Юлія Федорчак

Якщо провести опитування серед полтавців, які є власниками собаки або кота, чи лікували вони свого чотирилапого, хоча б один раз за життя, від підшкірного кліща – кожен другий дасть стверджувальну відповідь.

Ознайомимось ближче, що це за страшна хвороба?!

Демодекоз – це захворювання, що викликається паразитуванням умовно-патогенного кліща роду Demodex (ключове слово «Умовно»). Кліщ мешкає в протоках сальних залоз і в волосяних фолікулах людини та ссавців – це частина нормальної фауни шкіри.

Кліщі Demodex мають строгу видову специфічність. Так, на собаках паразитують тільки види

D. canis, D. injai, D. cornei, а на кішках – D. cati, D. gatoi. Для людини ці види кліщів незаразні.

Розвитку захворювання сприяють:

  • Наявні патології шкіри та волосся;
  • Стресові стани;
  • Порушення імунітету;
  • Ендокринні захворювання(цукровий діабет, гіпотиреоз та ін.);
  • Злоякісні пухлини.

При зниженні імунітету ці мікроскопічні кліщі починають розмножуватися у волосяних цибулинах та їх придатках, що призводить до ураження шкіри та втрати шерсті у тварини.

Сприятливими факторами захворювання є:

  • Вік тварини;
  • Коротка шерсть;
  • Незбалансоване харчування;
  • Період тічки та вагітності у сук;
  • Стрес;
  • Внутрішні паразити;
  • Хронічні захворювання;
  • Медикаменти, що пригнічують імунітет, наприклад, стероїдні гормони!

Клінічні ознаки демодекозу

За клінічним перебігом розрізняють локалізований (з невеликою кількістю вогнищ) і генералізований (що поширюється на великі площі поверхні шкіри) демодекоз, а також ювенільний демодекоз (у цуценят та молодих собак) та демодекоз дорослих тварин.

Характерні ознаки підшкірного кліща – алопеція(втрата шерсті), почервоніння шкіри, лущення. Як правило, такі осередки виникають в області морди, особливо навколо повік і губ, а також в області кінцівок і тулуба.

Демодекоз може проявлятися також надлишковим виробленням сірки в зовнішньому слуховому каналі, що призводить до отиту, в цьому випадку тварина може почати чухати вуха.

Генералізований демодекоз – серйозна хвороба шкіри, яка починається, як правило, з множинних нечітко обмежених уражень, які швидко збільшуються. У вогнищах ураження спостерігається випадання шерсті, шкіра червоніє, виглядає жирною, покривається лусочками. Якщо додатково приєднується бактеріальна інфекція розвивається набряк, утворюються кірки, гнійнички та фурункули.

Демодекоз, якщо він виник у тварини лише в дорослому віці, пов’язаний із порушеннями імунітету. На жаль, у 50% дорослих пацієнтів з демодекозом причину зниження імунітету не вдається встановити при первинному обстежені.

З усім тим, цим тваринам необхідно не тільки провести курс лікування демодекозу, але й виявити першопричину захворювання!

У разі виявлення симптомів демодекозу необхідно  звернутися до ветеринарного лікаря, який знає, як вилікувати чотирилапого.

Для підтвердження діагнозу лікар проведе огляд та мікроскопію, і якщо підшкірний кліщ у тварини буде знайдений у зіскрібках зі шкіри – призначить відповідне лікування та, за необхідністю, додаткові дослідження для з’ясування причин зниження імунітету.

Генералізований демодекоз є небезпечним шкірним захворюванням, яке може закінчитися навіть летально у зв’язку із виснаженням, інтоксикацією та вторинними бактеріальними інфекціями.

Діагноз «підшкірний кліщ»  упродовж багатьох років звучав як вирок, оскільки ефективного лікування не було розроблено. 

Хворих тварин намагалися лікувати, використовуючи народні засоби, їх мазали мазями з неприємним запахом, обробляли гасом, посипали різними порошками, але, на жаль, таке «лікування» не давало результатів.

У середині 90-х років минулого століття з’явилися схеми лікування демодекозу, проте деякі препарати були дуже дорогі, інші вимагали великих витрат часу власником, полягали в регулярних трудомістких процедурах, треті призводили до неврологічних порушень, судом і смерті тварин.

Зручним та безпечним методом на цей час є таблетки для лікування та профілактики демодекозу для собак, та краплі – для котів, засновані на препаратах нової групи.

Вони все частіше використовуються власниками тварин для захисту вихованців від бліх та кліщів. Для собак застосовують таблетовану форму препаратів – Сімпаріка, Нексгард, Бравекто; для котів краплі спот-он Адвокат, Стронгхолд Плюс або Бравекто для котів.  Найчастіше, курс лікування, кількість проведення обробок або поїдання таблеток разово, становить 2-4 місяці. Тобто, ви згодовуєте собаці одну таблетку на місяць, або на 3 місяці у випадку з Бравекто; котам наносят краплі на холку один раз на місяць, або на 3 місяці у випадку з Бравекто.