c9TqPZdqjOtbzSJx

«Якщо даєш волю баобабам – чекай біди…»

Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

Кожного ранку Маленький принц вставав і прибирав свою планету – висмикував паростки баобабів, щоб врятувати її від катастрофи, яку може заподіяти коріння вже великих дерев.

Лишень тепер мені вже дорослій вдалось розшифрувати для себе це малюнок, який в дитинстві видавався просто кумедним.

Тепер є чітке розуміння, що символічні баобаби сьогодні ростуть у наших головах (негативні ментальні прояви) і нам треба кожного ранку молитвами, медитаціями, позитивним мисленням чи якимись іншими способами «виполювати» ці шкідливі програми зі своєї голови, які на фізичному рівні теж дають свої прояви, що й спостерігаємо навколо.

Одним із фізичних проявів «ефекту баобабів» є розповсюдження ареалу справді диявольської рослини амброзії на території нашої Полтавської області і країни в цілому.

А провина лежить на кожному з нас, адже можливість, коли можна було позбутись цієї проблеми ми всі проґавили. Треба було швидко реагувати кожному на своєму подвір’ї, дитячому майданчику, присадибній ділянці і рвати молоді паростки амброзії з корінцями. Зараз вона заполонила величезні площі, а боротьба з нею схожа на бій з триголовим змієм.

Амброзія полинолиста (Ambrósia artemisiifólia) ця красива яскраво-зелена рослина з ажурними листочками радісно зустрічає жителів півдня на кожному пустирі, у дворах будинків, на дачах і в містах, уздовж всіх доріг – автомобільних і залізничних.

Свою назву амброзія запозичила від міфологічної їжі грецьких богів і запашної мазі, якою вони натиралися, щоб бути безсмертними. Але нічого красивого, окрім назви і яскравих зелених листків, схожих на полин, в цій рослині більше немає…

Звідки вона взялася?

Амброзія полинолиста – це переселенець з північноамериканського континенту. Так у 1873 році, як свідчать історичні джерела, вона потрапила до Європи разом з насінням червоної конюшини.

У нашій країні її поява зафіксована у 1914 році. Її почав культивувати в якості лікарського засобу німець Крікер. Згодом на південному сході України вона опинилася у фуражі пшениці для армії Денікіна. А після Другої Світової війни, насіння кочувало нашими землями на колесах вантажних автівок. Тепер амброзія розплодилась на площі до 5 млн га європейського континенту.  

Загрози, які несе амброзія

Сумно усвідомлювати всі ті загрози, що несе ця на перший погляд звичайна рослина:

  1. Виснажує і висушує ґрунт. Є експериментальні дані: для того, щоб виростити 1 кг власної речовини, амброзія використовує 948 кг води, забирає з ґрунту 1,5 кг фосфору і 15,5 кг азоту. Кілька років росту амброзії – і ґрунт стає просто непридатним для обробітку.
  2. Затінює культурні рослини, а на засмічених амброзією ділянках урожай різко знижується.
  3. Витісняє лугові трави.
  4. Псує смак молока, воно набуває різкого і неприємного смаку.
  5. Викликає у людини алергію.

Найагресивніший алерген

Алергологи твердять, що мікроскопічний пилок амброзії є одним з найагресивних алергенів, що викликає астму. Ніякі інші бур'яни і дерева не мають такого великого спектру впливу пилку на шкіру і слизові людини. Спровокувати алергічну реакцію можуть всього 25 зерняток рослини в об’ємі 1 м. куб. повітря. Одна рослина дає до мільйона таких зерняток. Під час сильних поривів вітру і атмосферних циклонів пилок може долати відстані більше 300 км.

Особисто я ніколи не приписувала себе до кола алергіків. Але на сьогодні другий рік поспіль відчуваю всі далі перераховані симптоми алергічної реакції на пилок амброзії, а саме:

  • нежить;
  • свербіж та почервоніння очей;
  • сльозоточивість;
  • свербіж шкіри;
  • кашель або хрипи;
  • біль або першіння в горлі.

Тепер я розумію з власного досвіду, що навіть абсолютно здорова людина може стати алергіком, якщо протягом місяця-двох буде змушена дихати повітрям, яке містить багато пилку амброзії. А набута таким чином алергія практично не лікується. Є два шляхи порятунку – тимчасова міграція в регіони, де вона не росте на період її цвітіння, або ж пильно і ненастанно полоти бур’ян, як казав один з українських класиків літератури.

Як боротися з амброзією

У мережі я знайшла всі можливі способи боротьби з амброзією і ділюся з вами:

1.Скошування. Досить ефективним буде тільки в період бутонізації. У амброзії є підступна властивість: якщо скосити її в період активної вегетації, вона утворює заново в 2-3 рази більше молодих пагонів, ніж було.

  1. Виривання з коренем. Найнадійніший в наявних умовах метод. Якщо територія невелика, то амброзії таким методом можна позбутися майже повністю.
  2. Хімічний метод. Якщо засмічена амброзією територія велика, вручну цієї трави не позбутися. Тоді необхідне диференційоване використання різних гербіцидів згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» у встановлені терміни з рекомендованими нормами. Це групи гліфосатів: Пріма,с.е., Калібр 75, в.г., Гранстар Про 75, в.г., Раундап Макс, РК, Ураган-форте500 SL, РК, Глісол Євро, в.р., Гліфос Супер,в.р., Космік, в.р., Торнадо, РК, Домінатор 360,РК та інші. Але на територіях населених пунктів, в курортних зонах, на пасовищах застосування гербіцидів категорично заборонено.
  3. Витіснення газонними травами або багаторічними рослинами.

 Боротьба з амброзією затратна справа. Лише на 3-5 рік винищення її кількість суттєво зменшиться разом з витратами на її ліквідацію. Дуже важливо її знищувати там, де ви живете, працюєте, навчаєтесь.

Якщо повністю знищити амброзію полинолисту в радіусі 100 метрів від місця, де працює та живе хворий на алергію, спричинену пилком амброзії, то ця людина може різко знизити кількість прийнятих ліків. А збільшення радіусу до 300 метрів дозволить їй майже повністю перестати користуватися спеціальними ліками і навіть в безвітряну погоду спати з відкритим вікном.

Тож давайте згадаємо знову Маленького Принца і будемо рятувати свою землю від хижої рослини амброзії, а разом з тим і викорінювати в собі негативні програми: «байдужість», «безвідповідальність», «недалекоглядність», «безініціативність».

Що нам робити 

На сьогодні у Полтаві з амброзією практично не борються наші чиновники і місцеві жителі. Правда, місяць тому я бачила людей, які з сапами блукали поруч з Прирічковим парком і намагалися чистити площу від амброзії, але то ж крапля в морі. І не виключено, що нові рослини з майданчику, що через дорогу, не наплодоносять насіння, яке знову полетить на очищену територію. Якщо ми не зупинимо амброзію, скоро більша частина містян стануть алергіками. Тому виникають думки щодо спеціалізованих суботників, як частини системних дій у ході винищення цієї шкідливої рослини.

Полтавцям варто почати гуртуватися навколо цієї проблеми й вирішувати її спільними діями. Створити спільноту, у якій разом обговорювати ефективні методи, планувати систему заходів, писати звернення і петиції. І разом наводити лад у нашому місті.