0DTzrIZOJ0QLX7tM

Я пишу цей блог у потязі з Полтави до Києва. За 3 години дороги, як правило, встигаєш закінчити кілька текстів і навіть подрімати. Зараз їжджу цим маршрутом приблизно раз на місяць. Раніше — частіше. Але коли мова заходить про переїзд на постійній основі, завжди відповідаю: «ні».

Це не пафосна жувальна гумка про сонечко, яке світить яскравіше у рідному домі. Я люблю великі українські міста: Харків, Дніпро, Одесу. Столицю — тим більше. Прекрасно розумію, що тут в ен разів більше можливостей. Те саме стосується дозвілля: сотні закладів і десятки івентів, які проводяться щодня. Але є кілька причин, чому варто залишатися у своєму місті.

(Хрещатик)

Кому потрібне твоє місто, якщо не тобі?

Ми отримали Полтаву такою, як отримали. Зі своїми плюсами, мінусами та «Кофішками» посеред пішохідки-Соборності. Дуже часто чую: «А чому я маю щось змінювати? Це ж робота влади». Але, насправді, ні. Не тільки міський голова, чи працівники міськвиконкому ходять цими вулицями. Розвивати Полтаву — це завдання кожного з нас. І ми маємо це робити.

Бо в іншому випадку, все і залишатиметься так, як є. Можу з впевненістю говорити на прикладі культури. Якби не було купки студентів, які організували Magnum Opus на початку десятих, ця сфера у Полтаві розвивалася б значно повільніше. Звичайно, були б формальні заходи, були б звітні шароварні концерти. Але місто не побачило б «Мегамаршу у вишиванках», «Книжкової барахолки», організованої разом з ТРЦ «Київ», десятків акцій та івентів. Письменників рівня Жадана, або Іздрика — так само. А якби і побачили б — то значно менша аудиторія.

Ситуація в інших сферах аналогічна. Ні для кого не секрет, що більшість людей пасивні, вони готові тільки спостерігати. А іноді — підтримати чиюсь ідею. Тому дуже важливо брати ініціативу на себе. Моя логіка тут проста: я хочу, щоб моє місто ставало кращим. Ніхто, крім мене самого, не докладе до цього зусиль. Тому я залишаюся.

Розвивайся разом з містом

Великий плюс Полтави — місто тільки починає розвиватися. А будь-які позитивні зміни на початковому етапі видно набагато краще. Коли я з захватом розповідав своїй столичній знайомій про мурал, який намалювали біля офісу «Совісті України», вона тільки посміялася. Тому що для них це буденність — стінописів у Києві десятки. І це тільки один приклад з багатьох. Ініціативи, які для на в новинку, у великих містах реалізовують роками.  

Я хочу спостерігати за розвитком міста, помічати кожну маленьку перемогу і щиро радіти ним. А ще краще — розвиватися разом з ним і стати частиною позитивних змін. Бо створювати щось з нуля набагато важливіше, ніж долучатися до вже налагоджених процесів.

(Процес створення муралу в Полтаві)

Ін децентралізація ві траст

Якщо абстрагуватися від того, що ми живемо у Полтаві, розвиток будь-якого обласного центру — це плюс для України. І децентралізація в різних сферах піде усім на користь. Подивіться самі, якщо туристичною столицею буде не лише Львів, але й інше місто (ви знаєте на кого я натякаю ;)): це ж перемога переможна. Набагато приємніше обирати між кількома класними локаціями для подорожі. 

Впевнений, що через збільшення привабливості міст, ми збільшуватимемо і привабливість України. А це, в першу чергу, можливість залучити в країну іноземних туристів. А, крім того, інвестиції, інвестиції і ще раз інвестиції.

***

Переїхати до Києва — привабливий варіант. Оп і змінив свій Lanos на б/ушний, але потужний і все ще престижний Lexus. Але, як на мене, правильніше працювати у своєму місті. Бо крім нас, воно не потрібне більше нікому. Та і стояти у витоків важливих процесів у Полтаві набагато приємніше, ніж приїздити на усе готове до Києва. А Daewoo — не така вже і погана машина, якщо її відтюнінгувати.