Артем Дугін: Ручна робота vs серійне виробництво. Як реформувати Решетилівський художній ліцей


29 січня на своїй сторінці у фейсбуці голова обласної державної адміністрації Олег Синєгубов зазначив: «У нас є певні пропозиції щодо можливого реформування і подальшої роботи у напрямку профосвіти. Маємо деякі ліцеї, які надають робітничі професії, але найближчі перспективи у них не дуже яскраві. Є Решетилівський художній ліцей, будемо думати, що з ним робити, бо за ліцензійними умовами там повинно навчатись 200 учнів, а фактично там 75 дітей. Проблема некомплектності закладів є комплексною».

Наразі Решетилівський художній ліцей випускає вишивальниць, килимарниць, кравців, ткачів, живописців та закрійників.

За всієї поваги до викладацького складу Решетилівського художнього ліцею мені не зовсім зрозуміло, що роблять в переліку цих спеціальностей «живописці», адже навіть у профільних художніх закладах відбір на цю спеціальність доволі суворий. Фахові вимоги до абітурієнтів спеціальності «живопис» набагато вищі за вимоги для інших художніх спеціальностей: художників-графіків, скульпторів, реставраторів. Студентам-живописцям мають викладати викладачі-живописці, які працюють в академічній та реалістичній манері, пишуть багатофігурні композиції, портрети. А програма повинна складатися з сотень годин безперервного живопису, малюнку, композиції, пленерів. Велика робота має приділятися вивченню пластичної анатомії та академічному рисунку, історії мистецтв. Левову частку програми мають складати студії з оголеної натури.

Натомість сильною стороною закладу є робота з тканинами. Тому і вдосконалювати та поглиблювати слід спеціальності текстильного спрямування.

Основна проблема ліцею полягає в тому, що навчальний заклад спрямований на вивчення аналогових ремісничих художніх спеціальностей. Акцент зроблено на народному промислі, традиційно ручній праці над одиничною унікальною роботою, з чого випливає низька здатність до серійної та масової мультиплікації витвору/виробу та відірваність освіти від сучасного промислового виробництва.

Як же можна вивести навчальний заклад на інший рівень, осучаснити освіту, та зробити її більш затребуваною? Чи можливо в середньо- та довготривалій перспективі підвищити рівень навчального закладу, зробивши його центром нової текстильної індустрії області або й країни?

На мою думку, у закладі, крім традиційного напрямку народного промислу, слід додати 2 нових стратегічних напрямки розвитку:

  1. Інженерний блок: технологія сучасного промислового виробництва тканин:
  • вивчення сучасного прядильного, ткацького, вишивального, в’язального промислового обладнання: від одягу до промислового килимарства;
  • вивчення технології виготовлення та застосування фарб для текстилю;
  • виготовлення оснасток для промислового друку по текстилю, в тому числі гравірування механічних валів, та координація у єдиний макет друку складних безперервних малюнків на текстилі; шовкотрафарет, ротаційний друк, аерографний друк та інші технології промислового нанесення фарби на текстиль;
  • перетворення художніх концепт-ідей у програми та технологічні карти для промислового серійного та масового виробництва на сучасному промисловому обладнанні.
  1. Художній блок, спеціальності:
  • Художник-модельєр з обов’язковим пріоритетним вивченням сучасних пакетів програм 3D-моделювання – Vidya Assyst, DesignaKnit тощо.
  • Художник по текстилю – основна спрямованість на створення сучасного дизайну для промислового друку по текстилю, опанування широкого пакету графічних редакторів.

 

Це ті спеціальності, де, крім вивчення історії моди, сучасних художніх тенденцій країн-лідерів з виробництва текстилю, знадобиться вивчення художніх дисциплін: рисунку, живопису, композиції тощо. Необхідними будуть і практичні студії з опанування технік батику, вільного розпису, акварелі, друку та інших базових художніх технік. Студенти обов’язково повинні брати участь у престижних світових конкурсах, таких як Texselect, Hand and Lock, Framework Knitters, Kering Award тощо та отримувати профільну пресу: Dazed & Confused, Vogue, ID.

Саме розбудова Решетилівського художнього ліцею створить передумови для відновлення легкої промисловості Полтавщини.

А в поєднанні з комплексними регіональними програмами підтримки вирощування та переробки льону, технічної коноплі, бавовнику (придатний до вирощування на Херсонщині) невдовзі можна буде розраховувати на потужний економічний ефект від цих заходів.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація