Альона Мілевська: Ой, не ходи туди, там темно...(с) Коли дитині починати вчити англійську?


Мине півроку, і в батьків почнуть кипіти мізки над складанням пазла під назвою «розклад гуртків». У мене, як у матері двох дітей, нервове сіпання ока починається ще в серпні. Бо це завдання на кшталт «впихнути невпихуєме». Адже повинно щось бути і для тіла (себто фізичного розвитку), і для мозку, і для душі. А ще ж школа... або навіть садочок... Зрозуміло, що при загальному навантаженні цілком логічно постає питання доречності й своєчасності вивчення дитиною тієї чи іншої додаткової дисципліни.

Оскільки я більше 15 років викладаю англійську мову, то саме про неї і поговоримо. Отже, коли дитині треба починати вивчати англійську? Одразу скажу: «треба» в кожній сім’ї – своє. Дехто планує переїхати до іншої країни, у когось батько чи мати – англомовні, а хтось намагається підготувати дитину до шкільної програми або хоче, щоб дитина всебічно розвивалася, адже вивчення іноземної – це добряча гімнастика для мозку.

Тож коли? Комунікативна методика, за якою я працюю, має за мету навчити дитину розмовляти англійською і фокусується на побудові комунікації дитини як із викладачем, так і – що найважливіше! – з іншими дітьми. Важливими є і засвоєння нових слів, і вміння слухати і чути іноземну, і правильна вимова, і швидкість реакції на мовну ситуацію. Тому навчання за цією методикою має сенс розпочинати не раніше, ніж дитина почне говорити рідною мовою. Тоді в неї буде можливість фізично переводити набуті знання в активний вжиток, що сприятиме закарбовуванню в пам’яті та надасть автоматизму в процесі використання.

Якщо схематично, то: я почув – я забув; я почув і побачив – я згадаю, коли побачу ще раз; я почув, побачив, зробив/сказав сам – я навчився і зможу зробити/сказати це самостійно знову. А якщо дитині в процесі навчання було ще й весело – це просто супер-гуд!

Чому я зауважую – «саме за цією методикою»? По-перше, говорю тільки про те, на чому знаюся сама. А по-друге, існує сила-силенна інших методик, які мають інші принципи і специфіку навчання. «Інші» не означає «неефективні».

Що ж робити батькам? Орієнтуйтесь на реальні потреби та інтереси дитини. Обирайте викладача не тільки за рекомендаціями сусідів і знайомих, а й за рівнем професіоналізму, що підтверджується відповідними сертифікатами і відгуками реальних студентів. А ще – дуже важливо! – звертайте увагу на те, чи сподобалось дитині. Бо ми, дорослі, можемо йти за рекламою, зручним розкладом, вигідною ціною, хорошим сервісом. А діти йдуть до «тьоті». Чи «дяді». І вони або подобаються дитині, або ні.

Наші діти – особистості, потреби й інтереси яких дуже різняться. І прислухаючись до них, ви зможете виділити період, коли «вже час». Саме тоді в дитини не буде відчуття, що та англійська – то є темний ліс.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація