Останні два місяці жителі великих міст, містечок, ОТГ, сіл жили наче в мрії про казку. Обіцянки, що ось-ось піднімуть пенсії та зарплати, розбудують мікрорайони, дадуть нові робочі місця, забезпечать пільгами, полагодять покриття доріг, відремонтують під’їзди, побудують нові спортивні майданчики та ще багато чого, що ми бачили на бордах, флаєрах, постах в соцмережах та інших агітаційних […]

Останні два місяці жителі великих міст, містечок, ОТГ, сіл жили наче в мрії про казку.

Обіцянки, що ось-ось піднімуть пенсії та зарплати, розбудують мікрорайони, дадуть нові робочі місця, забезпечать пільгами, полагодять покриття доріг, відремонтують під’їзди, побудують нові спортивні майданчики та ще багато чого, що ми бачили на бордах, флаєрах, постах в соцмережах та інших агітаційних продуктах.

Частина населення давно зневірилися, що хтось щось із зазначеного буде виконувати. Частина - вірить, що обіцянки мусять виконувати, й як кандидат здобуде перемогу - відразу почне працювати над цим.

Якщо зануритися у законодавство та розібратися які має обов’язки, права та привілеї депутат місцевих органів влади - то стане зрозуміло, що більшість пунктів із передвиборчих програм кандидатів, їхніх слоганів на бордах - просто не є зоною їхньої компетенції.

Тому, варто частіше доносити це людям, розказуючи просто й конкретно що може депутат, які в нього взагалі права та обов’язки, як представник громади може з ним комунікувати, звертатися з якими питаннями та на що розраховувати.

Отже, почнемо з того, що місцеві депутати - це представники законодавчої гілки влади, які ухвалюють рішення колегіальним чином. Тобто, шляхом публічного відкритого голосування. Процеси ухвалення рішень є двохетапними - шляхом опрацювання питань у відповідних постійних комісіях, інших органах місцевої влади, а потім - на пленарних засіданнях під час голосування.

Відкритість забезпечується звуко- та відеозаписом, теле- та радіотрансляцією засідань та протокольним супровідом.

Якщо в загальному про компетенції депутатів місцевих рад, то вони затверджують бюджет й контролюють його виконання, після його формування Виконавчим комітетом.

Вони управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території; контролюють виконання цих програм; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації та установи; здійснюють контроль за діяльністю цих підприємств,

З приводу конкретних обов’язків депутатів місцевих рад, то вони мають:

  • виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади;
  • виконувати доручення виборців у межах своїх повноважень, наданих законом, яке надається виборцями депутату під час особистої з ним зустрічі у письмовій формі. Воно має бути підтримано шляхом голосування більшістю присутніх на зустрічі (але, варто зазначити, що доручення - не є видом примусу, а базується на добровільній домовленості та погодженні обох сторін).
  • брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування;
  • підтримувати зв’язок зі своїми виборцями, із територіальною громадою, трудовими колективами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади.
  • не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного й соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради та доручень виборців.
  • брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його/її виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування.
  • вивчати громадську думку та потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні.
  • визначати й оприлюднювати дні, години та місце прийому виборців, інших громадян;
  • вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення;
  • дотримуватися правил депутатської етики;
  • подавати щорічну декларацію про майно і доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру
  • звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об’єднаннями громадян (не рішдеш одного разу на рік).

Перейдемо до того як депутат може вирішити проблеми виборців, отже:

  1. вносити на розгляд місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов’язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі, відповідно до закону брати участь у їх розгляді;
  2. подавати депутатські запити та звернення та ініціювати обговорення місцевою владою обговорення відповіді на запит;
  3. подавати депутатське запитання, щоб отримати інформацію або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми;
  4. вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їхньої суті;
  5. вносити в раду та її органи проекти рішень, поправки до них;
  6. висловлювати пропозиції та зауваження на сесіях місцевої ради;
  7. порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;
  8. порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій.

Як можемо бачити із вищезазначеного, то, депутат має достатньо повноважень для вирішень питань, в основному, якщо має спільний вектор руху з колегами-депутатами, та, відповідно їхню підтримку під час голосування.

Стосовно обіцянок підвищити заробітну плату чи пенсію - то розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України раз на рік. Проект розробляється Міністерством фінансів, і як можемо бачити, депутат місцевої ради немає ніякого відношення до його обчислення чи прийняття.

Дати нові робочі місця - обіцянка, що теж не входить в компетенцію місцевого депутата. Адже, приватні підприємства не підпорядковуються міській владі. Комунальні підприємства можуть бути створені за ініціативою депутатів після голосування та прийняття відповідного рішення на сесії; але,  це не значить, що депутат забезпечує роботою конкретних громадян. Бо, роботодавцем є керівник відповідного підприємства, вплив на прийняття рішень якого депутат ніяк мати не може.

Про пільги, які обіцяють “надавати” місцеві депутати - то, варто зазначати, що постанову, де вказаний порядок надання таких пільг розробляє відповідне Міністерство й погоджує Кабінет міністрів.

Пільги застосовується і нараховуються не кимось, а відповідно до кодексів, профільних законів та підзаконних нормативно-правових актів. Вплинути на те, кому вони будуть надаватися - місцевий депутат не може.

Також, варто вказати те чого депутат не уповноважений робити.

Це:

  • виділяти гроші чи іншу матеріальну допомогу;
  • оскаржувати судові рішення;
  • призначати виплати та надавати пільги;
  • вирішувати побутові проблеми чи приватні суперечки.

Про покриття доріг, ремонт під’їздів, встановлення нових спорт майданчиків та інші обіцянки цього ж напрямку - то це входить до компетенції місцевого депутата і є прямим обов’язком вивчати потреби громадян та сприяти їх вирішенню.

Для цього, депутати приймають Програму розвитку ЖКГ та благоустрою міста на рік, де розподіляють що потребує ремонту, реконструкції чи підтримки. І, відповідно до прийнятого Бюджету міста забезпечуються виконання цієї програми.

Щодо того, якою може бути взаємодія громадян із депутатами органів місцевої влади, то вона може бути особистою, яка реалізується в рамках особистих прийомів громадян (що мають проводитися не рідше ніж раз в місяць), також під час звітування депутатів та представників органів місцевої влади (не рідше одного разу на рік), у вигляді звернень громадян - пропозиції, заяви та скарги, що можуть подаватися як в усній, так і письмовій формі.

Звернення подаються як індивідуальні, так і колективні.

Можуть бути передані телефоном, електронною поштою, при особистій зустрічі; як депутату, так і його помічнику.

Стосовно того, яка між цими зверненнями є різниця, то:

пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Під скаргою розуміють звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Декілька слів про помічника місцевого депутата. Їх депутат може мати до п’яти осіб, й працювати вони можуть на громадських засадах. Організовує роботу, розподіляє між ними обов’язки депутат самостійно.

До основних функцій, які виконує помічник місцевого депутата, належить:

  • допомагати народного обранцю винувати свої депутатські обов’язки;
  • допомагає одержувати надіслану на ім'я депутата місцевої ради поштову й телеграфну кореспонденцію, допомагати в її розгляді;
  • за дорученням депутата місцевої ради бере участь в організації вивчення громадської думки, потреб територіальної громади, інформувати про них депутата відповідної місцевої ради та вносити пропозиції щодо шляхів їх вирішення.

Стосовно того, як можна вплинути на депутата за бездіяльність  - то за народною ініціативою може бути відкликано місцевого депутата. Процедура досить складна, потребує часу та чітких послідовних дій.

За Законом підставами для відкликання є: невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми, невиконання звітування перед виборцями та не проводження з ними зустрічей.

Сам процес відкликання передбачає внесення пропозиції щодо відкликання депутата на зборах виборців, й підтримку його 300-ма особами (при відкликанні депутата міста обласного значення та районної у місті ради). Далі - на цих зборах формується ініціативна група (яка може складатися лише з виборців цього округу) та збираються підписи.

На підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, має бути зібрано підписи в кількості, що перевищує кількість голосів, поданих за нього на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний депутатом.

Рішення про відкликання ухвалює вищий керівний орган політичної партії після прийняття відповідного рішення про внесення даної пропозиції на зборах місцевої організації політичної партії.