Юлія Городчаніна: Чи має Ботанічний сад у Полтаві шанс на зміни?


Нещодавній мій похід в полтавський Ботанічний сад спонукав написати цей матеріал. Мені справді до вподоби це місце – воно особливе, буваю там, щоб подумати та послідкувати за рослинами. Тут головна – природа.

Колишній архімандритський сад дуже крутий, бо тут цілий рік квітнуть теплолюбні рослини в оранжереї, налічується близько 600 видів рослин із різних куточків земної кулі, є унікальний гербарій з 10 тис. екземплярів рослин. 

7,  Полтавського ботанічного саду Наталії Потіпко

Але щораз, коли туди приходжу, виникає все більше питань і приводів засмутитись.

Спочатку розкажу історію про мій крайній похід, а потім пропоную разом поміркувати, як може бути інакше. Чому місце, яке може бути яскравою локацією для культурного та змістовного відпочинку місцевих та туристів, надавати різні види послуг (тим самим заробляти кошти для реінвестування), не є таким. І не зустрічала в публічній площині інформації про потуги та перспективи змінити ситуацію.

Нещодавно, в середу, вирішила записати відео на фоні пальм для друга і нагадування для Школи депутатів, що літо не лише для відпочинку на пляжі й під пальмами. Звісно, це зробити я могла у Ботанічному саду, куди й попрямувала.
Приходжу о 14:30, дивлюся – за ворітьми з’явилася нова хенд-мейд вивіска з новим графіком роботи.

1

Неприємно здивована, але бачу, що ще встигаю. Йду далі.

На півдорозі мене зустрічає жінка, певно співробітниця ботсаду (ідентифікувати важко: спецодягу немає, бейджика теж, не привіталася і не представилася) і як відрізала, каже:

«Куди це Ви прямуєте?»

Відповідаю:

«Певно до Вас, щоб заплатити за вхідний квиток, хочу зайти в оранжерею».

«У нас вже закрито».

«Як? Ви ж до 15:00, ще пів години. Я встигну, хочу лише відео коротеньке записати».

«Яке відео? Так це платно. Давайте 300 грн і йдіть знімайте».

О, думаю, вже й відкрито) але ж 300 грн, якось дорогувато. Кажу:

«Так це ж з групи, а я одна. І хіба це не входить у вартість квитка?».- «Ну давай хоч 50 грн і за вхід».

О, думаю, знижка хороша, і люблю це місце, тому не шкода дати на розвиток 70 грн (50 грн за відео і 20 грн – вхід). Віддаю гроші. Відходжу метрів 10 і ловлю себе на думці: от ти й наївна, тобі дали квиток? Ти впевнена, що кошти підуть на розвиток саду? Але йду далі, бо ще передумає жінка, а треба ж встигнути.

Підходжу до оранжереї – і на дверях мене зустрічає вологий килим. Ніколи не помічала килимів у оранжереї, як і в господарських будиночках. Цікаво, як він тут опинився? Може тому оранжерея вже й не працювала, бо заважаю більш важливій справі?

Впоралася я за 7-10 хв.

116009592_3295381700483233_1352711378919341138_n

Підійшла до воріт, смикнула – зачинено. Спробувала відкрити – не вдалося. Думаю, не буду ламати, піду пошукаю когось щоб відімкнули. А Ви ж читаєте уважно, пам’ятаєте, що це ще робочий час ботсаду. З n-спроби знайшла в одному з відчинених будиночків двох чоловіків, питаю, чому закриті ворота і чи можете відімкнути їх? У відповідь почула, щось типу «допоможи собі сама – сильно подьоргай засови і вийдеш».

Зрозуміла, що допомагати мені ніхто не збирається,  а лишатися тут було все менше бажання, пішла спробувати скористатися порадою, з 3 чи 4 спроби вийшло. Добі вільний і з відео, але із зіпсованим настроєм, бо так не має бути!

Розумію, що по факту Ботанічний сад – це навчальна лабораторія природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. І його основна функція – освітня. Але ж, витративши з годину часу і проаналізувавши роботу і функціонал інших ботанічних садів і дендропарків, стає зрозумілим, який не реалізований потужний потенціал має ця установа.

Тому спробувала сформувати питання до суспільної дискусії (від простішого до складнішого), що допоможуть Ботсаду змінитися:

  1. Як знайти Ботсад?
    Знайти Ботсад, навіть місцевим важко (знаходиться він за адресою: вул. Федора Моргуна, 16). Бо на шляху до нього немає жодного вказівника, по сірих воротах, які переважно зачинені, важко ідентифікувати, що за ними сад і оранжерея з крутою колекцією рослин. Бо вивіски чи банеру з назвою, графіком роботи, телефоном чи QR кодом на сайт при вході немає.
    Сайт у саду є, але оновлюється рідко, інформативність і юзабіліті сайту залишають бажати кращого. На сайті ПНПУ інформація досить обмежена і знайти її можна лише за прямим пошуком, окремої вкладки чи хоча б банеру теж немає.
    До прикладу, на початку цього місяця креативна агенція Vandog agency зробила ребрендинг айдентики ботанічного саду ім. Гришка (Київ) на pro bono умовах: логотип, вказівники, сувенірну екопродукцію і т.д.

Також створили бренд-героїв із визначних особистостей ботсаду ім. Гришка: Микола Холодний, Володимир Липський, та сам Микола Гришко. Додали й Олександра Фоміна, який би виступав опонентом у батлах з Гришком. Вони осучасняться та надаватимуть поради щодо екологічного стилю життя відвідувачам, киянам та гостям столиці.
Впевнена, що у нас є творчі команди, які можуть так само допомогти нашому Ботсаду.

imgonline-com-ua-Resize-NliDXGFQ8H

 

  1. Хто зможе відвідати Ботанічний сад у зазначений графік?

Мені здалося, що вже є нормальною і поширеною практикою, коли заклади, які розраховують на відвідувачів, мають вихідні у будні (наприклад, понеділок чи середу) і працюють хоча б до 19 год. Але це поки що не про наш Ботсад.

До прикладу згаданий мною Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка відкритий для відвідувачів:

травень – серпень з 8:30 до 21:00

вересень – квітень з 8:00 до настання сутінок

субота та неділя з 11:00 до 16:00.

Вихідний – понеділок, вівторок.

  1. Чи може Ботанічний сад надавати різні види послуг, щоб заробляти?

Очевидно, що так! І від цього виграють всі.

Наводжу приклад того ж ботанічного саду ім. М.М.Гришка

3

Звісно, це вимагає додаткового персоналу і якісного менеджменту, просування, але це дасть поштовх для розвитку. Іншого шляху до сталого розвитку немає, адже варто розуміти обмежені фінансові можливості балансоутримувача.

  1. Де ще можна знайти додаткове фінансування для Ботанічного саду?

Варто розглядати різні варіанти співпраці університету з місцевою владою у форматі спільних заходів; з Міністерством екології; з різними Фондами в рамках грантових програм з акцентом на збереження біорізноманіття, пристосування до змін клімату; залучити меценатів. Ну і про платні послуги написала вище. З радістю б провела там якийсь атмосферний захід, або купила б унікальних сукулентів чи прослухала б семінар, як посадити і доглядати за різними видами рослин, дерев.

  1. Скільки Ви готові заплатити за вхід у Ботсад?

Залишу це питання відкритим, щоб кожен спробував відповісти. Але було б добре, якби у вартість квитка вже входила можливість фото- і відеозйомки, бо сьогодні 99% відвідувачів апріорі це робитимуть.

  1. Чи потрібно змінювати статус і підпорядкування Ботанічного саду, щоб змінитися, стати більш відкритим, прогресивним?

Тут одразу важко відповісти. Треба детально досліджувати ситуацію, спілкуватися з керівництвом саду, ПНПУ, аналізувати формати роботу інших аналогічних установ в Україні, яких до речі, налічується 30.

У скількох із них Ви, до речі, бували? Думаю, що багато хто з Вас був у Софіївці, у Ботанічному саду Львівського Національного університету імені І. Франка, Ботанічному саду імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка (станція метро «Університет»). Як враження?

4, Львів Ботсад

Це Львів.

5, Ботсад ім. Фоміна, Київ

, 6 Ботсад ім. Фоміна, оранжерея 
А це – ботсад імені Фоміна.

  1. Що ще потрібно для того, щоб Ботсад став кращим?
  • У саду має з’явитися стратегія розвитку. Керівництво саду має оцінити всі виклики і потенціали парку і взяти відповідальність за зміни;
  • Розробити і впроваджувати комунікаційну стратегію, щоб якомога більше людей хотіли приходити в сад; розробити відеоекскурсії для промоції і т.д.;
  • Збільшити штат, проводити додаткові навчання для наявного персоналу;
  • Обрати амбасадорів саду, які б допомагали у поширенні інформації, роботі з партнерами;
  • Залучити додаткове фінансування. Бо в саду виклики починаються з базових потреб, як от опалення оранжереї;
  • Залучити студентів ПНТУ до реалізації цих задач.

За словами директорки Ботанічного саду Антоніни Дзюбаненко, сад є підрозділом університету, а отже його графік пристосований більше для зручності навчального процесу, а не відвідувачів. З іншого боку, саду явно не вистачає фінансування, щоб стати більш привабливим для відвідувачів, туристів. Хоча, як на мене, одне іншому не заважає.

А яка Ваша думка, щодо цих питань та загалом перспектив розвитку Полтавського ботанічного саду?

Підсумовуючи, додам – захоплююся директоркою, якій вдалося зберегти Ботанічний сад і зробити його таким особливим, і персоналом, який любить рослини і щодня доглядає за ними, часом не завдяки, а в супереч. Та зараз Ботанічному саду потрібна підтримка і ентузіазм людей, які люблять Полтаву і це чудове місце.

 


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація