Екологічна катастрофа на Полтавщині
Поліція понад рік розслідує, як сотні тонн гною зі свинокомплексу потрапили у річку.
В Україні знову активно обговорюють проблему забруднення водойм. Нашумілою екологічною катастрофою став витік стічних вод із цукрового заводу в росії, який спричинив масове забруднення річок Сейм і Десна. Попередні оцінки вказують на шкоду довкіллю, що вже сягає понад 405 млн грн.
Але це лише одна з багатьох подібних історій. У липні 2023 року серйозне забруднення виявили й у Полтавській області, де постраждала річка Псел. Масовий мор риби та небезпечне перевищення рівнів нітратів стали тривожним сигналом для місцевих жителів та екологічних організацій. Це також створило ризик для забруднення криниць, якими місцеві користуються у побуті, що поставило під загрозу їхнє здоров’я.
Вже понад рік триває досудове розслідування щодо порушень природоохоронного законодавства в цьому регіоні, однак ні винних, ані навіть підозрюваних досі не знайшли. Така безкарність лише поглиблює проблему, підкреслюючи системні недоліки в екологічному контролі, притягнення до відповідальності підприємств та запобігання таким історіям у майбутньому.
Що сталося?
Сотні тонн свинячої гноївки, вивезені працівниками місцевого свинокомплексу в неналежне місце, потрапили у річку під час зливи. Місцеві жителі виявили, що гній потрапив у яр, а звідти – у водойму.
Екосистема річки була серйозно пошкоджена. Лише за три дні там виловили 380 кг мертвої риби.
«Коли тече річка лайна, а по ній сотні мертвих рибин — це було важко не помітити. Мій будинок розташований метрів за 300 від води. І ці запахи стояли всюди, це було схоже на фільм жахів. У нас велика кількість баз відпочинку по руслі річки, сюди люди приїздили купатися з усіх навколишніх сіл, з Кременчука, навіть Полтави. А після цього випадку в терміновому порядку викликали батьків, щоб забрали дітей із таборів поруч», – пригадує місцева жителька Світлана Неіленко.
Проблему зафіксували й у місцевих криницях. Дослідження показали жахливі результати: рівень нітратів перевищував допустимі норми в декілька разів.
Високі концентрації нітратів у воді можуть викликати серйозні захворювання, зокрема метгемоглобінемію (симптомами можуть бути головний біль, запаморочення, задишка, нудота, погана координація м'язів та шкіра синього кольору) у дітей, а також проблеми з нирками і печінкою у дорослих.
Завдані збитки можуть сягати десятків мільйонів гривень. Це не лише бруд і сморід, а й серйозний удар по біорізноманіттю, оскільки багато червонокнижних видів рослин опинилися під загрозою зникнення.
На жаль, досудове розслідування досі триває. Місцеві активісти б’ють на сполох, проте більшість звернень отримують лише формальні відписки. Попри те, що вже проводилися численні експертизи, знову проводиться інженерно-екологічна експертиза — для підтвердження або спростування завданої шкоди природному середовищу, хоча шкода вже була підтверджена.
Наразі ми очікуємо на результати дослідження щодо розміру шкоди, яке проводить Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. За відповідями Полтавської обласної прокуратури на запити «Екодії від 09.07.2024 та від 23.09.2024, експертиза триває.
Які уроки для нас?
Вирішення проблеми забруднення річки Псел вимагає комплексного підходу. Ось кілька ключових кроків.
Ефективне управління та зберігання гною на підприємствах. Україна має розпочати активне впровадження Нітратної Директиви ЄС, одне з положень якої регулює питання правильного зберігання гною та його використання для запобігання втрати азоту у довкілля і навпаки більш ефективного його використання.
Забезпечення контролю та моніторингу. Державні органи повинні розвивати систему моніторингу вод для розуміння усіх ризиків та викликів, а також ефективніше контролювати діяльність тваринницьких комплексів та інших підприємств, що можуть завдати шкоди довкіллю, щоб запобігати їх негативному впливу.
Освіта. Фермерам та фермеркам, а також місцевим жителям потрібно більше інформації про важливість збереження довкілля, зокрема про води, з конкретними практиками, які можуть бути корисні як для них, так і для їх господарської діяльності. Також важливу роль тут відіграють сільськогосподарські дорадчі служби.
Притягнення до відповідальності. Важливо, щоб винні у забрудненні понесли відповідальність за свої дії. Це має стати сигналом для інших підприємств про неприпустимість подібних вчинків.
Ситуація на річці Псел — це не тільки локальна проблема, а відображення системних недоліків в управлінні природними ресурсами в Україні. Нам необхідно створити ефективну систему моніторингу, запобігання та контролю, юридичної відповідальності та активної участі громади в процесах охорони навколишнього середовища.
Якщо ми хочемо зберегти природу для майбутніх поколінь, необхідно діяти зараз — це не лише обов'язок кожного з нас, а й відповідальність, яка покладена на державу та бізнес.