Як шрами на обличчі міста з’являються сліди від договорняків, корупційних схем, блату та загалом відсутності честі у тих, хто б мав розбудовувати Полтаву.

Пожежа у будинку Дворянського зібрання – не перше і не останнє тому свідчення. На очах у всієї громади будинок роками ґвалтували – це і страшенні прибудови, спотворення фасаду рекламами, знищення інтер’єрів. Осуд суспільства – це справа така, поговорили забули, та якось і йде все своїм кроком. Але ж є буква закону, і тут найцікавіше.
Є ціла ієрархія чиновників, які за наш кошт сидять на посадах і «закривають очі» на всі порушення. Десь це – маленький нюанс, десь більший, усе залежить від того хто постукає у ваш кабінет і що занесе. Коли продається совість, то думка людей, осуд, та, як бачимо, людські життя, не важать нічого. Там гарно попросили, там занесли пакунок, там гарно заплатили… Аж поки цих «закритих очей» не назбирається критична кількість, відповідно в порушеннях пожежної безпеки, архітектурних норм, дозволів і т.д.
Полтава (особливо її центр) зараз нагадує провінційний базар у найгіршому його вигляді. Варто пройтися хоча б вулицею Шевченка. Але це містяни дозволяють робити із собою і зі своїм містом. І їх це влаштовує. За виключенням когорти людей які б’ються об стіни міської ради і різних владних кабінетів, вимагаючи збереження пам’яток та їх упорядкування.
Мабуть у жодному місті України немає наскільки показової картини торжества корупції. Понищений Кадетський корпус, у дворі якого незаконно добудовують будинок, чи не покриває це хтось? Звичайно, все йде за згодою «верхівок», і буквально напроти така ж сама сьогоднішня руїна, теж випалена. Мабуть, вже рік там незаконно працювали розважальні заклади, які й спотворювали та нищили цей будинок. І найпоказовіше, що власник закладів і патрон усього безчинства – один з депутатів міської ради Полтави.
Мине місяць, пів року, рік, будинок все ж реставрують (за наші ж кошти), незаконні орендарі знову все прикриють, «відмажуть» і порішають, і винного не буде, як завжди у таких історіях. Чи є у Полтави майбутнє з такими елітами…? Тут має пролунати гомеричний сміх і закритися завіса!
Як епілог можна лиш додати слова Ліни Костенко «хай він спалить усе це нікчемство, українського пекла вогонь!»