Артем Дугін: 11 травня – точка біфуркації. Чого чекати від послаблення карантину


Послаблення карантинних обмежень з 11 травня – це закономірний відкат маятника «надзвичайної держави» (термін британського соціолога Боба Джессоба). Він має на меті пригасити виникнення нових масових протестів підприємців та подальших демаршів мерів, які вже готуються до місцевих виборів.

Україна – країна дуже неспокійних людей з широким спектром світосприйняття, які поціновують усілякого роду бунти та охоче беруть участь у різних політичних флешмобах – від перекриття доріг до пікетування Верховної Ради. А карантин – ідеальний контекст примусу до спокою, який припав до смаку багатьом правлячим політичним елітам у всьому світі. І Україна не стала виключенням.

На мою думку, 11 травня – це точка біфуркації чергового циклу, в якій маятник на мить зупинився та пішов у зворотньому щодо «Нових Санжар» русі.

Маю на увазі, що тоді, в лютому, ми спостерігали різкий випад у логіці «надзвичайної держави», яка майже в ідеальних умовах продемонструвала силу. А цей інфопривід, як і було заплановано, став якорем для всіх охочих «побузити» в країні.

На жаль, можливості говорити про подальший перебіг епідемії немає, тому що немає достовірної інформації про перебіг епідемії до 11 травня.

Аби розуміти, що саме відбувається в певній популяції, треба постійно вимірювати захворюваність та смертність у тій самій вибірці тими самими інструментами за єдиною методикою.

Вимірювання коронавірусу – це скоріше класичний анекдот про соціологію, де в одному селі міряють лінійкою, а в іншому проводять соцопитування.

Думаю, надалі будемо хворіти, як і раніше. Нам залишається тільки «мити руки, тримати соціальну дистанцію, міняти пов’язки», вибудовувати життя в нових умовах. Бо епідемія коронавірусу – це наразі загальносвітовий тренд, легітимізований ВООЗ та іншими «надзвичайними державами». І, звісно, він більше про політику, ніж про охорону здоров’я, а тому достовірної інформації про перебіг захворюваності та смертності від коронавірусу залежно від режимів карантину у різних країнах ми не побачимо ще довго.

Яких збитків зазнала економіка України через карантин і кризу в зв’язку з епідемією? Потрібно рахувати. Проміжні дані Укрстату є тільки за І квартал. Так за І квартал 2020 року заборгованість з виплати заробітної плати на підприємствах, що активно працюють, збільшилася на 9,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У березні на 16 % скоротився пасажирообіг. Вантажообіг скоротився ще до карантину на 15–20% порівняно з минулим роком.

Щодо цін. У І кварталі традиційно з початком сезону подешевшали овочі та яйця, усі інші продукти харчування подорожчали. Із завершенням опалювального сезону українці стали менше витрачати на комунальні послуги. Падіння світових цін призвело до здешевлення середньоквартальної ціни на газ на 34,5%. Натомість водопостачання подорожчало на 22,3%.

Попри падіння цін на паливо та мастильні матеріали вартість транспортних перевезень зросла. У цілому можна зауважити, що на ринках спостерігається розбаланс: одні галузі, як от роздрібна торгівля продуктами харчування, майже не зазнала негативного впливу карантину, натомість малий і середній бізнес наразі потерпає більше за інших. Водночас через карантинне скорочення попиту на деякі товари та послуги експерти фіксують дефляційні процеси: навіть не пов'язаний з нафтою та продуктами її перегонки бізнес готовий скидати ціну, аби мати хоч який-небудь дохід.

Укрстат «забув» відзвітувати за темпи ВВП у І кварталі 2020 року, але скидається на те, що падіння близько 2% ВВП на місяць карантину – цілком реалістичний прогноз.

Будемо тримати кулаки, щоб завершення карантину співпало з пожвавленням економіки внаслідок відкладеного попиту. Але вже зараз зрозуміло, що багато хто не відкриється.

Я вважаю, що карантинні обмеження мали бути запровадженні в такий спосіб, щоб мінімально зашкодити малому й середньому бізнесу. У нашій країні достатньо полісменів, аби розставити їх на кожній зупинці громадського транспорту, на кожному ринку для того, щоб вони оперативно протидіяли ймовірному скупченню населення. Принаймні вони приносили б очевидну суспільну користь, на відміну від їхніх рейдів по парках і скверах українських міст та містечок. Закриття маленьких крамниць, вуличних кав’ярень, бутиків одягу та взуття, магазинів мобільного зв’язку, ювелірних крамниць тощо я вважаю цілковитим безглуздям.

Час покаже, чи змогли державні гарантії для малого та середнього бізнесу бодай трохи зменшити його збитки на час карантину. Вважаю, що чим менше наразі держава буде заважати та забороняти у психологічно-виховній манері, тим швидше почне відновлюватися економіка.

Наразі дії влади – не що інше, як фіктивно-демонстративна діяльність з підтримки «COVID-фокусу» в якості основного дискурсу.

На фронті досі гинуть військові. Але вже не такий страшний Путін, як Ковід.

 


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація