nwnb4t3hZSP0HQ80

На розгляді в Октябрському суді Полтави перебуває справа Віталія Федька, заступника начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області. Його обвинувачено в одержанні неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 368 КК України). Справа набула розголосу не тільки через причетність затриманого до судової системи, але й через те, що останній «транш» – 100 тис. грн […]

На розгляді в Октябрському суді Полтави перебуває справа Віталія Федька, заступника начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області. Його обвинувачено в одержанні неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 368 КК України).

Справа набула розголосу не тільки через причетність затриманого до судової системи, але й через те, що останній «транш» – 100 тис. грн «відкату» – чиновник сховав у холодильнику в своєму службовому кабінеті.

Від початку Генпрокуратура просила направити справу Федька суду за межі Полтавської області. Однак колегія суддів Верховного Суду відмовила.

Перша визначена в результаті авторозподілу суддя нашого суду Тетяна Січиокно заявила самовідвід, оскільки перебуває у приятельських стосунках з обвинуваченим.

Так справа дісталася судді Анатолію Савченку. Йому відвід заявила прокурор Офісу Генерального прокурора Олена Швидка.

Розглядав відвід суддя Віталій Микитенко. І відхилив на тій підставі, що «заявником не надано жодних доказів упередженості судді у даному провадженні чи наявності інших підстав для відводу судді».

Відтак справа призначена до розгляду суддею Савченком 13 лютого о 13:00.

Заявляю:
ні один суддя-криміналіст нашого суду (Микитенко, Савченко, Січиокно, Струков) не може об’єктивно й неупереджено розглядати справу Федька.
Заступник начальника ТУ ДСА неодноразово бував у нашому суді, спілкувався з суддями, вирішував питання їхнього матеріально-технічного та соціального забезпечення. Тобто Федько перебуває в особливих стосунках із ними. І правильно вчинила суддя Січиокно, визнавши існування таких взаємовідносин. 

Службовою сферою вони не обмежуються. Наприклад, дружина судді Микитенка, який не знайшов підстав для задоволення відводу судді Савченку, працює в ТУ ДСА, тобто є підлеглою Федька.

Крім того, наразі Нацполіція розслідує ще одне кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

Правоохоронців цілком закономірно зацікавили всі ремонти, які здійснювало полтавське ТУ ДСА. Адже отримання з підприємця «відкату» за право ремонтувати будівлі й внутрішні приміщення судів практично автоматично означало завищення вартості матеріалів чи виконаних робіт.

Один із таких ремонтів зовсім нещодавно здійснювався в нашому суді.

Інша вагома підстава, що вимагає передачі справи до іншого суду, в ідеалі – до сусідньої області: одним із чотирьох адвокатів Федька є Олександр Ковжога, близький приятель голови Октябрського райсуду Струкова. За інформацією деяких ЗМІ вони – куми.

З цієї публікації та відео з НСРД я знаю про специфічні методи роботи з суддями «Іванича», тобто Ковжоги. Здогадуюсь, що окремих моїх «колег» ці методи не тільки влаштовують, але й приваблюють.

З власного досвіду мені відомо, що очікує на суддю, коли він не хоче взаємодіяти з Ковжогою «по-хорошому».

Те, що ні безпосередній керівник Федька Іван Клочко, який і сам є фігурантом кримінальних проваджень, ні голова ДСА Зеновій Холоднюк не відсторонили недобросовісного чиновника від виконання обов’язків, наводить на роздуми, що віддавати його «система» не збирається. Певно, що для неї Федько і Клочко є своїми.

Практика показує, як різноманітно судді тлумачать п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, який передбачає відвід/самовідвід судді «за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості».

Наприклад, мене за заявами Ковжоги чи його клієнтів судді нашого суду відводять від розгляду справ завжди. Хоча нікого з тих клієнтів я не знаю, жодного упередженого ставлення не маю, як і наміру порушувати їхні права та Закон «з метою помсти йому» (Ковжозі).

Навпаки, суддя Микитенко так поспішав колись задовольнити побажання адвоката Ковжоги й відсторонити мене від справи, що вдався до низки процесуальних порушень.

Мотивуючи відмову у відводі судді Савченка, Віталій Микитенко послався на рішення Європейського суду з прав людини. Мовляв, «для відсторонення судді від справи потрібні докази фактичної наявності його упередженості», «суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з’являються докази протилежного», «має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі».

Я навела аргументи, які кожній розсудливій, законослухняній та поінформованій людині, кожному сторонньому спостерігачу дозволять засумніватися в спроможності суддів Октябрського райсуду Полтави об’єктивно й неупереджено розглянути справу заступника начальника полтавського ТУ ДСА. Адже прихильності й уподобання стосовно однієї зі сторін у справі наразі є.

Прошу відомих мені прокурорів Офісу Генерального прокурора – Віктора Чумака та Юлію Малашич – повідомити зміст цього допису прокурору Олені Швидкій.

А колег-«октябрят» закликаю вдатися до самовідводів. Керуюсь при цьому п. 1.5 Бангалорських принципів поведінки суддів:
«Суддя відстоює та підтримує гарантії виконання суддями своїх обов’язків з метою збереження та підвищення інституціональної та оперативної відповідальності суддів».
Маю честь!

 Оригінал посту на сторінці Лариси Гольник у фейсбуці