Тривожністю тягне, не правда ж? Але як інакше, коли рівень вуличного насильства надто високий, люди зникають прямо на вулиці, а неповнолітні дівчата, піддавшись емоціям першого кохання, втікають з дому?

На тлі останніх випадків, які сталися в нашому місті, мені сьогодні дуже хочеться поговорити з вами про обережність на вулиці. Про те, що жінка має вміти захистити себе. Про те, що ми маємо бути внутрішньо готовими до нападу, і щиро сподіватися, що з нами того ніколи не станеться!!!

Чотири роки тому на мене напали на вулиці, жорстоко побили і забрали особисті речі – телефон, гаманець, ключі. Сталося це в доволі людному місці, за кілька десятків метрів від популярного закладу дозвілля, вранці – але я не кричала, не кликала на допомогу, не оборонялася, хоча навіть у ваговій категорії я значно переважала перед нападником.

Я просто оціпеніла від жаху. Я ніяк не могла подумати, що така ситуація от станеться зі мною, розумієте? Рік я пропрацьовувала травму в психологічній терапії. Рік боялася просто залишатися сама вдома хоча б на годину. І досі першою справою зачиняю двері вдома на ключ, не ходжу одна з настанням сутінків по вулиці та їжджу перевіреною службою таксі з роботи. Чому про це так говорю? Бо насильство має наслідки, якщо навіть вони на початку не видимі. І його важливіше попередити, аніж потім лікувати, бо психотерапія – то лікування, складне, вартісне, довготривале.

Завдяки своїй роботі в Обласному молодіжному центрі я змогла організувати спочатку заняття з самооборони жінок, а на сьогодні ми вже четвертий рік провадимо і курси, і виїздні вишколи саме з жіночого самозахисту, бо вміти себе захистити – надважливо!

Перші курси я пройшла сама, і маю запевнити – це не додає помилкової самовпевненості, от все, тепер мені ніхто не зможе зачепити, ні. Це допомагає «розфарбувати» вулицю відносно безпеки – за кольоровим кодом Купера. Це допомагає бути уважним і пам’ятати, що найголовніша цінність у вас – це ви, ваше здоров’я і життя. Це допомагає, завдяки напрацьованим технікам, у випадку нападу, виграти оті дорогоцінні три секунди, щоб вирватися, закричати, втекти!

Навчання самозахисту – це не про рукопашний бій, це про прийоми звільнення з будь-якої позиції захоплення: схопили вас за волосся, одяг, притисли за горло чи звалили на землю. Це – про шокуючі удари та про те, наскільки важливо точно і сильно бити, і не менш важливо відразу втікати, а не карати кривдника, за те, що він намагався з вами зробити! Це – про розуміння психології нападу та технік, які допоможуть зібратися в критичний момент. Це – про багаторазове повторення прийомів, щоб вони відкладалися у моторній пам’яті. Врешті, це про відпрацювання сценаріїв нападу, коли тренер, не шкодуючи себе, нападає на учасниць курсу, і дівчата впевнюються, що вони можуть дати агресору відкоша!

І я переконана, що провадити таке навчання мають кваліфіковані в тому фахівці – які постійно самовдосконалюються в темі, які мають фахову освіту. Саме на таких засадах ми і створюємо наш курс в Обласному молодіжному центрі спільно з Центром спеціальної підготовки «СКІФ». В четвер у нас завершується щорічний курс з самозахисту для жінок «СКІФУЛЯ», а відразу після карантину ми відкриваємо набір на поглиблений курс (попередньо записатися можна за посиланням), оскільки маємо шалений запит від полтавок. І я їх розумію, правда, я, будучи співорганізаторкою, не пропускаю практично жодного заняття, бо кожного разу відкриваю для себе нові нюанси.

Вміти себе захистити – важливо! Вміти виокремити час для навчання тому, що вас має убезпечити – надважливо. Вчуся цьому сама, і пропоную вам, бо, на жаль, ми живемо у світі, де не всі пропагують гуманізм і гармонію, і це просто потрібно прийняти.