Ми прагнемо будувати громадянське демократичне суспільство. Прагнемо брати участь у формуванні державної політики. І всіляко намагаємося використовувати різні методи, аби цього досягти та цим скористатися.

Чудовий приклад – петиції. Мабуть, кожен впевнений користувач інтернету добре знає про такий спосіб комунікації з владою, як електронні петиції. Звісно, знати не завжди достатньо. Треба ще доцільно його використовувати, відслідковувати нововведення та можливі зміни та орієнтуватися у всьому процесі, що повинен розв'язувати проблему чи впроваджувати ініціативу.

Що таке електронні петиції та кому їх подають

У Законі України про звернення громадян вказано, що електронна петиція є особливою формою колективного звернення громадян, що може бути подана до Президента, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та органу місцевого самоврядування. Громадяни можуть звернутися, згідно із Законом, через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

За зміст петиції відповідальність несе сам автор петиції. А це значить, що попередню перевірку якимось модератором вона не проходить. Тому, часто зустрічаються не аргументовані чи взагалі не сформульовані пропозиції/ініціативи, які й не пояснюють до кінця суть проблеми чи питання й не потребують конкретного рішення.

Якщо взяти платформу для формування електронних петицій Полтавської міської ради - то можна зустріти й повторювані питання, й звинувачення, без конкретизації суті проблеми й можливого варіанту її вирішення.

На скільки доцільно використовують платформу для збору електронних петицій?

Проаналізувавши дану платформу для подачі петицій за доцільністю у використанні її користувачами, то можна зазначити, що близько 10% звернень громадян містять недостатньо інформації щодо проблеми та не є конкретним проханням щось змінити. Часто, текст петиції (ті, які я вважаю не зовсім доцільними, бо не сформульовані належним чином і не розв'яжуть проблему) складається із декількох речень, чи не містить конкретики, аргументів чому це є важливо, що саме розгляд цієї петиції може вирішити.

Така ж ситуація і на платформі для збору електронних петицій до Верховної Ради України. Зустрічаються питання особистого характеру, прохання, що не мають ніякого підґрунтя та аргументації, повторювані петиції. Таких, недоцільних, близько 12% від загальної кількості.

Які питання найчастіше піднімаються в петиціях та скільки підписів вони збирають?

Стосовно найпоширеніших тематик, якщо брати звернення жителів Полтави, то найбільша частка всіх петицій стосується благоустрою - 30,5%, далі йде сфера транспорту - 28,2%, питання сфери ЖКГ - 24%, освіта і культура - 17,3%.

*Дослідження проводилося на основі відкритих даних в період за останні пів року (з червня - по листопад 2020 року).

Про збір підписів: скільки потрібно й чи розв'язує це проблему

 Як відомо, для розгляду відповідним органом петиції треба зібрати достатню кількість підписів. Для розгляду петиції, що адресована Президенту, Верховній Раді, Кабміну - необхідно 25000 підписів протягом 3 місяців. Для розгляду петиції, наприклад, місцевою радою Полтави - необхідно зібрати 250 підписів протягом 60 днів.

Проаналізувавши скільки створених й опублікованих петицій набирають достатню кількість підписів, то, лише 17 % петицій, що були спрямовані до місцевих органів влади Полтави набрали достатню кількість підписів для подальшого розгляду. Якщо взяти платформу для подачі електронних петицій до ВР України, то із загальної маси поданих електронних петицій набрали достатню кількість підписів лише 1,7%. Тобто, в рік набирає відповідну кількість підписів і йде на подальший розгляд 4-5 петицій.

Після того, як петиція набирає достатню кількість підписів - вона розглядається відповідним комітетом чи на засіданні відповідної місцевої ради.

Але, розгляд - не означає «розв'язання питання».

В законі вказано, що про підтримку або непідтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті Президентом України, якщо вона адресована Президент, Головою Верховної Ради України - щодо електронної петиції, адресованої Верховній Раді України, Прем’єр-міністром України - щодо електронної петиції, адресованої Кабінету Міністрів України, головою відповідної місцевої ради - щодо електронної петиції, адресованої органу місцевого самоврядування.

Тобто, те, що петиція набрала достатню кількість підписів не означає, що вона буде підтримана, адже її можуть відхилити.

На петиції, що розглядаються й підтримуються - мають надходити відповідь. Це не обов’язково документ, що підтверджує розв'язання зазначеного питання.

Якщо зайти на сайт електронних петицій Полтавської міської ради й відшукати інформацію стосовно розв'язання питань, порушених у петиціях - стає зрозумілим, що “відповідь”, яку надають електронною поштою чи (або) звичайною кореспонденцією автору петиції містить цілий пакет документів. Часто це протокол засідання комісії, направлення до відповідальних на ознайомлення чи рекомендації взяти до уваги певний висновок.

Конкретного рішення й засвідчення пророблених дій у відповіді знайти важко.

Проаналізувавши відповіді  на електронні петиції, що були у відкритому доступі, можна зробити висновок, що відповідь - це пакет документів з аналізом проблеми, експертним висновком, із додатками з направлених документів (часто звернення) до різних Комітетів, котрі розглядали й приймали рішення. 

Також, можна відслідкувати у відповідях тенденцію такий пункт, як «береться до уваги», або «рекомендовано для розгляду таким Комітетом». Це говорить, що те звернення/прохання/ініціатива, що викладена у петиції не виконується відразу й точно так як просить автор петиції.

Сам процес розв'язання питання – довготривалий й не завжди досягається таким чином, як хоче ініціатор.

Тому, можна зробити висновок, що збір підписів та розгляд петиції - не завжди означає розв'язання питання. Як засіб комунікації з владою петиція доцільний спосіб, але вважати його таким, що може вирішити повноцінно питання/проблему, якщо взяти за аналіз реальну ситуацію, ми не можемо.