Чи чули ви щось приємне про 2020 рік? Чи приніс він вам щось хороше?

Поставте мені ці питання і я певно відразу ж подумаю: «2020 рік – найгірший в житті». Але вголос цього би не сказав. Окрім усіх локдаунів і втрачених можливостей, цей рік навчив жити інакше, цінувати, незвично мислити і… дозволив здійснити давнє бажання – проаналізувати сферу культури Полтави.

Культура – одна із галузей, на якій негативно позначився карантин. Водночас це прекрасний шанс зупинитися й осмислити куди йдемо, чи нам туди необхідно і як швидко дістанемося. Усі ці питання почали активно турбувати команду дослідників, коли в «Інституті аналітики та адвокації» за підтримки «Українського культурного фонду» стартував аналіз полтавської культури. А паралельно була серйозна мета – зробити якісне масштабне дослідження, яке би принесло користь владі, бізнесу, громадським організаціям і дієвцям.

Цей блог буде першим на платформі «ЗМІСТу», де я розповідатиму про результати у відмінній від аналітично-наукового стилю звіту «Культура Полтави: чинна політика і запити містян». Розпочну з чогось базового і лайтового, тобто – дозвілля.

Розробляючи анкету для соціологічного опитування, ми об’єднали різноманітні типові активності до 7 груп та ставили по кожній питання «як часто ви відвідували/займалися?». Сформували рейтинг по кожній із семи груп активностей за найбільшою кількістю відповідей «щомісяця».

Тобто, найчастіше полтавці лишаються вдома й займаються хатніми справами. Рутина… Аналітична цікавість повела до іншого питання анкети: «Чи достатньо в Полтаві можливостей для розвитку?».

Більша частина опитаних полтавців обрали «вистачає» (точний показник не скажу – він буде у звіті, але значення мене дуже здивувало). Відтак ми потрапили в одну із багатьох «вилок» цього дослідження: полтавці найчастіше у вільний час лишаються вдома і водночас кажуть, що їм для розвитку всього достатньо.

Шукаючи відповідь, варто враховувати низький фінансовий стан полтавців, який тримає людей вдома. Щоправда, 68% опитаних визначили своє матеріальне становище «середнім», але такі питання завжди є надто суб’єктивними.  Мало хто готовий визнати перед самим собою низьке матеріальне становище, а перед незнайомим інтерв’юером тим паче. А загалом, феномен «усього достатньо» і «залишаюся вдома на дозвіллі» потребує додаткового копання. Можливо тут зарита полтавська пасивність?

Розмотуючи клубок далі, порівняли рейтинг найчастіших справ із ідеальними вихідними полтавців.

Із позиції аналітики такий підхід є доволі одіозним, але для пошуку осяяння —не завадить. Це порівняння варто сприймати з позиції двох «рейтингів» і не зважати на відсотки.

Ключові висновки:

•           полтавці зовсім не домувальники і лишаються вдома радше через обставини та нецікаві «можливості для розвитку» (тут іронізую, раптом що);

•           самоосвіта (читання книжок, відвідування гуртків, навчальних курсів, лекторію) найменше цікава у вихідні, але загалом популярна (пояснення для песимістів – це наслідок COVID-19);

•           комунальні заклади культури для дозвілля полтавців обирають найрідше.

Також очевидний вибір містян — на користь перебування на природі. Тож актуальними є публічні ідеї розбудови Прирічкового парку та створення єдиного комплексу «Дендропарк — Поле Полтавської битви».

Це все для початку. Якщо мені вдалося цікаво описати результати дослідження, то очікую на ваші серденька у Фейсбуці, якщо ні – сміливо ліпаште «овва» чи «злість». Як аналітик, обіцяю робити висновки.

Наступний блог буде за тиждень, а презентацію всього 200-сторінкового звіту з командою проведемо в онлайні наприкінці жовтня. Стежте за анонсами.