Наталія Пономаренко: Без рукавичок і масок. Карантин у Швеції


У серпні буде два роки, як я живу у Швеції. До Хальмстаду я переїхала зо два місяці тому.

Наразі я не працюю, оскільки чекаю на поновлення документів після закінчення робочого контракту. У зв’язку з пандемією міграційна служба скоротила години роботи, тому всі міграційни процеси уповільнились.

А тепер, власне, про карантин у Швеції – тільки мої спостереження.

Жорсткого карантину в країні немає. Маємо лише деякі обмеження: в одному приміщенні/на одній території можуть перебувати не більше 50-ти осіб, відстань між людьми – не менше 1 м.

Проїзд у міському транспорті теж дещо обмежили: заходити можна лише через задні двері, не контактуючи з водієм. Зазвичай оплата безконтактна, але апарат стоїть біля водія, тому на час карантину проїзд став безкоштовний, бо людям не можна наближатися до водія

У нас скасували всі масові заходи і закрили кордони. Проте маски та рукавички, як в Україні, ніхто не носить.

Щодо перебування на вулиці немає обмежень. Люди проводять багато часу на свіжому повітрі: займаються спортом, влаштовують пікніки та групові квести в парках.

Що ж до мене та мого близького оточення, то ми намагаємось уникати скупчень людей, не відвідуємо ресторани, торгові центри, спортивні зали тощо, не зустрічаємось з друзями та родичами. Обов`язково дотримуємося правил особистої гігієни, ходимо до супермаркету по продукти, тільки якщо щось дуже потрібне. Їжу замовляємо через доставку «під двері».

Загалом люди не бояться вірусу, а деякі ставляться доволі легковажно – не вірять повідомленням ЗМІ та продовжують жити, як завжди. 


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація