Анжела Писаренко

28 жовтня 2021 року мав відбутися мітинг і перекриття дороги поблизу сумнозвісного Макухівського сміттєзвалища. Може варто його вже перейменувати в Полтавське? Адже майже все сміття везуть із Полтави.

Причиною стало ігнорування владою підписаного меморандуму від 5 червня 2021 року. Жодна з обіцянок, які зазначені в меморандумі не була виконана, лише часткове обвалування сміттєзвалища, а зустрічі з головою міської ради після підписання меморандуму так і не були проведені.

Чому люди не вийшли на мітинг?

Представники обласної та міської влади разом із мешканцями Макухівської громади домовились про те, що дорога на сміттєзвалище завтра не перекриватиметься. Натомість вони запропонують своє бачення виходу із проблеми, яке доповнять фахівці з ОДА. Новий документ має за кінцеву мету – будівництво сміттєпереробного заводу.

Цікаво якими будуть діалоги на цей раз і чи не буде дана спроба лише тимчасовою, щоб і далі ігнорувати всі обіцяні заходи? То невже все так і залишатиметься?

«Термін експлуатації Макухівського сміттєзвалища не визначений, оскільки звалище утворене стихійно в 1953 р. без належного проєкту, у якому повинен бути зазначений термін.» — із відповіді КАТП-1628.

На даний час площа сміттєзвалища становить 17,34 га. Щомісяця приймається близько 12,0 тис тонн сміття. У сукупності річний обсяг складає майже 144,0 тис тонн сміття. Питання яке цікавить багатьох: «Куди дівати сміття, якщо не Макухівка?».

«Якщо Макухівське сміттєзвалище просто закрити, то нас очікує повторення львівського досвіду. Відходи будуть вивозити до ближніх полігонів, можливо, заключення договорів із сусідніми областями. Сміття потрібно буде кудись дівати», – коментує Максим Макуха, технічний фахівець ГО «Еколтава».

Львів кожного року майже 300 млн грн на вивіз свого сміття. Така сума для Полтави могла б покрити витрати на новий полігон.

«У теорії завод механіко біологічної обробки або сміттєспалювальний, він би зменшив кількість відходів на 70%, а той на 90%.» - додає Максим Макуха.

За більш ніж 60 років експлуатації території, кар’єр повністю заповнився! На початку 2000-их років був припис обласної СЕС про те, що звалище переповнене і його потрібно рекультивувати.

Чи відбулися якісь зміни?

Зараз на підприємстві працює дільниця з приймання та відбору вторсировини.

«Досортування ресурсоємних відходів відбувається ручним методом із контейнерів для роздільного збору. Починаючи з 2021 року за 9 місяців підприємство здало на перероблювання: пластику 42 442 кг, макулатури 89 277 кг, ПЕТФ пляшок 144 375 кг, склобою 173 321 кг» — повідомляє КАТП-1628.

Але вторсировина придатна для повторного використання складає менше десятої частини від загального потоку. Тому тільки шляхом таких дій проблему не вирішити

Коли йдеться про сміттєзвалище такого масштабу, як Макухівка, необхідно насамперед звертати увагу на фактори, які спричинюють небезпеку.

Чому так небезпечне сміттєзвалище?

Сміттєзвалище – це не полігон чи інженерна споруда, яка будується згідно державних будівельних норм і має захищеність від потрапляння небезпечних речовин в навколишнє середовище.

Макухівське сміттєзвалище є причиною багатьох небезпек. Будь-яка ділянка цієї території є небезпечною для життя і здоров'я тих людей, які проживають поблизу.

На сміттєзвалище потрапляють відходи різноманітного складу - залишки їжі, будівельні матеріали, листя та гілки, медичні відходи, батарейки, ртутні на люмінесцентні лампи, шини з автомобілів, текстиль, пластик та скло.

«Під дією природніх чинників - тепла, світла, дощів, органічні речовини починають розкладатися утворюючи неприємний запах. Вода ж змиває ці розчини й вони потрапляють в грунт та грунтові води. Уявіть, що фільтратне озеро - це ванна зі складом важких металів. Сміттєзвалище немає протифільтраційного екрану - плівки, яка запобігає просочуванню фільтрату», – говорить Авраменко Юля, аналітикиня ГО «Еколтава».

У рамках дослідження «Мій сусід сміттєзвалище» ГО «ЕКолтава» багато спілкується з мешканцями Макухівки та намагаємося виявити шкоду від сусідства сміттєзвалища та населених пунктів. А саме, як же цей об'єкт впливає на якість життя людей, які проживають поблизу?

«Одного дня ми прийшли у двори людей та взяли проби води у їхніх криницях. Аналізи показали, що ця вода є непридатною для вживання, але цю воду споживає більшість – нею поливають городи, дехто застосовує в господарських цілях, дехто п'є»,розповідає Цигрик Марина, директорка ГО «Еколтава»

На території сміттєзвалища не облаштовані виїзні бар’єри для дезінфекції транспортних засобів, які заїжджають на територію сміттєзвалища. Після заїзду на сміттєзвалище, авто КАТП 1628 курсують вулицями міста. А тепер згадаємо, що сміттєзвалище є розповсюдником інфекційних хвороб. Після такої інформації гуляти влітку босоніж по начебто чистим вулицях нашого міста так собі ідея.

«Сміттєзвалище не забезпечене і огорожею. Якщо ви хоч раз проїжджали в сторону Макухівки, ви бачили, що соснові дерева вкутані в поліетилен, а географія сміття поширюється», –розповідає далі Авраменко Юля

Небезпечними є і птахи, які харчуються залишками їжі, а потім перелітають з місця на місце переносячи збудники небезпечних хвороб на лапах та пір’ї. Згідно ДБН, на полігонах має бути спеціальне звукове та акустичне обладнання, щоб відлякувати птахів. 

«Через відсутнє сортування ТПВ й пересипання, на сміттєзвалищі виникають пожежі – сонячне світло проходить через скло й нагріває поверхню легкозаймистого сміття. Такі пожежі ми вже неодноразово спостерігали в спекотні літні дні.» - додала Юлія Авраменко.

Шкірка банану у вашому сміттєвому пакеті, разом з тисячами ще таких же пакетів зі шкірками, стає причиною пожеж на сміттєзвалищі.

«На Макухівське сміттєзвалище звозяться змішані відходи, тобто всі, які ми викидаємо в наше сміттєве відро. Більшість з них це органічні відходи, які мають здатність розкладатися та, відповідно при розкладанні утворюють біогаз, до складу якого входить метан, який є першопричиною всіх пожеж на Макухівському сміттєзвалищі.» - пояснює Цигрик Марина.

Макухівське сміттєзвалище не полігон, але якщо його використовують саме в таких цілях, воно обов'язково має бути забезпечене хоча б елементарними заходами безпеки.

Чи можливе майбутнє для Макухівки?

Жителі Макухівки і громадськість Полтави неодноразово спонукала мерію розв'язувати проблемне питання, але воно наразі залишається відкритим.

З огляду на всі негативні моменти нас чекає лише КОЛАПС, але насправді, за послідовних дій розв'язання цієї проблеми, воно, може, стати порятунком нашого міста.

Проблему поводженням з ТПВ не можна ігнорувати! Адже кількість відходів збільшується і їх потрібно утилізовувати, переробляти.

«Минулого року ми дослідили морфологію відходів, тобто з'ясовували який відсоток різних фракцій сміття є в наших сміттєвих баках. Ми виявили, що близько 50% - це органічні відходи. Тобто, якщо впровадити систему компостування у місті ми можемо зменшити кількість пожеж на сміттєзвалищі у майбутньому», – пропонує, Марина Цигрик.

У випадку грамотного ведення перемовин і подальшого виконання, сміттєзвалище, може, стати рушієм економічного розвитку громади через створення робітничих місць для мешканців, відрахувань до місцевого бюджету, а також покращення необхідної транспортної інфраструктури.

Технологія рекультивації звалищ — це вже не міф!=.

  • Завдяки рекультивації змогли з найбільшої купи сміття у світі «Фреш Кіллз парку» (США) зробити природній резерват. Нью-Йорк, сподівається отримувати вигоду з цієї доступної незабудованої землі. Проєкти тривають і включають таких партнерів, як Лісова служба USDA, Коледж Стейтен-Айленда (CSI) CUNY та Університет Сент-Джонс та інші.
  • Після закриття полігону Цзінькоу в Ухані у 2005 році виникла екологічна загроза забруднення прилеглих територій звалищним газом та фільтратом. Завдяки впровадження проєкту рекультивації було відновлено понад 52 гектари землі для озеленення міста, що дало змогу досягнути збільшення вартості земель та економічний розвиток у прилеглих районах та економію в 125 млн доларів у порівнянні зі звичайними методами рекультивації. Процес рекультивації полігону, який розпочався у 2014 році, передбачав належну техніку висаджування та підбору рослин, а також заходи щодо поліпшення стану ґрунту.

Питання в тому хто буде сплачувати за створення інфраструктури і рекультивацію старого полігону. Той підхід який працює: включення складової на перероблення відходів (так за це потрібно платити, навіть за органічні відходи!), в тариф.

«Наразі наш тариф ледь-ледь покриває вартість перевезення і захоронення. Але кожен раз КАТП беруть гроші із міського бюджету для закупівлі нової техніки. Фактично воно є не рентабельним. Тобто жоден "інвестор" не прийде на такі умови. Також потрібно все-таки Верховній Раді прийняти закон про розширення відповідальності виробника, який примушуватиме виробників товарів сплачувати за перероблювання того сміття яке вони продукують - наприклад у вигляді пакування своєї продукції. Адже не секрет, що велику кількість пластику просто не можна переробити, проте його  активно використовують в пакуванні.

Інакше ми й далі будемо мати ці проблеми, бо вони мають системний характер. І полтавське (Макухівське) сміттєзвалище лише симптом хвороби.

Щодо жителів що проживають поруч з таким об'єктом то я вважаю справедливим включення відшкодування шкоди яку вони отримують від такого сусідства, до спеціального фонду. Кошти з якого будуть використані лише на потреби громади що знаходиться поруч із сміттєзвалищем. Це також є загальноприйнятим світовим рішенням. Інакше ми ніколи не знайдемо місце для нового сміттєпереробного комплексу», – говорить Макуха Максим технічний фахівець ГО«Еколтава».

Макухівка має майбутнє, але для цього потрібні дії не лише жителів села, але й влади.