Покажу вам кухню аналітичної роботи. Ось так виглядає чернетка аналітичного звіту та коментарі рецензентів у ньому. Часом саме так народжуються нові ідеї у дослідженні.
Врешті перший абзац ми видалили взагалі, а другий – переписали. Важливо інше – коментар зародив сумнів і спровокував винесення питання фандрейзингу на публічну презентацію результатів дослідження.
У 2019 році мешканці Полтави залучили 1, 92 млн гривень на фінансування своїх культурно-туристичних ініціатив: 49% — коштом УКФ, 36% — міський бюджет участі, 15% — краудфандинг.
Особливості міського «Бюджету участі»
Містяни подали 10 культурних і 3 туристичні проєкти. Серед переможців – виключно ініціативи зі сфери культури.
А що по краудфандингу? Сукупно залучили 280 тис. грн:
- 90 тис. грн — на «Спільнокошті»;
- 190 тис. грн — на «ЗМІСТі».
Із краудфандингом схожа ситуація – жодної успішної туристичної ініціативи. Виходить наступне: публічно ми продовжуємо говорити про туристичну привабливість Полтави, але чи віримо в це, якщо не підтримуємо ці проєкти?
Найцінніші дані дає Український культурний фонд – державний інвестор культурних проєктів. Маємо дані щодо Полтавської області, де з 2018 року існує позитивна динаміка щодо поданих проєктів.
Цього року кількість заявок зросла. Не в останню чергу це пов’язано з приїздом експертів УКФ до Полтави наприкінці 2019 року. На публічному заході вони консультували всіх охочих. Водночас ситуація з ініціативами, які пройшли експертний відбір, менш оптимістична.
Маємо тривожну звісточку: 2019 року успішних проєктів було 14%, а 2020 року – лише 6%. Мій висновок – полтавські проєкти програють конкуренцію. 19 місце посіла Полтавщина у всеукраїнському рейтингу 2019 року за кількістю успішних проєктів. Цього року скоріш буде нижче. З цим треба щось робити.
Я приділяю цьому значну увагу, бо фандрейзингова діяльність має щонайменше 2 ефекти:
- залучення фінансів у міську економіку (купили каву, сходили в кіно, замовили суші);
- нові цікаві ініціативи (3D мапа, туристичний додаток, вистава).
Як можна покращити ситуацію:
- Започаткувати програму дофінансування з міського/обласного бюджету успішних заявок. Це підвищить шанси на успіх. Львів зараз впритул підійшов до створення Фонду культуру Львова, який би мав співфінансувати незалежні ініціативи. Космічний рівень;
- Програма дофінансування успішних проєктів на «ЗМІСТі» Українським культурним фондом. Така програма в УКФ вже діє зі «Спільнокоштом»;
- Сформувати міську/обласну фандрейзингову стратегію. Але це гра в довгу? Мене не полишає відчуття, що ми на якомусь початковому рівні. Пам’ятаєте коментар зверху «бракує культурних менеджерів»?
- Звідси виникла ідея про експертний супровід для геть усіх. Можливе рішення: створити інвестиційно-фандрейзинговий відділ у міській раді чи облдержадміністрації, найняти окремих експертів, які б займалися культурою та креативними індустріями. Або чому обмежуватися культурою? Най би це був широкопрофільний відділ... Знову ці три крапки. Треба думати, тому запропонуйте своє рішення.
Я вірю в силу чисел. Якщо ідея базується на фактах, то її шанси зростають. Ми в ІАА одразу ж узгодили відкритий доступ для геть усіх даних, які ми зібрали. Найцінніші з-поміж них – соціологічні. Вантажте тут, або QR-кодом.
Ми готові допомогти вам працювати з даними. Пишіть коментарі або звертайтеся до мене у фейсбуці. Наприклад, 50 заявок до УКФ наступного року – це вже для мене категорія очікуваного. Лишилося підняти частку успішних проєктів бодай до 15%. Це 7-8 успішних проєктів. Хороший орієнтир.
P.S. УКФ уже розпочав новий грантовий рік. Уже можна подавати заявки. Причому будь-кому: ГО, ФОП, ТОВ, БО, КЗ, КП, КУ та інша, яка завгодно абревіатура.
P.P.S. Фандрейзинговий аналіз робив мій колега Віталій Набок. Завдяки його висновкам вдалося підняти дуже серйозний інформаційний пласт. І вже ці готові дані інтерпретував для вас.