Сергій Сєдих: Паніку будуть продавати і купувати


Паніка навколо коронавірусу зумовлена глобальною пов’язаністю всіх людей у світі, до якої ми, українці, ще не зовсім готові. Тридцять років тому події в Китаї були б для нас просто неважливими. Потім ми різко відкрилися світові – не лише в плані кордонів, але інформаційно.

Зараз блогером може бути хто завгодно. Це наша реальність, не варто кваліфікувати це як добро чи зло. Коли ж у цій реальності є речі, які загрожують нашому здоров’ю, то наша тривожність зростає в рази. Це дещо завищена тривожність, але через рік-два такі реакції будуть нормою.

Паніка буде продаватися і купуватися. Люди навіть будуватимуть алгоритми продажу інформації, настільки ж важливої, яка сьогоднішня про коронавірус. Паніка буде використана, і це нормально. Люди помітили, що на паніці можна заробляти: наприклад, щезли маски. Через місяць сотню масок можна буде продати за великі гроші. А вони будуть потрібні: не всі люди зможуть сидіти вдома, дехто все одно буде змушений їздити  в робочих справах, а отже, буде зацікавлений у масці.

Зараз не будуть заробляти туроператори, але добре зароблять торгові мережі. Вони зацікавлені в тому, щоб люди закуповували товари. Я не можу зупиняти людей у магазині й казати, щоб не здіймали паніки. Це така ситуація, коли виграють магазини. Коли ж це все вщухне, тоді виграють трепел-компанії.

Сьогоднішній світ рухає торгівля. Тому сьогодні ті, хто зможе перебігти з однієї ніші в іншу, будуть вигравати. Бізнесмен розуміє, що зараз треба володіти не лише агентством подорожей, але й магазином. Так можна буде вижити під час карантину.

У паніки є два боки – хтось панікує, а хтось шукає вихід. Здорова реакція людини – це все ж таки перетерпіти, щоб потім отримати винагороду. З одного боку, ситуація нас спантеличує, з іншого – люди розуміють, що треба перечекати, поцікавитися думкою експертів і прийняти виважене рішення.

Ми поступово приходимо до того, що потрібно замислитися, на кого орієнтуватися в прийнятті рішень. Якщо згадати Нові Санжари, то в тій ситуації люди вчинили абсолютно правильно: вони не мали ніякої інформації. Вони привернули увагу влади і людей. Що з того, що з мене сміється весь світ? Аби я й мої діти залишилися здоровими. Якби санжарці цього не зробили, їм би потім було соромно від того, що вони нічого не вдіяли. Потрібно було реагувати.

У кожної ситуації є врівноваження. З одного боку, коронавірус нас дещо «жаліє», нам дано трохи часу. З іншого боку – в нас точно не буде легше, ніж у Європі. У нас достатньо українців в Італії, які знайдуть шляхи приїхати додому на Великдень.

Що ж до паніки, то я особисто навчився діяти так. По-перше, в мене немає телевізора. По-друге, я не читаю щоденних новин. Краще читати новини за тиждень, а ще ліпше – знаходити аналітичні статті. Я рекомендую не піддаватися паніці, слухати експертів, перевіряти, експерт ця людина чи ні, виконувати найелементарніші правила особистої гігієни і не приймати рішення тільки тому, що кілька друзів так роблять.

Не погоджуюсь із тими, хто дуже вже заспокоює людей. Варто до цього ставитися з пересторогою. Не панічно, а саме з пересторогою, бо панічно – це значить на шкоду собі.

Вільним може бути тільки той, хто може себе обмежити. Не буває так, що в Санжарах живуть погані люди, а в Тернополі – добрі. Люди переважно однакові. Їх об’єднує бажання захистити себе й свої родини. Якщо в інформаційному полі хтось оцінює людей за поведінкою, це неправильно.

Коронавірус – це непоганий і, сподіваюсь, не дуже болючий спосіб навчити нас жити в глобальному світі, який став дуже маленьким. А також в інформаційному світі, де кожен може назвати себе експертом, але насправді експертів не так і багато. Люди зрозуміють, хто є хто. На мою думку, коронавірус – це все ж краще, ніж війна.

 


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація