Марина Лебідь: Роздуми про волонтерство. Від мотивації – до реалізації


В українців споконвіку існує традиція взаємодопомоги, суспільної праці, піклування про ближнього. Раніше таких людей називали доброчинцями, громадськими діячами, альтруїстами; з кінця ХХ століття - волонтерами. Тоді постає питання: чим меценатство відрізняється від волонтерства, де межа між ними?

Відповідь на це та інші питання спробували знайти учасники  спеціалізованого тренінгу «Залучення та координація волонтерів». Триденний захід відбувався протягом 22–24 листопада у Вінниці. Для участі потрібно мати сертифікат про закінчення базового тренінгу і пройти відбір, заповнивши  мотиваційну анкету (6 претендентів на одне місце).

23 учасники представляли різні куточки України – Буковину, Волинь, Донецьку, Луганську, Київську, Чернігівську, Вінницьку області, міста Харків, Одесу, Кропивницький, Рівне, Кременець, Умань, Полтаву та інші. Дехто з них уже має великий досвід організатора  волонтерської спільноти, але більшість, серед котрих і я, волонтери-початківці. 

Під час тренінгу з’ясували, що основна функція волонтера – це добровільна неприбуткова суспільно важлива діяльність, спроба змін для вирішення чи пом’якшення проблеми. Меценатство ж – форма благодійності, фінансова підтримка. Одне іншому не заважає, часто ці поняття взаємодіють, але вони різні.

У кожного, хто бажає стати волонтером, своя мотивація – бути причетним до заходу і знайти однодумців (командні гравці), отримати досвід і нові досягнення (люблять працювати самостійно і в парі з експертами), мати владу і визнання (для них важлива субординація).

Тому волонтерство – це інвестиція в майбутнє за рахунок вільного часу, власних зусиль і свого таланту.

Кожен, хто має бажання волонтерити, окрім основного виду діяльності (навчання, роботи, сім’ї), повинен ставити перед собою питання, яка буде користь від його діяльності особисто для нього, для організаторів і суспільства.

Без теоретичних знань можна прийти непідготовленим і зробити більше шкоди, аніж користі. Тому важливо знати, які задачі ставиш перед собою, погоджуючись бути волонтером чи організовуючи волонтерську спільноту, і які для цього маєш ресурси.

Особисто для мене прикладом активного волонтерства (так звані суботники «добровільно-примусово» не рахуються) є діяльність Обласного молодіжного центру Полтави. По-перше, більшість менторів і спікерів діляться своїм професійним досвідом та громадською позицією безкоштовно під час тренінгів, бесід «Теплі зустрічі», «Школи сучасної журналістики: інтернет-видання», «Школи аніматорів», «Молодь обирає бізнес. Усе починається з ідеї» тощо. По-друге, на базі центру вже кілька років поспіль діє Обласна школа волонтерства. Учасники мають змогу отримати теоретичні знання і практичний досвід у різних волонтерських напрямках: масових заходах, благодійності, в медичній та екологічній сферах. Для навчання слухачів шкіл і в рамках «Шпаргалки з домедичної допомоги» неодноразово запрошували медичний спецпідрозділ «Баррі». По-третє, молодіжний центр залучає в якості волонтерів ініціативну молодь. Наприклад, під час фестивалю професій «Профіленд» у Корпусному парку.

На базі Української медичної стоматологічної академії діє волонтерський загін «Єдність». Його учасники проводять профілактичні бесіди з учнями шкіл та мешканцями міста на різні теми (про інфекційні та неінфекційні хвороби, шкідливі звички тощо), гру-симуляцію «Лікарняні ведмедики» для діток з метою подолати «страх білого халату» та інші заходи.

Часто волонтерські спільноти утворюються завдяки проведенню в місті культурних (Міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Poltava») або спортивних масових заходів («Полтава Нова Пошта Напівмарафон», «Полтавська ніч»).

Волонтер стає частинкою великого дійства і відкриває нові можливості для себе. Координатори подібних заходів намагаються й надалі тримати зв’язок з метою подальшої співпраці. Спробувавши раз волонтерити там, уже не можеш зупинитися. Це найкраща альтернатива, як з користю провести свій вільний час.

Проте, щоб стати волонтером, необов’язково бути приналежним до якоїсь організації, адже ініціатива може виходити безпосередньо від вас. Захоплююся тими, хто у свій вільний час плете маскувальні сітки чи надає іншу допомогу військовим, бере активну участь у проведенні благодійних ярмарків і концертів, в’яже теплі речі для недоношених діток, відвідує лікарняні відділення…

Волонтер виконує не лише функцію «принеси-подай», а й ділиться своїм професійним досвідом, власними здібностями, витрачає свій час і не чекає за це матеріальної винагороди.

Хоча кожному приємно отримувати усну подяку, визнання суспільства, а не хейтерство в соціальних мережах («Добрі справи роблять мовчки», «Тобі нічим зайнятися, якщо волонтериш», «Якби були власні діти, ти б цим не займалася», «Через вас усю Полтаву перекрили» і т.д.), допомогу і підтримку, а не повчання, як треба зробити («Нехай інші прибирають», ««Попросіть у комунальників…»). Така неконструктивна критика може знизити активність і підірвати впевненість в необхідності своєї справи.

Тому від кожного залежить, як розвиватиметься волонтерство нашого міста – з нашою активною підтримкою чи безглуздими докорами. Усі ми є творцями цієї історії.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація