Олег Слизько: Бути ближчими до людей. Навіщо в Полтаві створювали райради і як з ними бути зараз?


З цього блогу ви дізнаєтесь, навіщо створювалися районні ради в Полтаві, які вони мали реальні повноваження, як ці повноваження забирали всі мери Полтави, і що тепер взагалі робити.

Що з цього думають очільники районних рад різних років? Ліквідовувати районні ради чи навпаки – наділити їх повноваженнями? І не тільки їх, а й здійснити справжню децентралізацію до низів.

І якщо міська влада тільки планує, то ми вже дещо зробили.

Зібрав для вас деякі дані й проаналізував їх. Ви будете вражені тим, як розвивалося місцеве самоврядування в Полтаві.

повноважень

Одразу ж напрошується низка питань.

  1. Хто створював районні ради? Їх створювали територіальні громади Октябрського, Київського і Ленінського районів. Їм їх і розформовувати.
  2. Хто-небудь взагалі розбирався – навіщо їх створювали? Складається таке враження, що міська влада й районні влади існують окремо і в мерії ніхто не розуміє навіть, що там відбувається. Бо аргументи в міській раді тих, хто «за», і тих, хто «проти», примітивні. Це свідчить, що депутати за роки своїх каденцій, на жаль, так і не зрозуміли сутності місцевого самоврядування.
  3. У країні проходить децентралізація, а Полтавська міська рада, навпаки, хоче централізувати владу! Немає різниці, зробити це зараз чи пізніше з робочою групою. Нонсенс. Це тільки віддалить владу від людей.

Раніше райради були потужні. Але всі міські голови потроху забирали в них повноваження. Кукоба забрав медицину із районів. Матковський – земельні й архітектурні питання, частину бюджету. При Мамаї освіта була вже повністю в місті.

Ваш покірний слуга зустрівся з головами районних рад багатьох років, які поділилися своїми думками щодо функціонування районних рад у Полтаві.

Борисовська

Людмила Борисовська, голова Октябрської районної ради в 1987–1989 та 1998–2006 роках. Нагороджена орденом княгині Ольги III і II ступенів.

«Райони у Полтаві утворили для наближення роботи влади до жителів у 1952 році. Територіальні громади трьох районів утворили органи влади – районні ради.

У нас була медицина, освіта, міліція, соціальна сфера, пенсійний фонд, неповнолітні і молодь та спорт. Працювали практично без грошей, але безладу не було. Адже до міської влади не достукаєшся і не допросишся. Ми були ближчими до людей.

Як управлінню освіти сьогодні координувати 40 шкіл і багато дитсадків? Раніше місто займалося лише кадрами (але погоджувало з райрадами) й методичною роботою. Ми ж відповідали за всі господарські питання освіти. І це було ефективніше, ніж зараз. Уявіть, якби оце до Кукоби щодня ходили люди по проблемах, скажімо, вулиці Ясеневої чи Бригадної?

Під план соціально-економічного розвитку ми могли реалізовувати багато проєктів по благоустрою в районі. І архітектура, й господарське будівництво, й земля під будівництво, й гаражі були у нас.

Наприклад, у селищі Яр не міська рада, а районна проклала дороги, провела газ, світло, телефонну лінію. Ми заливали хокейні коробки взимку, облаштовували спортивні майданчики, проводили свята вулиць.

Представники органів самоорганізації населення слідкували за двірниками, доповідали нам обстановку, ми були в курсі проблем людей. Зараз ще більше стало роботи у влади, а вони хочуть ліквідувати районні ради… Райради створили громади районів, вони й повинні визначати, чи потрібні їм райради, чи ні.

Районні ради, територіальні громади районів, звертайтесь до міської ради, щоб делегували реальні повноваження

Животенко

Віктор Животенко, голова Київської районної ради в 20022010 роках.

«Україна підписала Європейську хартію місцевого самоврядування і взяла на себе зобов`язання його розвивати. А намагання розпустити райради – це звуження самоврядування. Районні у місті Полтаві ради зразка початку 2000-х – це було справжнє самоврядування, як має бути. Ми мали широкі повноваження.

Ми мали рахунки у приватних банках (не в казначействі). Райрада сама обирала банк. Ми могли навіть пізно ввечері будь-який платіж зробити, коли потрібна була оперативність. А потім, всупереч Конституції, нас примушували перейти в казначейство. І що тепер? Раз на три дні оплати, кожну «кому» й «крапку» завертають…

Районні ради зробили фінансово залежними. Тоді й пропало місцеве самоврядування. Ми навіть й судові позови підготували, але жоден з судів не наважувався піти проти системи.

Це був не дотаційний бюджет, як зараз. Він формувався знизу. Район не тільки тримав соцсферу, освіту, але й лікарні, житло, будинки, вулиці, а також податки : земельний податок (25%) йшов у бюджет району, усі штрафи так само. У нас навіть міська рада позичала гроші. Кукоба особисто дзвонив: «Ми потім повернемо».

Тому райрадам потрібно повернути повноваження. Підписали Європейську хартію – потрібно виконувати».

Карпов

Юрій Карпов, голова Ленінської районної ради в 19902006 роках.

«При нас районні ради мали набагато більше повноважень. Ми формували бюджет і були зацікавлені у його наповненні.

Скажіть, сьогодні райрада що робить для наповнення бюджету району? У нас навіть був позабюджетний фонд, який теж наповнювався.

З нього можна було здійснювати платежі, які важче було проводити з загального фонду. Наприклад, ми виділяли кошти на діяльність органів самоорганізації населення. Їх було аж дванадцять. І вони найбільше працювали з проблемами людей. Тоді було багато підприємств і організацій, які були прямо інтегровані в життя Ленінського району. І це було самоврядування».

Пругло

Олег Пругло, голова Октябрської районної ради в 20062010 роках, депутат ради шести скликань поспіль.

«Ми розуміємо, що райради в такому вигляді, як зараз, не відповідають задуму. Але якщо ліквідувати райради, проблем менше не стане. Якщо то були делеговані повноваження районним радам і залишалось тільки їх контролювати, то в разі розпуску вся робота впаде на плечі міської ради. Звільнять кілька працівників райрад і одночасно збільшать штат міськвиконкому. Який сенс?

Є реалії: більше депутатів – більше охочих працювати. І поки до вищих чиновників міської ради стоїть черга людей зі своїми проблемами, районні уже працюють.

Якщо повернути райрадам повноваження, управління стане більш оперативним. І всі процеси стануть дешевшими, швидшими, якіснішими й зрозумілішими. Закон дозволяє надавати повноваження органам самоорганізації населення. Не тільки райрадам, а й органам самоорганізації потрібно їх передавати. Я, наприклад, як людина військова, розумію, що окрім офіцерського, повинен бути й сержантський склад».

Рева

Едуард Рева, голова Ленінської районної ради в 20072010 роках.

«Уся справа в повноваженнях. У нас були й дороги, й освіта, й органи самоорганізації населення, й інша відповідальність. Але райради «обібрали». Забрали господарські (виробничі) повноваження, а залишили адміністративні. Раніше ми були ближчі до людей, могли вирішувати проблеми. Була реальна допомога.

Ми щотижня збиралися з ними й це були гарячі дискусії з людьми, з народом. Кожен був у курсі справи й проблеми. Потрібно розвивати органи самоорганізації населення й надавати їм права».

Республіканці погоджуються з авторами проєкту рішення стосовно райрад у місті тільки в одному: у нинішньому вигляді районні ради неефективні. Але автори проєкту розформування рад хотіли хайпонути на цьому рішенні. Воно популістичне, типу «розгонимо нероб». А хто-небудь розуміє інший бік медалі?

Основний меседж – нібито економія в 6 млн. грн. в рік. Насправді ж матимемо ще більші збитки, оскільки продуктивність влади зменшиться, а отже, буде вирішено менше проблем полтавців.

Ви думаєте, що проект рішення про розпуск райрад передбачає розпуск всіх людей в райрадах? А хто роботу робитиме? Замість голів райрад міська рада призначить виконавчих осіб. Виконкоми райрад залишаться і будуть просто по-іншому називатися. Тобто центральна влада хоче узурпувати всю владу. Від людей буде залежати менше, від влади – більше. Ви цього хочете?

Люди в Полтаві один раз на 5 років обирають наших представників – мера й депутатів, і все… Далі вони вже вирішують все за нас. Скажіть, це правильно?

Коли звичайні люди перебуватимуть всередині процесу, коли реально впливатимуть на прийняття рішень, відчуватимуть частину своєї відповідальності – влада й громада ставатимуть єдиним цілим. У жителя запитають, чи він за перейменування вулиці, чи проти? Куди спрямувати кошти – на зведення дороги між селами чи на будівництво соціального житла для молодих спеціалістів? Перекривати блоками двір у багатоповерхівках чи не треба? Як розпорядитися вільною площею: висадити квіти й кущі, зробити дитячий майданчик чи стоянку для авто? Таким чином виникає соціальна енергія.

_райради

Республіканці мають досвід організації прямої демократії в Полтаві й регіоні, коли кожен житель може висловитися про місцеві проблеми. У 2015 році ми разом з партнерами провели міський «народний референдум» з реорганізації теплового господарства й збереження історичного центру міста. Тисячі полтавців взяли участь. Результати ми презентували в Полтаві й на найбільшому Демократичному форумі в світі в Страсбурзі (Франція) у приміщенні ПАРЄ (в рамках діяльності Ради Європи). Підсумки референдуму були належно оцінені.

У 2014 році ми запропонували реформу «динамічної децентралізації» – повноваження дістаються кожній громаді на тому рівні, на якому вона може їх осягнути.

Так виникатиме ще більший ефект. Громади повинні існувати з повноваженнями не лише за територіальним принципом, а й за соціокультурним, професійним тощо.

Республіканці уважно та прискіпливо працюють над розвитком місцевого самоврядування, тож тема ліквідації райрад болюча для нас. Ми виступаємо за розширення повноважень й підвищення ролі людей у самоуправлінні, реалізуємо багато проектів з місцевого самоврядування, зокрема громадянські лекторії та загальноміський народний референдум (плебісцит). Ми вже маємо перших місцевих депутатів і розпочинаємо реалізовувати справжню програму становлення справжнього самоврядування в Полтавському регіоні.

І тому ми категорично проти розпуску районних у місті Полтаві рад! Виступаємо за максимальну передачу повноважень «на низи» – районним радам, радам мікрорайонів і селищ, вуличним, дворовим і будинковим комітетам, щоб люди безпосередньо приймали рішення з тих питань, які вони здатні осягнути.

P.S. І для тих, хто ще глибше хоче зануритися в проблематику місцевого самоврядування, пропонуємо релізи Всеукраїнського громадянського лекторію на тему громадськості й ролі громад в будівництві держави, який чотири роки вже відбувається в Полтаві – 1, 2, 3, 4.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація