Вячеслав Кущинський: Ера квазінотаріату: чи скоро настане і кого в Україні це зачепить


Нотаріат на сьогодні – єдина правова інституція в Україні, що спроможна захистити власність та яка завжди стоїть на заваді рейдерству. Єдина система в Україні, до якої довіра населення більш ніж 90%. Проте, не всіх влаштовує незалежний нотаріат. Незалежний, бо нотаріус несе персональну відповідальність за кожну вчинену ним дію, відповідає усім належним йому майном, а його діяльність застрахована. Тому, ставлячи підпис і печатку, кожен розуміє наслідки для себе, а вплинути на рішення або «змусити» вчинити певну дію не може жодний державний орган.

Раніше нотаріуси як представники професійної спільноти не були помічені ні на мітингах, ні у страйках.   Проте, з жовтня 2018 року ситуація змінилася, бо Міністерство юстиції намагалося впровадити в Україні «квазінотаріат». Розуміння наслідків для громадян та юридичних осіб, а саме, щодо безконтрольного доступу до їхньої власності, змусив нотаріусів боротися з системою.

В чому полягала загроза власності? Законопроектом пропонувалися видавати в необмеженій кількості свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю співробітникам територіальних управлінь юстиції та міністерства юстиції за «спрощеною» системою:

- без проходження стажування;

- без досвіду роботи помічником нотаріуса або консультантом в державній нотаріальній конторі;

- без досвіду в Державних реєстрах;

- без складання кваліфікаційних іспитів.

При тому, щоб стати нотаріусом, потрібно майже 11 років, з яких 5 років ВНЗ, 6 років юридичного стажу, з яких 3 роки потрібно працювати помічником нотаріуса або консультантом в державній нотаріальній конторі. І наостанок, здати складний кваліфікаційний іспит.

Тобто, бачимо спроби створити альтернативну нотаріату структуру в особі уповноважених осіб органів юстиції, які призначаються на посаду та звільняються з посади Головними територіальними управліннями юстиції за погодженням з Міністерством юстиції, що є нонсенсом і ставить під сумнів неупередженість та незалежність роботи цих посадових осіб.

Приміщення, у якому уповноважена особа органу юстиції вчиняє нотаріальні дії, буде визначатися наказом відповідного Головного територіального управління юстиції, а отже, на відміну від кабінетів нотаріусів, відсутні вимоги до робочого місця та обов’язкова «прив’язка» до робочого місця. Де шукати людину, яка переоформила ваше майно, невідомо.  

«Восени 2018 була спроба наступу на нотаріат як на професійну спільноту, – пояснює народний депутат України Руслан Сидорович. – У Верховну Раду були подані законопроект №9311 та 9140. Передбачалася поява так званих урядових уповноважених – з тими ж обов’язками щодо реєстрації майнових прав, що й у нотаріусів. Але зі значно нижчими кваліфікаційними вимогами. Наприклад, про досвід роботи не йшлося. Лише широкий розголос і спротив запобігли голосуванню за це. Але впевнений, це намагатимуться ще «протягнути» у тій чи іншій формі. Початок ери квазінотаріату в Україні близький, як ніколи. Однак цього не можна допустити».

Восени якраз активно обговорювали можливість зняття мораторію на продаж землі. Та й зараз це питання лише відтермінували. Ринок землі в Україні рано чи пізно відкриють. І ось тоді такими потрібними стануть уповноважені особи – люди контрольовані, наймані державою робітники. З достатніми повноваженнями, але зовсім невеликим рівнем відповідальності.

Уповноважені мали працювати здебільшого у сільській місцевості і гарантувати наближення нотаріальних послуг до сільського населення. Потенційна заробітна плата -  15 000 гривень. Саме так: у селі, де не має ні магазину, ні медпункту, ні аптеки, ні пошти, ні доріг - найбільше, виявляється, бракує нотаріальних послуг. При цьому, по всій країні стрімко закривають державні нотаріальні контори в районних центрах. Виявилися вони не потрібними чи просто «зайвими», не відомо.

Після того, як нотаріат став на захист права власності громадян та юридичних осіб, публічно заявив про свою позицію стосовно недопущення до майна людей якихось уповноважених осіб органів юстиції: без досвіду роботи в цій сфері, без належного стажування та складання кваліфікаційного іспиту, залежних від свого керівництва, Міністерство юстиції включило нотаріусів до експериментального проекту зафіксованого в Постанові Кабінету міністрів України №860 від 06 лютого 2019 року. 

 

Фокуси держреєстру

Ще у 2013 року держава наділила нотаріусів повноваженнями державного реєстратора надавши доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому провадяться усі реєстраційні дії з нерухомістю (купівля-продаж, дарування, спадщина, іпотека і т.д.).

Проте, останні кілька років все частіше нотаріуси та реєстратори скаржаться на те, що реєстр працює «неадекватно», навіть недолуго. Постійні збої в роботі, хакерські атаки, незаконні проникнення у Державний реєстр, які відбуваються вночі та позаробочий час. Вранці людина просинається, а бізнесу або квартири вже немає. Головна загроза у тому, що одне з фундаментальних, конституційних прав громадян - право власності – в Україні сьогодні не захищене. Однак на всі  прохання зробити систему більш захищеною нотаріуси досі ніякої реакції не отримали.

Роботу нотаріусів та реєстраторів в Державному реєстрі моніторить комісія Міністерства юстиції. Кваліфікація комісії, вимоги і причини моніторингу не відомі. Проте, за рішенням комісії,  час від часу доступ до Державного реєстру блокується від одного тижня до року. Підставами можуть бути незначні технічні «помилки», які трапляються при реєстрації через недолугу роботу самого реєстру. Наприклад, неконтрольований збій у послідовності процесів, які нотаріус чи державний реєстратор мають виконати, або відсканована копія документу, що посвідчує право власності, через збій в роботі реєстру не збереглася. Вплинути на неправильну роботу реєстру самі нотаріуси і реєстратори не можуть. Однак незалежно від того, що стало причиною збою, відключають від реєстру саме їх.

Однак згідно з постановою КМУ №860 відновлення доступу до Державного реєстру можливе тільки після того, як нотаріус чи реєстратор здасть додатковий іспит. Нібито підтвердить кваліфікацію.

Сама постанова суперечить  усім нормативно-правовим актам України, але це нікого не зупиняє.

Екзаменаційний процес вкрай непрозорий. У самій процедурі проведення іспиту, який має відбуватися у вигляді автоматизованого анонімного тестування, закладено багато ризиків, які дозволять маніпулювати його результатами. Так, відсутні вимоги до осіб, які готують тестові завдання. Не прописана сама процедура тестування, порядок фіксації його результатів. Зрештою, немає чітких критеріїв формування комісії, яка проводить тестування. Усе це наштовхує на думку, що під прикриттям реформ таким чином будується нова корупційна схема. Її розмах може бути величезний, адже в країні працює близько 7 000 нотаріусів та понад 40 000 реєстраторів.Мало того, що для нього немає достатніх правових підстав. Йдеться також про помилки у тестових питаннях, допущені розробниками. Навмисні чи ні – неясно. І про те, що жодним документом не регламентовано, на який саме термін нотаріуса позбавлять доступу до Державного реєстру, коли допустять до іспиту і від чого це залежить. Блокування доступу до реєстру -  це своєрідне покарання, як би смішно це не звучало.

За офіційною версією, усі ці відключення за помилки і додаткові іспити потрібні, щоб захистити  українців від не доброчесності «чорних нотаріусів». Такий варіант має заспокоїти і громадськість, якщо вона почне цікавитися, чого раптом так тиснуть на нотаріат. Мовляв, все для вашого ж блага.

Але: якщо нотаріуса підозрюють у недоброчесності і в тому, що він наживається за рахунок громадян, то хіба тимчасове відключення від реєстру – достатнє покарання? У неширокому професійному колі, особливо в одному регіоні, всі один одного знають. Буває, нотаріуси відмовляються працювати з документами, посвідченими раніше деякими особливо «здібними» їхніми колегами. Знають, що обов’язково будуть або помилки, або зумисна недобросовісність. Тож, коли такого «махінатора» відключають від Державного реєстру, навіть зітхають з полегшенням: принаймні, поки відключений, не нашкодить людям. А через два тижні його оп! – і підключають знову. То хіба  тут ідеться про захист майнових прав громадян?

Покарання «чорних нотаріусів», припинення та  унеможливлення їхньої діяльності – справа держави, правоохоронних органів. Але здається, що відповідальність за це переклали на представників нотаріату загалом. У суспільстві формується думка, нібито кожен з них – потенційний порушник, потенційний злочинець. Нібито жодному не можна довіряти. Хоча це не так! Будь-який нотаріус, який розуміє свою місію щодо захисту приватної власності в Україні та цінує довіру людей, особисто зацікавлений, щоб жодних «чорних ділків» у професії не було. Однак і «чорні нотаріуси»,  і «чорні реєстратори» як працювали, так і працюють, а на боротьбу з ними в жодного державного органу не вистачає або часу, або бажання, або мотивації. Приклад – неочікувана і неодноразова поява у Державному реєстрі Олександра Мамая як міського голови Полтави. Хто зареєстрував, як заволоділи електронними ключами – невідомо. Відповідальності досі ніхто не поніс і навряд чи понесе.

Безумовно, нотаріуси, які завдали шкоди громадянам, державі чи бізнесу, мають нести найсуворіше покарання. Таких осіб потрібно назавжди позбавляти свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю та притягати до кримінальної відповідальності, а не блокувати доступ до реєстру на певний час.  Нотаріальну спільноту, на жаль, не допускають до процесу «чистки своїх рядів», хоча краще, ніж вони сам,  ніхто цього не зробить, бо найбільше зацікавлені очистити професію від недобросовісних «колег».

Кожного дня нотаріус працює з громадянами та юридичними особами, кожного дня працює з оформленням та переоформленням їхнього майна і т.д., і,  як фахівці у цій сфері із середини знають усі загрози, проблеми, наслідки,  які не може знати пересічний громадянин.  Досягнувши вже критичного рівня у питаннях права власності, прав громадян, руйнування незалежного нотаріату, були змушенні виходити під стіни Кабінету міністрів України, щоб нарешті їх почули, і держава виконала всі функції щодо захисту прав громадян, захисту їх власності.

Поки що нотаріат України отримав підтримку від багатьох організацій та асоціацій України,  міжнародних організацій, Верховної Ради України, яка не допустила перші спроби вести альтернативу нотаріату та не підтримала законопроекти, найактивнішими ініціаторами яких були Ірина Луценко та Андрій Іванчук. Однак навряд чи спроби тиску на представників професії на цьому закінчаться.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація