Епілепсія – захворювання про яке сьогодні не бояться говорити

Ще з давніх часів людство намагалося з’ясувати причини епілептичних нападів з позицій  наукового підходу та медичних знань, але, попри значні наукові досягнення в неврології, епілепсія залишається значною медико-соціальною проблемою та досі немає відповідей на ключові питання про механізми нападів, триває пошук оптимального лікування, яке б покращувало загальний стан хворих, а також допомогло мінімізувати інші, часто шкідливі, наслідки для соціальної адаптації такої людини.

В Україні понад 169 тисяч дорослих та дітей мають епілепсію. Це відповідає рівню захворюваності 123,7 на 100 тис. осіб. Майже 80% людей з епілепсією живуть у країнах із низьким і середнім рівнем доходу. Основна частина пацієнтів з епілепсією припадає на осіб працездатного віку.

Частота нападів має тісний зв'язок із віком людини, в осіб похилого віку епілептичні напади спостерігаються частіше.

Дуже важливо знати фактори ризику розвитку захворювання. У більшості випадків причина хвороби невідома, але у деяких людей епілепсія виникає внаслідок,  після перенесеного інсульту, пухлини головного мозку, зловживання наркотичними речовинами й алкоголем, та з інших причин. Існує і спадковість при цьому захворюванні. 

З наукової точки зору епілепсію класифікують на 3 види:

Для встановлення діагнозу необхідно провести неврологічний огляд, обов’язковим є проведення електроенцефалографічного дослідження (ЕЕГ), магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку, ультразвукове дослідження судин головного мозку, контроль артеріального тиску, електрокардіографія (ЕКГ) за показаннями, нейропсихологічне  та  психодіагностичне тестування.

Клінічна картина захворювання настільки різноманітна, що часто вчасно не діагностується. Напади, які виникають, можуть починатися із передвісників, так звана аура (відчуття різних запахів, яскравих спалахів перед очима, затерпанням, поколюванням в різних частинах тіла, відчуттям тривожності, і т.д.), а можуть виникати спонтанно. Спровокувати напади може яскраве миготливе світло, гучна ритмічна музика, різкі звуки, гаряча або холодна вода, висока температура, розумова напруга, певні рухи.

Інколи, під час нападів,  пацієнти завмирають в одній позі на кілька секунд - хвилин, їхній погляд стає нерухомим, на зовнішні подразники така людина не реагує. Крім того, у пацієнтів можуть закочуватися очі, виникати автоматичні рухи язиком, губами, кінцівками. Через кілька секунд свідомість повертається, людина не пам'ятає про напад.

Такі напади можуть виникати десятки і навіть сотні разів на добу, більш характерні для дітей та підлітків, у дорослих вони виникають рідше. 

Під час великих розгорнутих нападів люди можуть втрачати свідомість, а можуть залишатися при свідомості. Але у більшості спостерігається несвідоме смикання руками та ногами, повертання чи закидання голови, навіть вигуки окремих слів, звуків.

У деяких пацієнтів напад може супроводжуватися стисканням щелеп, прикусом язика, мимовільним сечовипусканням, короткочасною втратою пам’яті на ті події, що відбуваються.

Вилікуватися від епілепсії неможливо, але за умови відповідного лікування епілептичні напади можна стримати у 70 % випадків. На сьогодні,  існує три основні напрямки лікування епілепсії – прийом протисудомних (протиепілептичних) препаратів, хірургічна операція та інші типи лікування, які використовують в якості допоміжної терапії, що підвищує ефективність протисудомних лікарських засобів.

Медикаментозна терапія застосовується найчастіше. Цей метод дуже ефективний – більшість хворих з діагнозом епілепсії позбавляються від судом, просто регулярно приймаючи один протисудомний препарат. У тяжчих випадках призначається два або (рідко) три протисудомні препарати.

Ефективність протиепілептичних препаратів підтверджується тим фактом, що через кілька років застосування багато хворих (і дорослі, і діти) можуть за рекомендацією лікаря припинити лікування без ризику відновлення судом.

Окрім медикаментозного лікування, існує можливість проведення оперативного втручання. Найчастіше операції проводяться, якщо обстеження виявило в мозку невелику ділянку, яка є «винуватцем» судомних нападів, тобто ділянку, з якої виходять хвилі судомної активності, що призводять до розвитку епілептичного нападу.

При цьому дуже важливо, щоб виявлена ділянка підвищеної судомної готовності не була пов'язана з життєво важливими функціями організму і не відповідала за такі функції мозку як мова, рух, зір або слух. Після операції хворий або повністю одужує, або ж лікарям вдається значно зменшити кількість та/або знизити дозу протисудомних  препаратів.

Слід, однак, врахувати, що хірургічна операція при епілепсії – це серйозне втручання з певним ризиком ускладнень, включаючи порушення пізнавальних здібностей пацієнта. Тому, її застосовують при крайніх випадках.

До інших альтернативних методів лікування епілепсії відносяться:

На сьогодні,  ведеться розробка і дослідження новітніх методів лікування епілепсії, включаючи глибоку стимуляцію мозку, підпорогову тривалу стимуляцію зони, яка запускає розвиток судом, мінімально інвазивні хірургічні втручання і, звичайно, нові протисудомні препарати.

Існує думка, що напади можуть спровокувати неправильний раціон, тому пацієнтам, особливо людям з фармакорезистентною епілепсією, можуть рекомендувати кетогенну дієту та її модифікації. При такій дієті частка жирів у раціоні збільшується, а білків та вуглеводів – зменшується. Найкраще цей метод допомагає дітям, але іноді так радять харчуватися і дорослим.

У випадку, якщо Ви стали свідком епілептичного нападу (а це може бути кожен із нас) необхідно знати правила поводження з пацієнтом. А саме:

Якщо постраждалий — незнайомець, краще відразу ж викликати швидку допомогу, зафіксувати час початку та закінчення нападу.