Полтава має назвати вулицю на честь учителя Євгенія Романова

У цьому блозі я розповім про блискучого вчителя та короля англійської мови. Про людину, яка йшла завжди до досконалості та чарувала своєю енергетикою тисячі людей. Цей педагог закохав в англійську мову та вселив цілеспрямованість у кожного свого учня. Це все наш неймовірний LOVEрентійович.

Євгеній Романов неодноразово був членом команди педагогів області на Міжнародному фестивалі-конкурсі педагогічної майстерності «Учитель року». Його учні – постійні призери предметних олімпіад з англійської мови. Також він:

Основні етапи життя:

Євгеній Романов не тільки вчитель, який мав з собою величезний багаж знань. Він – приклад людини, яка дуже любила життя та жила ним на повну.

Він гооворив: «Якщо хочеш щось зробити - роби зараз!». Ця фраза завжди була нашим брендом, який відмінно відрізняв нас від інших. У Євгенія Лаврентійовича не було меж, лише свобода, сповнена його міцним бойовим духом, боротьба за знання, яку він непохитно вів у світле майбутнє.

Його навчання англійської несло за собою неймовірні методи викладання та постійну роботу над собою! Будучи завзятим та найкращим Вчителем, не одне покоління стало його учнями, найкращими учнями, володарями безцінних знань, переданих з уст в уста, вимальованими на дошці та посадженими насінинами, з яких ростуть величні квіти.

Мій учитель протягом усіх років нашого знайомства змінював моє життя, робив його яскравішим, учив мене англійської. LOVEрентійович завжди був для мене опорою й відчував англійську серцем та викладав її душею. Відданий своїй справі, він ділився своїми знаннями, та разом ми сяяли ще яскравіше.

Завдяки його неймовірним знанням, які він передавав мені, на початку війни ми разом писали звернення до європейців та американців, я писала вірші англійською мовою, які він потім перевіряв та завжди говорив мені: «Головне, скажи те, що говорить твоє серце! Воно зараз - найкращий учитель»,

Завдяки знанням, які надав мені Євгеній Лаврентійович, 31 грудня 2022 року, я написала петицію про надання Україні бойових соколів F-16, які нам зараз так необхідні.

На жаль, 2 травня сталося те, чого не очікував ніхто.

Цього дня у мене був урок з LOVEрентійовичем о 16:15, а ввечері він пішов у вічність. Мій останній урок, на якому ми почали нову тему, я отримала домашнє завдання, яке ніколи не забуду.

Відбувся величезний удар. Моє життя зупинилося. Та попереду, а саме на день його народження, 23 травня, мене ще чекав конкурс з англійської мови, до якого ми разом мали готуватися.

Вірш про AH-64 APACHE, який я не встигла відправити йому на перевірку. Та багато планів, які стали моєю метою та уся відповідальність, яку я тоді взяла, має бути саме моєю та непохитною! На той момент мої сили закінчувалися, але Євгеній LOVEрентійович, точно не хотів, щоб я здавалася. Тож я і не думала про це.

Я тут для того,  щоб продовжувати його справу, заради того, щоб вести боротьбу за знання, я безмежно хочу, щоб пам’ять про нього не згасла ніколи.

Наша англійська мова носить ім’я Євгенія Лаврентійовича. З безмежною повагою та вічною шаною людині, яка змінила життя багатьох людей,  вплив якої - могутній, пам’ять про яку має бути закарбована навіки. Безмежна вдячність Педагогу, серце якого, сповнене силою та англійською мовою, продовжує тепер битися у його кожному учні! Та він тепер живе у кожному англійському слові, у пісні, правилі та завданні.

Майбутні покоління мають знати, хто кував стержень багатьох полтавців, які зараз змінюють та підкорюють світ!  Як вчитель передає свої знання, а учень приближує перемогу України! Як ми разом  змінили свідомість багатьох європейців та американців, виконуючи місії на своєму інформаційному фронті, де зброєю є англійська!

Дуже прошу підписати петицію про увічнення пам’яті про Євгенія Романова, яка написана мною. Про легендарну особистість будуть знати майбутні покоління та його вогонь палатиме в серцях інших людей. Увічити пам’ять про неймовірного вчителя та перейменувати вулицю міста Полтави на честь Короля Англійської Мови.