чого тут громада, як вона може вплинути на все це?».

І буде кардинально не правий. Як уже було сказано вище, замовчування та затягування проблеми сміття на Полтавщині призводять до серйозних локальних проблем: забруднення водойм, повітря, ґрунту, збільшення кількості випадків захворювань населення тощо.

Усі ми гарно пам’ятаємо досвід Львову, коли в результаті бездіяльності влади в питанні утилізації відходів закрили сміттєзвалище.  Місто просто завалило сміттям, з’явилися «орди» пацюків, почали ширитися інфекційні хвороби. Місцева комунальна влада не впоралася, й це сміття почало «гастролювати» всією Україною. Європейське місто немов повернулося у темні часи середньовіччя з його чумою, пацюками та лікарями у воронячих масках.

Чи хочете ви таку проблему у Полтаві, чи потрібне таке майбутнє дітям – вирішувати тільки нам. То ж мінімум, що люди можуть зробити – це підтримувати ініціативи, направлені на переробку відходів, а ще краще – почати сортувати їх вдома. 

Що має робити влада? Відповідно до Закону України «Про відходи», з 1 січня 2018 року запроваджено сортування відходів та заборонено захоронення непереробленого (необробленого) побутового сміття.

Місцевий активіст Сергій Антоненко спільно з ГО «Еколтава» рік тому подали до суду щодо протиправної бездіяльності міськради у питанні збирання, вивезення та видалення небезпечних відходів. Справа закінчилася мировою угодою. Полтавська міська рада начебто зобов’язалася вирішити проблему утилізації відходів у нашому місті.

Що маємо зараз?

-         встановили сортувальні баки по місту;

-         на міському сміттєзвалищі Полтави відкрили електростанцію, що викачує з гір сміття біогаз та трансформує його в електроенергію;

-         КАТП-1628 поставили собі ціль «адаптувати» баки валового сміття під роздільний збір відходів;

-         розглядаються варіанти сміттєпереробного заводу (про них ми писали раніше).

Однак існуюче Макухівське сміттєзвалище – досі одна з головних глобальних проблем нашої місцевості. До якої у місцевих очільників влади досі не доходять руки.

Що робити далі з цією проблемою? Відповідь проста – рекультивація. Це цілий комплекс робіт, спрямованих на екологічне відновлення водойм і земель, аби поліпшити умови навколишнього середовища.

Якщо коротко, то спочатку сміття покривають ізоляційним шаром, після чого встановлюють дегазатори та обладнання для збору фільтрату. Таким чином полігон консервують, не допускаючи потрапляння великої кількості шкідливих речовин у навколишнє середовище.

Після того, як сміттєвий полігон буде знешкоджено, його можна буде засадити рослинністю, і на місці полтавської катастрофи може з’явитися мальовничий парк.

 

У європейців тема «сміття» – на хайпі

Не дивлячись на те, що останні десятиліття тематика сортування нова не тільки для України, а всього світу взагалі, ми вже крокуємо в правильному напрямку. Так, у деяких містах, наприклад, Івано-Франківську, Луцьку, Самборі  вже встановили сортувальні лінії для роздільного збору відходів. 

Чи актуальна та доречна риторика сортування сміття взагалі у розвинених країнах? Виявляється, що не просто доречна, а – «на хайпі». Так наприклад, німці викидають на полігони тільки 0,2 % відходів. Німці вирішили, що розраховувати на вугілля, газ і Путіна нерозумно, тож вирішили перейти на відновлювані джерела енергії (ВДЕ). І забезпечують себе ними доволі вдало, так як за 2018 рік на 95% електроенергії було отримано саме від ВДЕ. Вагомий внесок у цей відсоток вносять відходи завдяки виділенню з них метану – газу, що легко використати в промисловості та для задоволення комунальних потреб. 

Світові бренди теж не відстають. Відомі шведські бренди, такі як  H&M, Lindex, Eton і Nudie Jeans запустили цілу дослідницьку програму Mistra Future Fashion. Вона націлена домогтися кардинальних екологічних змін в індустрії моди і змінити ставлення самих споживачів до того, що вони вдягають. Тому вони консультують дизайнерів і виробників ще на етапі розробки нової колекції, щоб новий одяг було легко утилізувати або відремонтувати.

  

Життєвий цикл пляшки. Як має бути і як є

 Ось такі варіанти «життя» звичайної пляшки. Яка може бути її доля?

1. Від споживача – до рук приватних осіб – на утилізацію або на смітник.

2. Від споживача – на смітник.

3. Від споживача – до морських мешканців – до тебе на тарілку.

Або:

4. Прямо від споживача – на переробку.

 

Як має бути:

 

 Інфографіка ЗМІСТ

 

Жорсткі реалії:

 Інфографіка ЗМІСТ

 

 

Проблема полтавського сміття знаходиться у підвішеному стані. Але що буде далі, вирішувати тільки самим полтавцям. Підтримуй переробку відходів, сортуй сміття вдома, підтримуй діяльність екологічних організацій та екологічних акцій і активістів, які збираються впроваджувати актуальні технології з утилізації сміття. Якщо жителі будуть відповідально ставитися до свого сміття, та почнуть вимагати від влади цивілізованої інфраструктури для збору відходів – у місті почнуться «сміттєві» зміни.

 

 

 

Текст Антона Юрченка, Ксенії Малік, Максима Самойдюка

Графіка Марини Вісич

 

Опублікована: 25 липня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація