Олег Пустовгар

Моніторив соцмережі. З приємністю з’ясував : нарешті у Лубнах і Лохвиці виконано декомунізаційний закон.

Нагадаю: 9 квітня 2015 року Верховна Рада України схвалила пакет декомунізаційних законів, що були розроблені спільно громадськістю, нардепами та Українським Інститутом національної пам’яті. Прийняття Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» понад шість років тому започаткувало старт державної, ОФІЦІЙНОЇ політики декомунізації, тобто процесу всеохопного позбавлення від наслідків злочинної комуністичної ідеології.

Лубни очистили від Чапаєва,  а Лохвицю від комсомольців

Невідомі патріоти зробили те, на що не спромоглася влада Лохвиці і Лубен протягом шести років. У Лубнах демонтовано масивний пам’ятник Васілію Чапаєву - військовому діячеві Російської імперії та більшовицької Росії, члену РСДРП (більшовиків), командиру 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учаснику встановлення радянської влади.

У Лохвиці – пам’ятник комсомольцям 20-х років. Тобто на честь Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді (ВЛКСМ) - комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС. Комсомольці пліч-о-пліч з комуністами здійснювали злочини проти людяності — масовий терор, депортації і голодомор-геноцид 1932-33 рр. Комсомол слугував взірцем для Гітлерюгенду і виконував аналогічні функції. Пограбування і знищення церков, просування войовничого атеїзму, русифікація — це не повний список злочинів ленінського комсомолу.

Протягом вже ось двох років Інститут нацпам’яті і я особисто надсилали офіційні листи, по-людськи, по-доброму просили не заплющати очі на цю ганьбу. Ми пропонували владі Лубен і Лохвиці  виважений і спокійний підхід: якісний демонтаж й перевезення до музею-парку радянського періоду на Сумщині.

На жаль, можновладці Лубен і Лохвиці поводилися вкрай неадекватно, обмежуючися ганебними «відписками» на УІНП та громадським активістам з ГО «Світанок», які започаткували проєкт «Декомунізація. Україна».

Волонтери цієї ГО моніторять по всій Україні порушення і надсилають звернення до органів місцевого самоврядування та правоохоронців. Саботажницька позиція керівництва Лохвицької і Лубенської громад й призвела до народного обурення. Якщо Закон не спроможна виконати влада, тоді за це береться громадянське суспільство, яке після Революції Гідності виросло з дитячих штанців, подорослішало і зміцніло!

Не знаю хто демонтував чапаєвих і комсомольців, але однозначно їм зараз публічно дякую як співробітник центрального органу виконавчої влади. А місцевим феодалам-саботажникам декомунізації пора збагнути очевидне. СССР почив в Бозі 30 літ тому. Україна - незалежна держава. Аморально на 7 році війни з правонаступницею СРСР – державою-агресоркою Росією оберігати пам’ятні знаки, що символізують понад 70-річну російсько-комуністичну окупацію.

Хто має бути покараний:п осадовці Лубен і Лохвиці чи народні декомунізатори?

Здавалося б все гаразд? Рухаємося далі? Якби ж то. Викликає обурення неадекватна поведінка Лубенської поліції. Там, схоже, або ж безнадійно застрягли у «совку» або винайшли машину часу, сіли туди й , клацаючи вставними щелепами Брєжнєва, «полетіли» назад у минуле, у часи імперії зла -СРСР. Лубенська поліція виконання декомунізаційного Закону щодо пам’ятника Чапаєву назвала.... «фактом вандалізму» і внесла відомості до ЄРДР «за ознаками кримінального правопорушення частини 2 ст.296». Насправді ж, якби поліція вчила закони, то мала б подякувати громадським активістам! А також поліцейські і прокуратура вже давно б мали порушити кримінальні справи проти мерів Лубен та Лохвиці.

 І проти мера Хорола також. До речі, уночі громадські активісти на незаконному хорольському пам’ятнику комуністу Івану Трєтьяку зробили інформаційну позначку «Вбивця». Адже він обіймав керівні посади в комуністичній партії та вищих органах державної влади СРСР (у 1976–1984 роках — командуючому військами Далекосхідного військового округу; 1986–1987 роках — заступник міністра оборони СРСР — головний інспектор МО СРСР) у 1987–1991-му — заступник міністра оборони СРСР, на цій посаді  у 1983 році віддав наказ   збити пасажирський «Боїнг» південнокорейської авіакомпанії Korean Air Lines, що відхилився від курсу. Внаслідок цього злочину третяка загинули 246 пасажирів і 23 члени екіпажу…Царство небесне невинним людям і сором тим,хто дахує пам’ятник негіднику. Але то окрема історія, варта окремого допису у моєму блозі, бо це непоодинокий випадок порушення декомунізаційного закону у Хорольській громаді: там стаються  різноматні ексцеси мало не щомісяця, та й взагалі  вакханалія  пропаганди комуністичного режиму на Хорольщині набрала системного характеру. Нагадую поліції, що КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ вміщує у себе статтю 436-1.

У ній чітко зазначено:

«Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів:

Виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої».

Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої».

Тож, шановна поліціє Лубенщини! Може замість переслідувань патріотичних громадських активістів варто зайнятися  ділом?! Для початку може варто опитати вказаних мною міських голів? Будь-ласка, не ганьбіть наш славний козацький Полтавський край!

Принагідно розповім, що очільники цілої низки громад протягом 2019-21 рр. дослухалися до позиції Інституту нацпам’яті і після моїх звернень на гарячу урядову лінію  демонтували  комуністичних бовдурів.

Ці пам’ятники не витримали б далеку мандрівку до музею у Путивлі, оскільки були зроблені з гіпсу чи іншого ветхого матеріалу. Тож владі Лубен, Хорола і Лохвиці є з кого брати приклад: у селі Веселий Поділ біля Семенівки та у селищі Михайлівське біля Карлівки прибрали  бюсти Леніну; у Семенівці  погруддя Чапаєву; у селі Баранівка біля Шишак -пам’ятник Якову Свердлову, а у селі  Лука неподалік Лохвиці - Сергію Кірову, у селі Нелюбівка біля Диканьки - пам’ятник Михаїлу Фрунзе; у селі Калинівка  біля Семенівки - Якову Свердлову; у селі Кирияківка Градизької територіальної громади пам’ятний знак місцевим більшовикам.

Переміщення до музею: виважена позиція УІНП

Дуже шкода, що впертість і небажання виконувати закон з боку органів місцевого самоврядування Лохвиці і Лубен позбавили філію Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі нових експонатів. До речі, у цей музей протягом 2019-21 років з моєї ініціативи перевезено такі пам’ятки :

  • уселі Новоселівка Зіньківської територіальної громади Полтавського району розташовувався пам’ятник одному із чільних організаторів Голодомору-геноциду українського народу 1932-1933 рр. Григорію Петровському;
  • у селі Горошине Семенівської територіальної громади Кременчуцького району пам’ятник Фрідріху Енгельсу;
  • у селі Удовіченки Зіньківської територіальної Полтавського району бюст Лєніну;
  • у селі Великі Сорочинці Миргородського району пам’ятник більшовику Андрію Чумаку;
  • у селі Радочини Омельницької територіальної громади Кременчуцької територіальної громади пам’ятник Карлу Марксу.
  • у селі Лобачі Решетилівської громади пам’ятник болгарському комуністу Дімітрову.

Такі парки-музеї  – не українське ноу-хау. Ні. Вони успішно функціонують у багатьох інших європейських посткомуністичних країнах.

Мета — переосмислення та вивчення історії. Найбільший такий музей серед країн ЄС створили у Литві, де, крім пам’ятників, представлені й інші атрибути, приміром, туристи мають змогу побачити вагон у якому окупанти відправляли мешканців країн Балтії до комуністичних концтаборів. Другим за величиною в Європі є парк радянської доби в Будапешті, де теж зібрали скульптури радянського періоду».

Між іншим, наш вітчизняний, згаданий вище музей у доковідну епоху лише за пів року відвідало 40 тисяч туристів!

Очільникам ОТГ-порушникам закону: не доводьте ситуацію до точки кипіння

Мушу надати публічності й ситуацію про громади, де досі бовваніють незаконні комуністичні об’єкти. Отже, під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» підлягають:

  • у липні 2020 року з ініціативи міської влади у місті Карлівка БУЛО ВІДНОВЛЕНО демонтований у межах декомунізації в 2016 р. пам’ятник Підгорному Миколі. Радянський і компартійний діяч. Досудове розслідування здійснює Кобеляцька прокуратура ; голова ОДА Олег Синєгубов видав розпорядження про демонтаж, але ж терміни його виконання спливли, віз і нині там;
  • у селі Вишневе пам’ятник Куйбишеву Валеріяну Володимировичу, комуністичному діячеві, члену Політбюро ЦК ВКП(б) (1930–1935), члену Оргбюро ЦК ВКП (б) (1922–1923, 1934–1935), секретарю ЦК ВКП (б) (1922–1923), члену ЦК ВКП (б) (1923–1927);
  • - звучить абсурдно, але на території санаторію «Сосновий бір» біля Зінькова та на території Полтавського обласного управління лісового і мисливського господарства розташований пам’ятник Леніну. Головний лікар санаторію цілком серйозно в офіційній відповіді запевнив, що бюст Лєніну є «рухомим пересувним експонатом» музею санаторію. І сміх, і гріх! А заступник облуправління лісового господарства Олексій Тенянко взагалі «вмив руки»: у «відписці» зазначив, мовляв, «до компетенції управління не належить розв'язання питання». Іншими словами: відчепіться!
  • в’їзний знак у формі монументальної стели «Комсомольськ» на в’їзді до міста Горішні Плавні. Зазначено колишню, неіснуючу назву міста, що в період до набрання чинності декомунізаційного законодавства називалося на честь комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС.
  • пам’ятник Карлу Марксу на території школи – інтернату спортивного профілю неподалік Гадяча. Вчення «марксизму» стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи.
  • пам’ятники і меморіальні дошки досі є на території Коломацької громади біля Полтави. Голова громади пан Почечун вважає нормою збереження пам’ятних знаків болгарській комуні та болгарським комуністам.

Звертаюся до очільників ОТГ: будьмо цивілізованими людьми, не доводьмо ситуацію до точки кипіння, допоможімо поповнити фонди «Парку радянського періоду» якісними експонатами, подбаймо про демонтажну техніку, а державний музей профінансує спецтранспорт і пальне. Як зазначив у соціальній мережі Фейсбук начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Полтавській області Юрій Сулаєв:

«Цілком погоджуюсь із позицією УІНП щодо якісного демонтажу й перевезення до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду». Такий підхід вирішив би всі існуючі протиріччя між громадянами різних поколінь та не було б подібних  "нічних пам'ятникопадів"».

А я насамкінець прошу вважати цей блог публічним проханням-зверненням до правоохоронців – поліції і прокуратури. Вимагаю порушити кримінальні справи проти очільників Лубенської та Лохвицької громад.