А почалося все з того, що у 2019 році наша українсько-литовська асоціація «Осередок сировара» і аграрна академія (на той час) підписали меморандум про співпрацю, де ми погоджуємо наші спільні дії по сприянню відкриттю робітничої професії «Сировар». Це було у рамках проведення Другої міжнародної конференції сироварів. Відкриття цієї спеціальності має ряд вимог, і одна з них – створення навчально-практичної аудиторії.

Пандемія загальмувала цей процес, але завдяки підтримці програмі Європейського Союзу Еразмус+ нам вдалося продовжити роботи. Аграрний університет подав проєкт по створенню класу сировара у рамках створення професії, виграв цей грант і на ці гроші ми створили клас.

Університет покликав мене як контрагента. Ми підписали меморандум, щоб організувати цей клас. Я допомогла закупити необхідне обладнання, інвентар, столи, форми, лінію для перероблювання молока – усе, що було потрібно, і у середу, 20 жовтня, ми офіційно відкрили цей клас.

Скажемо так: 80% вимог для появи цієї професії нами вже виконані.

Наступний крок такий: ми зараз готуємо пакет документів, щоб отримати ліцензію на цю робітничу професію. Там є дуже багато різних вимог, зокрема, що один з викладачів повинен бути дипломованим сироваром. Це важливо: не технологом харчових продуктів чи з перероблення молочних продуктів, а саме сироваром. Я знайшла ПТУ в Україні, де можуть надати такий диплом, тому моя сестра і партнерка по бізнесу Оксана Скок буде здобувати необхідну освіту.

Щоб пройти ліцензування, потрібно написати програму з годинами, темами; описати, як буде проходити навчальний процес та оцінювання, надати інформацію про викладачі. І коли ми вже весь цей пакет документів підготуємо, ми подаємо їх на Міністерство освіти на отримання ліцензії. Сподіваюся, що вже у вересні наступного року у нас відбудеться перший набір студентів!

Як я собі бачу, як має відбуватися це навчання? Згідно з тою програмою, за якою ми хочемо викладати, у нас поки що виходить 1,5 роки навчання. Можливо, вкладемося у рік. І навчання має проходити й очно, і дистанційно, тобто люди з’їжджаються, наприклад, на тиждень, і ми вивчаємо те, що дистанційно їм важко викладати. Потім вони їдуть додому і дистанційно пишуть тести, пишуть курсові роботи, завдання. Таких етапів буде кілька. Фінал – дипломна робота, це правильне технологічне оцінювання, згідно з описаними критеріями, які будуть у програмі. На дипломну роботу вони мають привезти з собою свої сири.

Це я так планую, але крім цього, згідно з законом, студентам потрібна й українська мова, і право. Просто дати спеціальність ми не можемо, допоміжні предмети теж мають бути. Намагаємося згідно з буквою закону і з бажанням отримати класних спеціалістів об’єднати ці вимоги і запустити цю пташку.