Сергій Бондаренко: Без нас нас оженили. Що втратить найбільша сільська ОТГ області, об'єднавшись із містом


Сьогодні Засульська об'єднана територіальна громада має високий рівень спроможності. За три роки ми сформували професійний колектив і маємо досягнення в різних сферах. Хочу показати, що ми можемо втратити, якщо Засульську ОТГ приєднають до міської Лубенської ОТГ.

Наша ОТГ заснована в грудні 2016 року. Об’єдналися ми без ніякого примусу, пройшли всі кола громадських слухань і погоджень. Сьогодні до складу громади входить 38 населених пунктів. Усі мають спільні межі, а не так, як у щойно створеній Ромоданівській ОТГ, де Новооріхівський старостат не має спільної межі з адміністративним центром. Проте ця громада дивним чином залишена в перспективному плані Полтавської області як спроможна.

З перших днів існування громади ми отримали членство у Всеукраїнській Асоціації об’єднаних громад, тісно співпрацювали з секторальними платформами і на базі отриманих рекомендації ще в лютому 2018 року привели мережу освітніх закладів до спроможного стану.

Я акцентую увагу саме на освіті, бо це одна з найбільш енергоємних галузей. У середньому по ОТГ від 50 до 70 відсотків бюджету забирає освіта.

Отже, сьогодні в громаді є 1741 дитина шкільного віку, 923 дитини дошкільного віку, охоплено навчанням 1304 дитини в загальноосвітніх закладах і 396 дітей – у дошкільних. На території ОТГ є два опорних навчальних заклади – Засульський ліцей та Оріхівська ЗОШ. У ліцеї навчаються 493 учні – це найбільший сільський навчальний заклад по кількості учнів на Полтавщині.

Ми почали з того, що 5 загальноосвітніх шкіл (з дванадцяти) були реорганізовані в початкові, а решта залишилися в статусі загальноосвітніх. Такий хід призвів до закриття цих п’яти шкіл: люди зрозуміли, що майбутнє їхніх дітей – у школах, де краща матеріальна база, де більше можливостей організувати якісне навчання.

У результаті таких непопулярних рішень відбулися зміни в закладах освіти. За три роки ми вийшли на економію освітньої субвенції і тепер маємо більше 5 мільйонів гривень на розвиток шкіл. Це і покращення матеріально-технічної бази, і доплати вчителям – надбавки за престижність, за роботу в Новій українській школі, виплата винагород, доплата за кабінети. Ми додали ставки лаборантів, педагогів-організаторів, заступників директорів, збільшили до 232 годин на тиждень об’єм гурткової роботи. Ми в цій галузі досягли результатів, які відмічаються навіть на всеукраїнському рівні. Але, чесно скажу, я ще не викашляв цієї оптимізації.

Ми досягли головної мети – не просто утримувати заклади, а забезпечити надання учням якісної освіти.

Число класів з індивідуальним навчанням зменшилось на 80 відсотків. За 3 роки середня наповнюваність класів зросла з 11,8 чоловік до 15,2 чоловік. Якщо в 2017 році завдяки економії освітньої субвенції ми мали 182 тисячі гривень, то в 2019 році ми зекономили понад 5 мільйонів.

Сьогодні в ОТГ працюють 7 шкіл, тому близько 60% учнів потребують підвезення. Ми закупили шкільні автобуси і залучили до цього навіть приватних перевізників. Єдине – підвезення здійснюється по дорогах загального користування місцевого значення, які зараз перебувають на балансі агенції місцевих доріг, а агенція не має змоги привести ці дороги до тями. Ми не можемо згідно з Бюджетним кодексом виділяти кошти на ремонт тих доріг, що не перебувають у власності громади. Своїм коштом ми можемо утримувати тільки вулиці наших сіл.

Зовсім нещодавно ми дізналися, що в останній редакції Перспективного плану області нашу громаду приєднують до міста.

Утворюється міська ОТГ з центром у Лубнах, а Засульська ОТГ зникає. Поясню, що ми втрачаємо, якщо це рішення втілиться в життя.

Якщо візьмемо освіту, то в разі приєднання до Лубен ми втратимо можливість забезпечувати освітні заклади фінансово й матеріально. Формульна наповнюваність класів у місті – 25 учнів, а в нас – 11. Реальні ж показники наповнюваності в місті нижчі за 25 учнів, у пропонованому об’єднанні формульна наповнюваність класів стане меншою, і коштів не вистачатиме навіть на оплату праці педагогів. Цей шлях ми вже проходили до оптимізації. Ми були в тій ситуації, що й місто зараз. У Лубнах з 9 шкіл нормативну наповнюваність мають 3–4 школи, а решта відчувають дефіцит учнів. Однак міська громада не пішла на ті кроки, на які зважилися ми.

Візьмімо заклади дошкільної освіти. У нас, враховуючи фінансову спроможність населення, батьківська плата становить 40%, у місті ж – 70%. У разі об’єднання підходи до оплати не будуть диференційовані.

Можна навести інші успішні практики нашої громади. Якщо взяти напрямок соціального захисту, то найболючішою темою є компенсація за пільгові перевезення. Перший рік ми йшли за тим самим сценарієм, що й більшість громад: компенсували витрати перевізникам. Але ми не знаємо їхніх реальних витрат, тому не можемо вирішувати проблеми перевізників. Натомість сьогодні ми компенсуємо витрати жителям. У такий спосіб ми зняли соціальну напругу і вирішили проблему з пільговими годинами чи днями. У нас перевізники працюють та отримують 100-відсоткову оплату за свою роботу. Люди, скориставшись їхніми послугами, надають нам квитки і ми рішенням сесії компенсуємо їм витрати в межах, передбачених програмою «Турбота». Бюджетний кодекс дає нам право компенсувати витрати на пільгове перевезення з місцевого бюджету.

Громада відшкодовує витрати тільки за ті послуги, які люди реально отримали.

Щодо медицини нас критикують, що ми скоротили кількість середнього медичного персоналу. Але ми оптимізували навантаження. Якщо ми отримали в спадок у середньому 220 пацієнтів на одного працівника середнього медичного персоналу, то зараз ця цифра сягнула 500, і це впливає на заробітну плату. Спершу медпрацівники шуміли, але зараз звикли, що ми вимагаємо віддачі за заробітну плату. Ми одними з першими в області створили некомерційне комунальне підприємство, і в лікарів значно вища зарплата, ніж у цілому по району.

У галузі культури це, напевно, дрібниці, але коли завідувачі клубами і художні керівники отримали для своїх закладів віники, швабри, відра й миючі засоби, то здивувалися: «Споконвіку такого не було, ми за свої кошти це завжди купували!». Зазвичай прийнято фінансувати культуру за залишковим принципом, але наші художні колективи мають високий рівень, тож ми забезпечуємо їм достатню підтримку.

Однак чи вдасться зберегти всі ці напрацювання в складі міської ОТГ? Певно, що ні. Принципи управління в місті й селі суттєво відрізняються, а диференційований підхід ніхто застосовувати не буде.

На сьогодні позицію приєднання Засульської ОТГ до Лубен лобіюють в ОДА, її підтримує депутатка від нашого округу Анастасія Ляшенко. Усі ці дії відбулися без громадського обговорення та передбачених у такому випадку консультацій. Ніхто ніяких рішень щодо такого об’єднання не приймав. Ця ситуація викликає зараз здивування і соціальну напругу. Особливо болісно це сприймають освітяни: за останні роки вони відчули власну потрібність, у них з’явилася можливість виконувати свою роботу якісно. А від перспектив, які чекають на них у цьому мегаутворенні, в педагогів опускаються руки і зникає бажання працювати.

Тому приєднання Засульської громади до ще не створеної міської громади Лубен – це парадоксальний процес. Ми розуміємо, що розвиток міста необхідний. Але я вважаю, що Засульська ОТГ має право на існування в своєму теперішньому складі. Ми звертаємося до Асоціації об’єднаних громад, до асоціацій голів міських, сільських і селищних рад. До кого ми можемо ще звернутися, якщо чиновники ігнорують нашу позицію? Акції на зразок учорашнього перекриття доріг, можливо, сьогодні й недоцільні, але ми в нашій державі звикли, що коли не звертають увагу на наші цивілізовані прохання, мусимо вдаватися до радикальних дій.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація