Чому фігури біля пішохідних переходів – не допоможуть
Колаж ЗМІСТу
У містах потрібно робити чимало для зниження швидкісної спроможності. І це не обов’язково лежачі поліцейські, які хіба ходову відібʼють в машині. Це стосується містопланування. Якщо дають змогу розігнатися, розганятимуться. Основна проблема, як на мене, це швидкість загалом.
У встановлення фігур біля пішохідних переходів є як плюси, так і мінуси.
Наша основна проблема – зависокий швидкісний режим у містах. Через це й треба якось звернути увагу водія на пішоходів, щоб він зупинився, або якось знизив швидкість. Подібні чоловічки таки звертають увагу водія, але це так само як з дорожніми знаками. Якщо водій регулярно їздить одним і тим самим маршрутом, то усе «приїдається», і він уже не звертає увагу на це.
Водій, який їздить кожен день цією вулицею, не звертатиме увагу на обмежувачі біля переходів. Це фейкове відчуття безпеки може стати причиною меншої пильності людини, яка менше звертатиме увагу на автомобілі, сподіваючись на обмежувачі.
Загалом, статуї біля пішохідних переходів проблему не вирішують. Якщо поглянути на досвід європейських міст, ми маємо аналізувати його і брати собі щось хороше, пробувати його адаптувати й собі. Можемо навіть Львів, Рівне та Житомир взяти за приклад. Там, як правило, немає великих і широких проспектів. Коли у місті багато вуличок всі по дві смуги і багато перехресть з круговим рухом, вони стають природними засобами зменшення швидкості. Особливо гарно це бачимо на прикладі Львова – міста з квартальною забудовою. Там ніхто по 80 км/год не їздить, бо ніде.
Проблема в тому, що ми маємо де розігнатися у наших міста. Якщо тобі дають якийсь швидкий трек, де можна розігнатись до 200 км, то ти цим скористаєшся.
Варіантом може бути звуження проспектів, але люди будуть супернезадоволеними, бо зміниться пропускна здатність дороги. Також це потребує великих грошей і не враховуватиме думку людей. Власне тому все має працювати в комплексі. Як варіант, розвиток громадського транспорту, щоб він був комфортним, класним, зручним, тепленьким і ходив за розкладом. Також транспорт має бути доступним, щоб заохотити людей частково пересісти на громадський транспорт. Важливо, щоб він був зручнішим для містянина, аніж їхати приватним авто.
Кожна подібна ініціатива для покращення безпеки має бути дійсно про безпеку. З погляду психології, подібні фігури лякають водіїв. Особливо при поганій видимості.
Умовно, бачимо перед пішохідним переходом людину навіть при швидкості у 50 км/год, екстрено гальмуємо і бачимо, що людина вже перед переходом. Відповідно вона має вийти на дорогу, тож водій екстрено гальмує, бо видимість не завжди гарна. Ці гальмування можуть призвести до деконструкції.
Ще один момент. На фото з Полтави я бачу на фоні яскравий магазин. Плюс там нібито йде цей яскравий хлопчик (якийсь червоний, зелений, жовтий). Магазин на фоні такий самий, тому вони просто зливаються під цей візуальний шум. Якби там на тлі була якась монохромна будівля, було б може і більше сенсу.
У будь-якому разі, пішоходам варто на себе розраховувати. Гальмівний шлях – не дуже короткий, тому я абсолютно не розраховувала б на подібні конструкції біля пішохідних переходів.
Треба піклуватися про себе і самостійно стежити за дорогою, тому що існує людський фактор.