2345: як працює Гаряча лінія психологічної підтримки для чоловіків

Найчастіше по допомогу звертаються чоловіки віком від 36 до 55 років. Майже кожен п’ятий клієнт лінії – військовослужбовець або ветеран. Така статистика відображає те емоційне навантаження, з яким сьогодні стикаються чоловіки в умовах війни.

Саме тому питання психологічної підтримки чоловіків стає дедалі важливішим – як для тих, хто служить та пережив бойовий досвід, так і для тих, хто намагається тримати родину, роботу і власний емоційний стан у складні часи.

Минулорічні дослідження показали, що понад 40% українців та українок оцінили свій психоемоційний стан як поганий або дуже поганий, 58% повідомили про емоційне або повне виснаження, і лише 16% відчувають себе добре або дуже добре. Водночас майже кожен третій протягом року стикався з думками про самопошкодження або завершення життя – не постійно, але в періоди сильного стресу. 

За оцінками WHO (Emergency Appeal: Ukraine, 2024) на третій рік повномасштабного вторгнення 52,7% населення України демонструють ознаки психологічного дистресу. Найчастіше йдеться про тривожні та депресивні прояви, а також проблеми зі сном. Особливе погіршення психоемоційного стану спостерігається серед цивільних чоловіків, а також демобілізованих військових.

Водночас по психологічну допомогу звертаються переважно жінки: 47% серед тих, хто шукав підтримки, тоді як чоловіки становлять лише 32%. Така різниця пояснюється впливом соціальних стереотипів, які змушують чоловіків замовчувати свій стан і рідше звертатися по допомогу.

Багато чоловіків зростали в середовищі, де прояв емоцій сприймався як слабкість, а звернення по допомогу – як втрата контролю. Ці установки формуються ще в дитинстві й часто супроводжують чоловіків у дорослому житті. У результаті емоційні труднощі можуть ігноруватися, а депресивний або кризовий стан – не завжди усвідомлюватися і проявлятися через дратівливість, напруження чи шкідливі звички. Страх “виглядати слабким” нерідко змушує відкладати звернення по допомогу.

Війна лише підсилила цей внутрішній тиск. Мобілізація або її очікування, служба, поранення, втрата роботи чи звичного способу життя, а також різка зміна соціальних ролей створюють хронічне психоемоційне навантаження. Навіть у тих випадках, коли зовні людина “тримається”.

Якщо до повномасштабного вторгнення Росії в Україну гендерні очікування щодо ролі чоловіків як “захисників” мали радше символічний характер, то з його початком вони набули цілком реального й законодавчо закріпленого виміру. Умови воєнного стану передбачають мобілізацію та обмеження права на виїзд за кордон для більшості чоловіків. Це істотно посилює психологічний тиск і стає додатковим джерелом стресу.

За даними опитувань, значна частина українців і українок протягом минулого року стикалася з депресивними станами, причому для 41% респондентів це повторювалося неодноразово. Важливо розуміти, що депресивний стан у людей може проявлятися по-різному – на це впливають особистий досвід, соціальне середовище, умови життя та рівень підтримки.

У когось він проявляється через тілесні сигнали: змінюється апетит, з’являються соматичні симптоми без очевидних медичних причин, посилюються проблеми з пам’яттю або концентрацією. В інших це може виглядати як емоційне виснаження, постійна втома, напруження або втрата інтересу до того, що раніше приносило задоволення. З часом такий стан може почати сприйматися як “звичний” або “нормальний”, що часто відтерміновує звернення по допомогу.

Консультанти Лінії психологічної підтримки відзначають, що чоловіки нерідко описують депресивний стан через такі прояви:

Окремо слід звернути увагу на критичні сигнали, за яких звертатися по допомогу потрібно негайно: думки про самопошкодження або суїцид, втрата контролю над агресією, відчуття небезпеки для себе чи інших.

Дані опитувань свідчать, що ці ризики не є поодинокими. У 2025 році понад третина чоловіків стикалися з думками про самопошкодження: 10% повідомляли про такі думки регулярно, 19% – у кризові періоди, ще 6% мали їх щонайменше один раз. Серед жінок 24% повідомили про подібний досвід хоча б раз. Найбільш вразливою виявилася небінарна група: попри невелику вибірку, кожен з опитаних повідомив про суїцидальні думки протягом року, а 25% – про регулярні.

Ці цифри показують, що багато людей, зорема чоловіків, залишаються зі своїм станом наодинці довше, ніж варто. Навіть незначні зміни в самопочутті можуть бути сигналом звернутися по підтримку.

За словами фахівчинь і фахівців, звернення по психологічну допомогу стає значно ймовірнішим тоді, коли розмова звучить не як звинувачення чи діагноз, а як спроба разом розібратися з тим, що відбувається. Для багатьох чоловіків важливо зберігати відчуття контролю, тому складну ситуацію краще подавати не як поразку, а як виклик, з яким можна впоратися, маючи потрібні інструменти. 

У таких випадках психологи радять:

Психологічна допомога – це не про “порятунок”. Це про можливість розібратися в тому, що з вами відбувається, і знайти вихід із складної ситуації. Іноді достатньо просто проговорити те, що накопичилося, щоб почати бачити рішення. 

Звернутися по підтримку – не означає втратити контроль або показати слабкість. Навпаки, це спосіб краще зрозуміти себе, зняти частину напруги і відшукати сили рухатися далі. У складні періоди така допомога може стати додатковою опорою, коли її справді потребуєш.

Саме для цього працює Лінія психологічної підтримки для чоловіків 2345 – простір, де можна виговоритися, стабілізувати свій стан і зрозуміти, які подальші кроки можуть бути корисними в складній ситуації. 

Лінія 2345 безкоштовна, анонімна та конфіденційна, працює щодня з 14:00 до 06:00. На дзвінки відповідають психологи й психологині з профільною освітою та досвідом кризової допомоги.

Під час розмови консультанти та консультантки не нав’язують рішень. Вони допомагають спокійно “розкласти по поличках” те, що відбувається, і разом знайти можливі варіанти виходу зі складної ситуації. Звертатися можна із запитами щодо відчуття тривоги, панічними атаками, емоційним виснаженням, проблемами у стосунках, спалахами агресії, залежностями, переживаннями, пов’язаними з війною, а також із суїцидальними думками.

Одна розмова може тривати до 50 хвилин – цього часу достатньо, щоб обговорити проблему, трохи стабілізувати стан і зрозуміти, що робити далі. За потреби звертатися на лінію можна повторно – підтримку можна отримувати стільки разів, скільки це необхідно для вирішення запиту.

З моменту відновлення роботи Лінії в листопаді 2025 психологи й психологині отримали більше 5000 звернень. За даними Ла Стради, найчастіше чоловіки звертаються по допомогу через складний психоемоційний стан – такі запити становлять 76% усіх звернень (із них 24,43% пов’язані з розладами настрою).

Також чоловіки говорять про проблеми у стосунках (23,1%), вплив воєнних подій (22,43%), залежності (20,29%) та питання зайнятості (16,29%).

Найактивнішими є вікові групи 36–45 та 46–55 років – чоловіки, на яких сьогодні часто лежить найбільша відповідальність за родину. Майже кожне п’яте звернення (19,09%) надходить від військових або ветеранів.

За кількістю звернень переважають регіони, розташовані поблизу фронту або з активними бойовими діями: Сумська область (12,42%), Київська (9,35%), Харківська (7,08%), Дніпропетровська (6,54%) та Рівненська (6,41%).

Чи є специфічні напрями допомоги для ветеранів, військових або чоловіків у кризових життєвих обставинах?

Для військових, ветеранів і чоловіків у кризових ситуаціях консультації будуються з урахуванням їхнього досвіду – війни, втрат, тривалого стресу та складної адаптації до цивільного життя. Під час розмови фахівці уважно слухають, допомагають впорядкувати переживання і краще зрозуміти, що саме відбувається та які кроки можуть бути корисними далі. 

Найчастіше запити стосуються бойового досвіду, демобілізації, втрати близьких, напруги у стосунках, спалахів злості або емоційного виснаження. Важливо, що розмова ведеться у темпі, зручному для людини, без тиску й нав’язування рішень.

У процесі розмови чоловік отримує своєрідну “дорожню карту” – зрозумілий план дій, який відповідає його стану й можливостям. Консультант у цій роботі виступає не інструктором, а партнером: провідником, інформатором і співрозмовником одночасно. За потреби чоловіків також скеровують до інших профільних сервісів – медичних, соціальних або ветеранських.

Ключовий результат такої підтримки – момент, коли людина може сказати: “Я розумію, що мені робити далі, і відчуваю, що я не сам”. Саме це відчуття опори, автономії та чіткості часто стає першим кроком до відновлення психологічної стійкості.

Коли напруга стає надто високою, люди інтуїтивно шукають способи “зняти стрес”. За даними опитування, найчастіші відповіді українців та українок: скролінг соціальних мереж (55%), розмови з близькими та музика (по 37%), а також дозволяють собі виплакатися (36%).

Водночас частина людей шукають менш безпечні шляхи: куріння (25%), переїдання (23%), а також алкоголь (19%). Ці способи можуть давати короткочасне полегшення, але не зменшують рівень стресу в довгостроковій перспективі.

Щоб не доводити себе до “точки зламу”, іноді достатньо базових кроків:

Але якщо ви відчуваєте, що не виходить впоратися самотужки, звернення по професійну підтримку – нормально. Це може бути дзвінок на Лінію 2345, розмова в онлайн-чаті Telegram та Instagram, або звернення до свого сімейного лікаря. 

В Україні психологічна допомога стала частиною звичайної медичної підтримки: з 2025 року багато сімейних лікарів пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP і можуть допомогти з тривогою, стресом чи депресією, а за потреби – скерувати до спеціаліста. У минулому році таку підтримку в закладах первинної медицини отримали понад 260 тисяч людей. 

Чоловіки не звикли просити про допомогу. Саме тому так важливо уважно ставитися до їхнього стану, а підтримка має бути доступною, простою й безпечною. Якщо вам тривожно, злісно, порожньо, страшно або здається, що ви вже не витримуєте, не залишайтеся з цим наодинці. Один дзвінок чи повідомлення можуть стати першим кроком до полегшення. Важливо пам’ятати: сьогодні не потрібно нікому доводити свою силу. Кожен українець і кожна українка вже проявляють її, проживаючи ці обставини.

Авторка: Глазкова Анастасія, психологиня, координаторка Лінії психологічної підтримки для чоловіків 2345, та команда проєкту