«Йолка» розбрату: кому не вгодила полтавська ялинка
Зрада-зрадонька для людей – то святе. Головне – вчасно підкинути привід.
У полтавців таким приводом стала центральна ялинка. Можливо, це – флешбеки кількарічної давнини, і ялинка апріорі видається людям чимось аморальним, але... навряд.
Роками полтавці з року в рік, не тамуючи гніву, нападають на ялинку. «Мала, коса, крива, дешева, в Кременчуці краща, щороку те саме», і т.д.
Цьогоріч містянам подарували нову ялинку з яскравою ілюмінацією. За проектом має бути дуже гарно, а що вийшло – подивимося після відкриття й засвічення 19 грудня. Турбує інше.
Чому люди не вміють радіти маленьким приємностям? Дорослі забули, яким щастям для них у дитинстві була центральна ялинка в Новий Рік уночі. Ніч вседозволеності й буйства радості, вогники, іграшки, дощик, хлопавки...
Минулоріч тільки лінивий не обговорював Чебурашку на Театральній площі. Цьогоріч предметом хайпу стала безпосередньо ялинка та її вартість. Один із аргументів – «На ці кошти можна було б....» Та нічого не можна було бо, насправді в масштабах міста сума ця – незначна.
Що ще не подобається нашим містянам?
Зробивши стислий зріз по фейсбуку, можна виокремити окремі зрадо-меседжі (авторська орфографія і пунктуація не змінені):
«Куди ви потратили наші міліони?»
(Ну, блін, дешево/красіво) виберіть один варіант.
«А зачєм забор?»
(Ну бо до нього кріпляться гірлянди і буде файнезне шатро + природньо буде трохи фільтрувати натовп).
«А це безпечно? А вдруг шо?»
(Правильно. Панікуйте. Кричіть. Тікайте – в усіх полтавських ТЦ ж давно проревізовані і відкриті пожежні виходи. Обов’язково загориться, поламається, впаде, посічє всіх на фарш і заживо засмажить. Ні в жодному разі не ходіть на страшну ялинку).
«Нічьо нового!»
(Да-да, Чебурашку просто щє не довезли, всі гроші ж на забор пішли).
І головне, що особливо прикро…
Вже за кілька днів, коли всіх затягне святкова суєта суєт, а побутові злободенні проблеми на кількадесят днів відійдуть на задній план, сотні полтавців, які писали гнівні дописи у фейсбуці, які кричать, що краще б гроші витратили на подарунки, а не на ялинку, 30-31 грудня витратять в магазині піврічну зарплатню, накришать тазик олів‘є, куплять відро шампанського, все те успішно з’їдять і вип’ють, не думаючи про те, що ці гроші можна було б витратити більш доцільно.
І таки підуть в центр міста на ялинку, танцюватимуть, співатимуть, будуть веселитися і робити фотографії на фоні зрадо-ялинки, а в фіналі ще й кричатимуть: «Де наш салют!».